Інавгурація президента без визнання легітимності: що діється з владою у Грузії та як реагує світ

Вибори президента без участі громадян Грузії

Міхеїл Кавелашвілі 

Вибори президента у Грузії провели 14 грудня. І вперше голосували за майбутнього лідера країни не громадяни, а спеціальна колегія, в якій абсолютну більшість мала "Грузинська мрія". А відбувалося все на тлі протестів, викликаних заявами новообраного парламенту.

Варто відзначити, що загалом до складу виборчої колегії входили 300 людей. Це грузинські депутати і депутати верховних рад Аджарії та Абхазької автономної республіки (у вигнанні). Проте 61 опозиційний депутат участі в голосуванні не взяв, також відмовились і щонайменше двоє депутатів верховної ради Абхазької Автономної Республіки.

Проте для того, аби протягнути свого кандидата на роль президента Грузії "Мрії" достатньо було і 200 голосів, що виявилось нескладно за умов абсолютної більшості. Тому Міхеїл Кавелашвілі назбирав 224 голоси.

Політичні експерти називають "обраного" Міхеїла Кавелашвілі ручною кандидатурою Іванішвілі. Колишній спортсмен, футболіст, не має вищої освіти та легко дозволяє собі висловлюватися на публіці нецензурно. Свого часу саме через відсутність вищої освіти він не зміг очолити федерацію футболу Грузії, проте для посади президента це не стало на заваді.

"Те, що відбувається сьогодні в Грузії, є типовим прикладом – не можна допускати, щоб у країні була одна людина з колосальними статками, яка може купити правлячу партію. А якщо цей бізнесмен ще й прямо пов'язаний з Москвою, тоді не варто дивуватися всьому тому, що там відбувається. Мені казали, що статки Іванішвілі зараз складають приблизно 5-6 мільярдів доларів. Для маленької Грузії це є фантастична сума. За такі гроші можна купити, продати, перекупити, перепродати будь-що, будь-кого і неодноразово",  – зазначив у етері Еспресо дипломат, міністр закордонних справ України (2007-2009 рр.) та керівник Центру дослідження Росії Володимир Огризко.

 Дипломат також підкреслив, що свої статки Бідзіна зробив у Росії, відповідно 

Що відомо про майбутню інавгурацію

Інавгурація новообраного президента запланована на 29 грудня. Проте легітимність цих виборів не визнають ні чинна президентка Саломе Зурабішвілі, ні опозиція, ні тисячі протестувальників, які не планують згортати чи припиняти свою боротьбу.

У Грузії тривають щоденні протести, попри затримання та розгони люди не зменшили свою активність, скорше навпаки: кожного дня хвиля демонстрацій лише наростає. Зокрема, найновішою стала акція "Ланцюг єдності", яка об'єднала всі великі міста країни, проте наймасштабніше виглядала в її серці – Тбілісі, де учасники з’єднали праву і ліву набережні та сім мостів столиці. А тим часом грузинські емігранти організували акції в 40 містах Європи та США.

Серед учасників акції – президентка Грузії Саломе Зурабішвілі, а також депутати Європарламенту Міхал Ваврикєвіч з Польщі та Дайнюс Жалімас з Литви, які приїхали до Тбілісі.

Чинна лідерка Грузії Саломе Зурабішвілі, яку вже запросили на інавгурацію новообраного президента США Дональда Трампа "як єдиного легітимного лідера", пообіцяла оголосити свій план подальших дій саме 29 грудня, аби не давати фору правлячій партії.

"Правляча партія повинна дізнатися про плани на неділю в неділю, а не раніше. Найголовніше, що потрібно знати: вибори президента, як і інавгурація, не мають законної сили, тому я залишаюся президентом і продовжую свою роботу. Це те, що повинен знати кожен. Деталі будуть відомі в неділю", – сказала вона.

Тим часом, як заявив спікер парламенту Шалва Папуашвілі, на інавгурацію "обраного" Кавелашвілі не запросили послів іноземних держав та їхніх представників через начебто "обмеження" сесійної зали. Натомість серед гостей будуть представники Грузинської православної церкви.

І тут варто відзначити, що на усіх попередніх інавгураціях грузинських президентів завжди були присутні іноземні гості й посли країн. Зокрема, на інавгурації Зурабішвілі у 2018 році були до 150 представників з 50 держав. 

Попередньо церемонія інавгурації має розпочатися 29 грудня об 11:00 та триватиме не більше 40 хвилин. Тоді у парламенті Грузії посилять заходи безпеки, а журналістів обмежено пускатимуть за спеціальним дозволом.

Реакція світової спільноти на вибори президента у Грузії та плановану інавгурацію

Не зайвим буде нагадати, що вже із початком протестів та першими постраждалими від агресивних дій правлячої партії, країни ЄС, США та Україна ввели низку санкцій та обмежень для її представників. Проте останні події також не могли залишитися без уваги країн світу та, окрім занепокоєння ситуацією, викликали певні дії.

Зокрема, посол Німеччини у Тбілісі Петер Фішер заявив, що країна призупиняє фінансування проєктів для Грузії на суму 237 млн євро через проросійські погляди грузинської влади. Дипломат зазначив, що міністерство економічного співробітництва та розвитку Німеччини вживає таких заходів у зв'язку з відходом Грузії від курсу на євроінтеграцію та придушування протестів.

Тим часом Сполучені Штати Америки вирішили ввести санкції проти Бідзіни Іванішвілі, засновника та голови правлячої партії Грузії "Грузинська мрія", Вашингтон оголосив його персоною нон ґрата "за підрив демократичного та євроатлантичного майбутнього Грузії на користь Російської Федерації". США рішуче засудили політику Іванішвілі, зокрема його участь у жорстоких репресіях проти протестувальників, медійників, активістів, правозахисників та опозиційних лідерів.

А от команда Дональда Трампа, чия інавгурація як нового президента США також неухильно наближається, запросила на цю подію саме чинну грузинську лідерку Саломе Зурабішвілі. Член Палати представників Конгресу США від Республіканської партії Джо Вілсон наголосив, що радий запросити Зурабішвілі як "єдиного легітимного лідера в Грузії". І не забув разом із тим висловити захоплення її стійкістю в умовах тиску з боку місцевих політичних сил.

Висловив свою підтримку очільниці Грузії Саломе Зурабішвілі та грузинському народові у боротьбі за демократичне майбутнє і президент Чехії Петр Павел.

"Я пропоную свою підтримку президентці в її зусиллях зорієнтуватися в цій складній ситуації, а також грузинським громадянам, які продовжують боротися за демократичне майбутнє своєї країни", – зазначив він. 

Своєю чергою президент Польщі Анджей Дуда підтримав проведення нових парламентських виборів у Грузії, відзначивши, що шляхом до вирішення кризової ситуації в країні є проведення нових виборів відповідно до рекомендацій ОБСЄ. 

"Я запевнив президентку у своїй непохитній підтримці її керівництва та європейських прагнень грузинського народу. Вони мають невід'ємне право рухатися до об'єднаної Європи", – додав очільник Польщі.

Натомість із "обранням" Кавелашвілі опісля президентських виборів привітали лише лідери Вірменії, Азербайджану, Сербії та самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко. Згодом до них долучився президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган.

Поряд із цим, зважаючи на позицію Кавелашвілі та партії, з легкої руки якої його обирали на президента нестандартним для країни поспішним способом, у Росії вже заявили про готовність до нормалізації відносин з Грузією.