Нове блокування українсько-польського кордону фермерами: хронологія, вимоги та реакції

Еспресо розповідає про те, що відбувається, які вимоги виголошують фермери.

Про що текст:

• Що відбувається на кордоні України та Польщі – заблоковані пункти та акції протестувальників
• Чому фермери блокують пункти пропуску: які висувають вимоги
• Як на блокування реагують у владі України та Польщі
• Попереднє блокування: історія протестів на кордоні перевізників та фермерів

Що відбувається на кордоні України та Польщі – заблоковані пункти та акції протестувальників

Вранці 9 лютого польські фермери знову розпочали акції протесту на кордоні з Україною, висловлюючи свої скарги та незадоволення. Спочатку вони заблокували пункти пропуску "Медика – Шегині", "Хребенне – Рава-Руська" та "Дорогуськ – Ягодин".

Проте згодом на ПП "Медика – Шегині" начебто прийняли рішення блокування припинити. Натомість загострилась ситуація із протестами на ПП "Дорогуськ – Ягодин". Тут поляки просто почали висипати на землю зерно з українських фур.

"Приїхала поліція, розвела руками, зібрали дані і все. Болгаркою на батарейці хотіли вирізати люка, зірвали пломбу і висипали пшеницю. З кожної вантажівки висипалося по 3 тони. Ось такі у нас "друзі поляки". Неочікувано, але факт є факт", – зазначав тоді очевидець подій. А польська поліція заявляла про те, що займається з'ясуванням обставин.

Як підкреслив після інциденту один із водіїв, з чиєї вантажівки висипали зерно, Вадим Ширитюк, на той момент у нього склалося враження, що польська поліція цілком підтримує протестувальників, оскільки на перший виклик українців фактично не відреагувала. Зате швидко відреагувала на виклик вдруге – лише після того, як водій отримав номер телефону українського консула у Польщі. 

Варто також звернути увагу на те, що, найімовірніше, цю акцію організував Рафал Меклер – один із натхненників протестів, власник логістичної компанії та лідер люблінського осередку маргінальної партії "Конфедерація". Про це зазначили у Центрі протидії дезінформації.

А вже із понеділка, 12 лютого, польські протестувальники розширили блокаду на кордоні з Україною до п'яти пунктів пропуску. У чергах на заблокованих пунктах пропуску опинилися понад тисяча українських вантажівок. У вівторок, 13 лютого, польські фермери частково заблокували шостий пункт пропуску на кордоні з Україною – "Корчова – Краковець".

Наростання протестних настроїв між тим триває. З 20 лютого польські фермери обіцяють заблокувати усі пункти пропуску на кордоні між Польщею та Україною, в тому числі перевантажувальні залізничні станції й морські порти.

Протестувальники закликають громадськість підтримати свою акцію. Вони аргументують свої дії тим, що спрямовані на "забезпечення продовольчої безпеки країни".

Чому фермери блокують пункти пропуску: які висувають вимоги

Що цікаво, більшість вимог польських фермерів не мають прямого стосунку до українських колег. Власне й самі протестувальники зазначають, мовляв, це протест не проти українських фермерів, але проти українських олігархів.

"Акція має загальнопольський характер. Сьогодні заблоковані усі пункти пропуску на кордоні з Україною. Наша мета заблокувати неконтрольований імпорт сільгосппродукції з України. Ще одна мета – скасування зеленого порядку, хоча це не стосується українських фермерів, то більшою мірою фермерів у Польщі та загалом в Європі, однак головне – це блокада неконтрольованого імпорту з України", – розповів у коментарі кореспондентці Еспресо один із організаторів протесту на пункті пропуску "Зосин".

Водночас протестувальники наголошують, що хотіли б відновити гідні умови для всіх польських фермерів, для цього вони вимагають не лише скасувати зелену угоду для України, а й компенсувати фермерам втрачений дохід та збільшити субсидії на сільськогосподарське паливо. Тож вони, мовляв, таким чином привертають увагу польської влади. 

Ще один зі співорганізаторів акції Роман Кондрув зазначив причиною те, що із часу попередніх протестів нічого не зробили із проблемами технічного зерна з України.

"Воно постійно прибуває до Польщі. Тому аграрії розсердилися і вийшли на вулиці, вийшли на пункти пропуску. І хочуть цьому запобігти, – пояснює він їхню позицію у коментарі кореспондентці Еспресо. – Не ви, звичайні українці, але великі бізнесмени крутять великими грошима, вони тим світом і тією аграрною політикою керують і в Польщі, і в Україні".

Щобільше, Кондрув також заявив, що до них дійшли чутки про те, що начебто Україна продукує менше цукру аніж відправляє до Польщі. 

"Тому ми підозрюємо, що олігархи привозять його з Росії, і той цукор через Польщу їде до Європи. І тут ми теж апелюємо до вашої влади, аби запобігти цьому", – висунув протестувальник свою теорію змови та наголосив на тому, що для припинення блокування пунктів пропуску, вони вимагають стабілізації цін у країні, тобто у Польщі.

Підтримують фермерів і деякі перевізники, зокрема пан Збіґнєв у коментарі Еспресо зазначив, що фермери мусять боротися за свої права. Він також вважає, що було б справедливим повернути українським перевізникам дозволи, які були скасовані в рамках підписаної з ЄС угоди про лібералізацію автомобільних перевезень.

Фото: Західне регіональне управління Держприкордонслужби України-Західний кордон

Як на блокування реагують у владі України та Польщі

Міністерство аграрної політики та продовольства України рішуче засудило навмисне знищення українського зерна польськими протестувальниками на українсько-польському кордоні. 

"Ми розуміємо, коли польські фермери відстоюють свої інтереси в цивілізований спосіб. Але цей випадок знищення української пшениці не має нічого спільного з мирними протестами ані з юридичної, ані з моральної точки зору", – наголосили у відомстві.

Проте поряд із засудженням останньої протестної акції, у Мінагрополітики також висловили щиру вдячність полякам, які допомагали і продовжують допомагати українському народу. Та підкреслили, що такі випадки не зможуть вплинути на спільну боротьбу і на велику підтримку польського народу, яку українці відчувають протягом 2 років у війні проти російського загарбника.

Тим часом народний депутат України Микола Княжицький закликав український уряд та президента звернутися до РНБО Польщі з вимогами негайного спільного засідання і припинення провокацій на кордоні

"Те, що відбувається – очевидне свинство. Коли українці дивляться на екранах, як хліб викидають на землю, ви чудово знаєте, що за нашою традицією, яка об'єднує захід і схід України - це є, мабуть, найбільшим гріхом. Бо нація, яка пережила Голодомор, яка зараз збирає цей хліб під мінами, кулями й обстрілами російських загарбників насправді до хліба ставиться, як до чого священного. Так завжди було всюди в Європі, тільки пряме російське замовлення до організаторів цих акцій, очевидно, могло послужити тому, щоб вони створювали таку картинку", – переконаний нардеп. 

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба назвав псування українського зерна на польському кордоні неприпустимим і наголосив, що будь-який фермер "повинен знати, скільки важкої праці потрібно, щоб виростити зерно, особливо у воєнний час".

"Заради дружніх українсько-польських відносин винуватці цієї провокації мають бути притягнуті до відповідальності", – наголосив він.

А от прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що вважає себе найбільш проукраїнським політиком в Європі, проте він має враховувати інтереси продовольчої безпеки Польщі та Європи.

"Важко знайти в Європі більш проукраїнського політика, ніж я, і важко знайти в Європі більш проукраїнську націю, ніж польська, але ми повинні також пам'ятати про інтереси продовольчої безпеки Польщі та Європи", – наголосив він.

Фото: reuters

Попереднє блокування: історія протестів на кордоні перевізників та фермерів

6 листопада польські перевізники розпочали страйк на польсько-українському кордоні. Згодом польські перевізники повністю заблокували проїзд вантажівок на двох пунктах пропуску на кордоні з Україною. 

9 листопада у Польщі відбулася зустріч урядовців і перевізників, які блокують кордон з Україною, однак вона завершилася нічим. Водночас черги з вантажних транспортних засобів стають усе довшими. Україна запропонувала польській владі запустити смуги для порожніх вантажівок і очікує на відповідь з їхньої сторони.

Згодом польські перевізники пообіцяли посилити блокаду на кордоні з Україною. Крім того, митники почали фіксувати збільшення черг вантажівок на словацькому напрямку.

Україна та Польща заявили, що готують позови щодо відшкодування збитків, завданих блокуванням прикордонних автомобільних пунктів пропуску. Крім того, стало відомо, що польські перевізники не пропускають гумдопомогу і небезпечні вантажі.

Тим часом в уряді Польщі закликали Україну скасувати реєстрацію в е-черзі для порожніх вантажівок. Також польська міністерка зустрілася з протестувальниками й запропонувала їм компромісне розв'язання питання.

1 грудня заблоковані українські водії на польському кордоні провели перемовини з консулом. 4 грудня в пункті пропуску "Угринів – Долгобичув" відкрили проїзд для порожніх вантажівок.

Унаслідок блокування протестувальниками кордону з Україною експорт через ці пункти пропуску знизився на 40%, а держбюджет України втратив 9,3 млрд грн через недонадходження митних платежів. 

Згодом стало відомо, що заблоковані на кордоні з Польщею вантажівки повернуть в Україну залізницею. Ввечері 7 грудня Укрзалізниця відправила до Польщі перший контрейлерний поїзд з вантажівками, до складу якого ввійшли 23 платформи із 13 завантаженими тягачами та напівпричепами.

У понеділок, 11 грудня, на кордоні Польщі та України розблокували рух вантажівок через пункт пропуску "Ягодин — Дорогуськ". Однак ввечері того ж дня протестувальники фурою перекрили розблокований перехід.

Єврокомісія закликала розблокувати усі пункти пропуску на кордоні з Польщею.

У суботу, 23 грудня, польські фермери призупинили протести на пункті пропуску "Шегині – Медики". Новий уряд Польщі заявив, що проведе перемовини з протестувальниками.

Уже 4 січня вони відновили блокаду прикордонного переходу та заявили, що планують протестувати до 3 лютого.

Заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач заявив, що Україна виконала свою частину плану дій, який був узгоджений з урядом Польщі, для розблокування польськими перевізниками кордону з Україною. Тепер Київ очікує подальших кроків від Варшави. Тоді ж таки він спростував заяви протестувальників щодо того, що скасування дозволів для України нібито "вбило" польський ринок. Деркач зазначив, що кількість двосторонніх перевезень польськими перевізниками знизилася лише на 5% порівняно періодом до повномасштабного вторгення.

Єврокомісар з питань транспорту Європейської комісії Адіна Валеан надіслала листа міністру інфраструктури Польщі Даріушу Клімчаку щодо блокування польськими перевізниками пунктів пропуску на кордоні з Україною.

16 січня польські перевізники завершили акцію протесту на кордоні з Україною. На той момент польські перевізники, які із листопада блокували прикордонні переходи з Україною, досягли згоди з урядом щодо певних вимог і припинили нарешті свій протест.

"Це не кінець, але протест буде призупинено… Ми домовилися про певні умови, ми дамо уряду час попрацювати, оскільки це новий уряд", – сказав тоді Томаш Борковський з Комітету захисту перевізників і роботодавців транспорту.

Водночас лідер протестувальників, а також, як вже згадувалося, представник партії "Конфедерація" (відомої своїм підігріванням антиукраїнських настроїв) Рафал Меклер пообіцяв "повернутися до кордону", якщо вимоги не будуть виконані.