Параноя на вершині влади: чому Сі Цзіньпін усунув свого найвпливовішого генерала. Пояснюємо

Це стало кульмінацією багаторічної антикорупційної кампанії, яка досягла найвищого рівня цими днями – під слідство потрапив найближчий соратник Сі, генерал Чжан Юся. У Китаї вже оголосили про розслідування щодо генерала Чжана – другого за впливом у Народно-визвольній армії після самого Сі Цзіньпіна. Офіційно – "серйозні порушення дисципліни та закону", неофіційно – звинувачення у передачі США секретів ядерної програми та корупції. 

Це не поодинокий випадок: десятки генералів усунуто за останні роки. Дехто бачить у цьому не лише боротьбу з корупцією, а й страх Сі перед потенційними конкурентами, що хоч і зміцнює його особисту владу, але послаблює армію. 

Більше про ці схожі на сталінські методи владарювання Сі Цзіньпіна розповість Еспресо. 

Масштабні чистки: хто постраждав і чому

генерал Чжан Юся серед військових (2012 рік), фото: Вікіпедія

Треба розуміти, що антикорупційна кампанія Сі триває з 2012 року і вона призвела до покарання понад 200 000 чиновників (неофіційно - понад мільйон чиновників).

Але її пік припав саме на останні роки. Особливо постраждали Ракетні війська (які контролюють ядерну та конвенційну зброю). Вже усунуто близько 20 генералів в китайській армії, включно з кількома колишніми міністрами оборони та керівниками закупівель, відзначає The Wall Street Journal. 

Однак ключова подія сталася у січні цього року.

75-річний генерал Чжан Юся – віцеголова Центральної військової комісії Компартії Китаю, давній соратник Сі Цзіньпіна, син революціонера, чия родина десятиліттями перебувала у близькому колі партійної еліти та була пов’язана з сім’єю Сі ще з часів Мао. Крім цього, він один з небагатьох на верхівці, хто мав реальний бойовий досвід. Фактично Чжан був другою людиною у війську після Цзіньпіна. Але його звинуватили у "порушенні системи абсолютної відповідальності голови ЦВК" (тобто непокорі Сі), корупції (хабарі за просування офіцерів, включно з призначенням на посаду міністра оборони) та – найсенсаційніше – передачі США секретної інформації про ядерну зброю Китаю. 

Про це днями написали десятки впливових міжнародних медіа, посилаючись на внутрішні брифінги в Пекіні.

Разом з ним під слідство потрапив і генерал Лю Чженьлі (голова Об'єднаного штабу ЦВК) і кілька інших старших військових командирів. Чжана та Лю поки офіційно не виключили з партії чи комісії, але розслідування щодо них майже напевно призведе до таких результатів.

"Ця чистка є останньою в серії кроків, в результаті яких було усунено майже 20% генералів, яких особисто призначив Сі, і свідчить про те, що внутрішня безпека є найближчою метою лідера", - пишуть у Bloomberg.

Офіційна позиція Китаю доволі розмита. Адже міністерство оборони КНР заявило про "серйозні дисциплінарні та юридичні порушення", а китайська газета "Щоденник народно-визвольної армії" написала, що військові "серйозно зрадили довіру та очікування" Комуністичної партії та ЦВК, тому це "велике досягнення" у зміцненні партійного контролю над армією. Але очевидно, що звинувачення у корупції та зраді звучать як політичні – подібні формулювання використовували і проти інших опальних генералів.

Старший науковий співробітник Джорджтаунського університету та колишній старший аналітик ЦРУ Денніс Вайлдер сказав The Guardian, що боротьба за владу є найбільш імовірним поясненням того, що сталося. Чистка "не пов'язана з корупцією, не з витоком секретів, а з генералом, який став надто впливовим", – відзначив він.

Сі зміцнює свою владу в армії

Сі Цзіньпін, фото: gettyimages

Тож аналітики вважають, що справжня причина – політична. Генерал Чжан, хоч і був соратником Сі, мав великий вплив у армії й міг сформувати власну мережу підтримки, що потенційно становило загрозу для центральної влади. 

"Падіння Чжан Юся, найвищого посадовця Китаю у військовій формі, знаменує собою безпрецедентну концентрацію військової сили під керівництвом Сі Цзіньпіна", - наголошують у The Washington Post. 

Деякі оглядачі навіть припускають, що Сі міг дійсно побоюватися спроби "перевороту" чи власного усунення, особливо на тлі давно триваючих суперечок у вищому політичному керівництві Китаю. Вважається, що в обох китайських лідерів були великі розбіжності щодо стратегії. Адже Чжан нібито виступав за обережніший підхід до Тайваню, тоді як Сі хоче прискорити готовність до конфлікту. 

"Сильним лідерам не дає спати вночі не зовнішні вороги, а ризик бути поваленими зсередини. Дослідження авторитарних режимів показують, що більшість сильних лідерів – і більшість китайських імператорів, які передчасно втратили владу – загинули внаслідок внутрішніх переворотів. Цей урок не оминув би Сі", – зазначає Цзи Ян, науковий співробітник Школи міжнародних досліджень ім. С. Раджаратнама при Наньянському технологічному університеті в Сінгапурі. 

Більшість експертів одноголосні в тому, що ці чистки зміцнюють владу Сі в короткостроковій перспективі. Він усуває будь-які потенційні центри впливу, роблячи Центральну військову комісію фактично однорідною (залишилися лише Сі та лояльний генерал Чжан Шенмінь – очільник антикорупційного органу в армії).

"Така низька кількість на вершині військової влади свідчить про величезну концентрацію влади Сі. Навіть покійний голова Комуністичної партії Китаю Мао Цзедун мав п'ятьох осіб у своїй військовій комісії", – підкреслюють у Newsweek.

Тому це також своєрідний сигнал, мовляв, якщо я можу усунути навіть своїх друзів – ніхто не застрахований. З іншого боку це зменшує ризик якихось авантюр, бо армія зараз в хаосі, а нові генерали – молоді та лояльні, без досвіду та відповідного авторитету. Тому найближчим часом може спостерігатися послаблення боєздатності китайської армії: чистки створюють страх, демотивують офіцерів, руйнують досвідчене командування.

"Для Сі немає нічого важливішого, ніж зміцнення партійної дисципліни та забезпечення того, щоб вона не пішла тим самим шляхом, що й Радянська комуністична партія, яка, на його думку, стала неефективною через корупцію. Ніхто не в безпеці в Пекіні, тому що Сі ставить партію вище за будь-яку людину", - наголошують у The Guardian. 

Як це впливає на Тайвань та відносини з РФ

фото: соцмережі

За даними американської розвідки, Сі наказав армії Китаю бути готовою виграти війну за Тайвань до 2027 року, що робить цей рік вирішальним для військової модернізації. Возз’єднання острова з материком – топ-пріоритет Пекіна, і сила для досягнення не виключена.

Через різні підходи до Тайваню, дехто припускає, що своїми чистками Сі хоче укріпити рішення про "неминуче" приєднання Тайваню до КНР. Однак як сказав виданню AP науковий співробітник Центру аналізу Китаю Інституту політики суспільства Азії Ніл Томас, остання чистка "зменшує загрозу Китаю щодо Тайваню в короткостроковій перспективі, але посилює в довгостроковій".

"Усунення  генерала Чжана робить військову ескалацію проти острова ризикованішою у найближчій перспективі через безладдя у вищому командуванні, але в довгостроковій перспективі означатиме, що армія матиме більш лояльне та менш корумповане керівництво з більшим військовим потенціалом", - сказав він.

Натомість позаштатний науковий співробітник Тихоокеанського форуму імені Вейсі К. Трістан Тан заявив, що усунення вищого військового керівництва не означає, що Китай не готовий до війни. 

"Я також не вважаю, що бойова готовність китайської армії була серйозно порушена", - додав він.

У будь-якому разі, як каже Денніс Вайлдер, старший науковий співробітник Джорджтаунського університету та колишній старший аналітик ЦРУ, все це дає американським військовим більше часу для підготовки до конфлікту на Тайвані.

Стосовно Росії, то генерал Чжан Юся також був співголовою російсько-китайської Міжурядової комісії з військово-технічного співробітництва та часто відвідував Москву для зустрічей з високопосадовцями, здійснивши свій останній візит у листопаді минулого року, щоб зустрітися з міністром оборони Росії Андрієм Бєлоусовим. Проте, як сказав Радіо Свобода науковий співробітник Центру Карнегі в Берліні Темур Умаров, усунення генерала Чжана навряд чи вплине на співпрацю в галузі безпеки з сусідами Китаю, зокрема з РФ.

Чи повстане армія за своїми генералами

Сьогодні мало хто з аналітиків розглядає Народно-визвольну армію Китаю як потенційно здатну повстати проти центральної влади заради усунених генералів. Як вже зазначалося, експерти підкреслюють, що масштабні зміни в командуванні вказують радше на консолідацію влади Сі Цзіньпіна, ніж на реальний внутрішній заколот: президент КНР прагне замінити старих лідерів на "компетентніших і політично лояльних", що дозволить йому зміцнити партійний контроль над збройними силами і зменшити ризики політичної нелояльності.

Політична дисципліна в армії зараз жорстко підтримується партійними настановами й правилами, які підкреслюють абсолютну лояльність КПК і її генеральному секретарю. Тобто у Китаї армія першим ділом жорстко контролюється партією, а Сі тримає особисту гвардію та розвідку, котрі давлять подібні думки ще в зародку. Проте масові чистки створюють ґрунт для невдоволення. 

У підсумку Сі робить армію "своєю", але створює багато ризиків через брак незалежних голосів професійних військових. 

Чому в Китаї можлива така концентрація влади

фото: gettyimages

Модель сильного лідера в Китаї – не винахід Сі. Вона корениться в тисячолітній традиції імператорів Піднебесної: абсолютна влада "Сина Неба" (імператора), централізація, відсутність поділу гілок влади. Та й конфуціанство завжди підкреслювало лояльність імператору як основу порядку.

Комуністична партія Китаю фактично переродила цю модель під свої потреби. Адже Мао Цзедун створив культ особистості, чистки (Культурна революція) та абсолютний контроль над армією.

Після Мао, голова КНР Ден Сяопін намагався запровадити колективне керівництво та ротацію, щоб уникнути тиранії. Натомість Сі Цзіньпін з 2012 року свідомо повернувся до маоїстської моделі: скасував обмеження строку правління, ввів "думку Сі Цзіньпіна" в конституцію, створив культ особистості. Звісно, усунув конкурентів, звинувативши у корупції, і посилив контроль над армією, пропагандою, цензурою та технологіями спостереження. Економічні успіхи Китаю дозволили створити образ всемогутності та правильності дій Сі Цзіньпіна.

Але чи довго це триватиме? Сі народився у 1953 році, влітку йому буде 73 роки, тому здоров'я – це важливий фактор. Поки що немає видимого наступника, а чистки усувають потенційних. Так, влада Сі міцна, але парадоксальна – чим більше він чистить, тим більше залежний від лояльності нижчих ешелонів. Якщо економіка погіршиться або не вдасться досягти видимого успіху з Тайванем, це може стати поворотним моментом. Але зараз Сі виглядає сильнішим, ніж будь-коли. Аналітики стверджують, що чистки лише продовжаться через страх Сі, що корупція зрештою зламає КНР, як колись Радянський Союз. 

"Очікується, що Сі балотуватиметься на четвертий термін і може залишитися при владі до 2032 року. Беззаперечна відданість військових може мати для нього більше значення, ніж інші амбіції. Це може призвести до появи більш слухняних, але менш досвідчених збройних сил. Це може дорого обійтися в майбутній кризі", - наголошують у Bloomberg. 

Читайте також: Давос як діагноз сучасної політики: Захід думає про Гренландію, Трамп робить королівське шоу, а Україна проживає "День бабака"