Давос як діагноз сучасної політики: Захід думає про Гренландію, Трамп робить королівське шоу, а Україна проживає "День бабака"

Про перші підсумки економічний форум у Давосі розповість Еспресо. 

Головні теми та тенденції Давоса: Гренландія і Трамп на першому місці

Дональд Трамп, фото: gettyimages

Форум традиційно зібрав світових лідерів, бізнесменів, різних зірок та експертів для обговорення глобальних викликів – від економіки до безпеки. Цього разу центральну увагу привернула ініціатива Дональда Трампа про приєднання Гренландії до США, а якщо ні – великі тарифи для європейців. Через те що Гренландія належить Данії, яка є країною ЄС та НАТО, вже кілька тижнів Європу "штормило" від заяв політиків та аналітиків, що це може стати кінцем трансатлантичної безпеки. 

З другої спроби (через проблеми з літаком) Дональд Трамп таки потрапив у Швейцарію у середу, 21 січня. У своїй 72 хвилинній промові він у більшості говорив, звісно, про Гренландію. Згадував і історію, критикував Європу та всім своїм виглядом хотів показати, що цей "прекрасний кусок льоду", як сказав президент США, потрібен їм, щоб бути всім у безпеці через зазіхання РФ та Китаю. За інформацією Axios, рамкова угода щодо Гренландії, яку президент США і генеральний секретар обговорили, включає принцип поваги до контролю Данії над островом, однак надає Трампу можливість будувати свої військові бази на острові, які ймовірно будуть суверенною територією Сполучених Штатів. Тобто наразі є компроміс, який підходить Вашингтону. 

"Щойно хвастощі та войовниче позування вщухнуть, Європі залишиться війна сьогодні, а не та, яка, ймовірно, не відбудеться завтра", - аналізують у CNN, наголошуючи, що тирада Трампа про Гренландію робить прогрес у напрямку миру в Україні малоймовірним, а то й "майже неможливим".

Паралельно Трамп презентував свою нову ініціативу – "Раду миру", яку представляє як альтернативу традиційним механізмам ООН та НАТО для врегулювання конфліктів. На церемонії підписання статуту в Давосі приєдналися лише окремі лідери, переважно лояльні до Трампа (зокрема, Віктор Орбан з Угорщини), тоді як ключові країни ЄС утрималися або бойкотували подію. Це сприймається як черговий крок Трампа "на зло" традиційному Заходу, де він намагається будувати нові альянси на своїх умовах. У Der Spiegel цю організацію іронічно назвали "Круглий стіл короля Дональда". 

фото: GettyImages

Хоча США позиціонують це як важливий крок у напрямку миру, наразі очевидно, що ідея поки що швидше політичний жест, аніж реальна загальноєвропейська або глобальна ініціатива. Це ще один симптом напруги у західному таборі, як пише The Times. 

Крім цього, Дональд Трамп зробив звичні свої заяви, що війни в Україні не було б, якби він був президентом, тому це "війна Байдена", а він лише хоче покласти край вбивствам. А якщо Путін та Зеленський не укладуть угоду, тоді "вони обоє дурні", як сказав Трамп.

Читайте також: Запрошення на мільярд доларів: як Трамп у Давосі запускав "Раду миру" і навіщо вона йому

Епопея зустрічі Трампа та Зеленського

Володимир Зеленський і Дональд Трамп, фото: president.gov.ua

Перед початком форуму, однією із головних очікуваних тем Давосу була можливість підписання масштабної угоди між США та Україною про економічну підтримку на $800 млрд, включно з гарантіями безпеки, яка мала стати частиною післявоєнного "плану процвітання". Але переговори з цього питання виявилися складнішими, ніж очікувалося, нічого так і не було підписано, бо Трамп нібито відмовився від угоди, маючи свої застереження, тому переговори продовжуються. Наразі американський президент нібито не проти стосовно створення зони вільної торгівлі між США та Україною, інші деталі поки невідомі. 

Через це президент України Володимир Зеленський навіть вагався з поїздкою, хоча офіційна версія – залишився у Києві через серйозні удари по інфраструктурі, щоб вести наради онлайн по цьому питанню. Однак ситуація змінилася, коли Трамп під час виступу в Давосі несподівано заявив, що Зеленський "може бути в залі прямо зараз", і анонсував зустріч. Наступного дня, тобто у четвре 22 січня, як за командою, Зеленський таки прилетів, і лідери провели годинну розмову за зачиненими дверима.

У підсумку обидва назвали зустріч "доброю" та "продуктивною", але без конкретних деталей, наголошуючи, що це вже "фінальна миля" для мирної угоди, яка покладе край російсько-українській війні. Тобто ті самі заяви, тому як підкреслюють американські медіа, зустріч із Трампом не принесла очікуваних результатів для Зеленського.

З нового, вже у п’ятницю, 23 січня, емісари Трампа зустрінуться у Москві з Путіним, а у Об'єднаних Арабських Еміратах стартує тристороння зустріч США-Україна-Росія. Серед членів української делегації будуть секретар РНБО України Рустем Умєров, керівник Офісу президента Кирило Буданов, перший заступник керівника ОПУ Сергій Кислиця, очільник парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія та начальник Генерального штабу ЗСУ Андрій Гнатов. За інформацією Financial Times, росіянам буде запропоноване енергетичне перемир'я, тобто РФ перестає бити по енергетичній інфраструктурі, а Україна не завдає ударів по російських НПЗ. Крім цього, за словами Зеленського, Україна та Росія покажуть одне одному варіанти як розв'язувати найпроблематичніше питання – території, зокрема, якою буде доля Донбасу. 

Що ще говорили про Україну на Давосі

Поряд із ключовою зустріччю Трампа й Зеленського, у Давосі в "Ukraine House Davos" (український майдачник) лідери та експерти неодноразово звертали увагу на ситуацію в Україні та перспективи миру. 

Президент України Володимир Зеленський у своїй промові гостро критикував європейських партнерів за повільну реакцію на російську агресію, зазначаючи, що Європа виглядає роз’єднаною і не здатна діяти скоординовано, та закликав до більш рішучих дій із протидії Росії. Він наголошував, що без спільної позиції ЄС та сильних гарантій безпеки з боку США мир буде важко досягти.

Президент України не приховував розчарування в європейських партнерах, порівнюючи ситуацію з війною та реакцією Заходу з фільмом "День бабака" – класичною комедією 1993 року, де герой Білла Мюррея знову і знову проживає один і той самий день без змін. 

"Ніхто би не хотів жити як у фільмі "День бабака". І все ж саме так ми живемо зараз. Рік тому тут у Давосі я завершив свою промову словами: "Європа має знати як себе захистити". Рік минув – і нічого не змінилося. Я знову маю казати ті самі слова", - сказав Зеленський, наголошуючи, що Європа продовжує обговорювати майбутнє, але уникає дій сьогодні, які саме й визначають це майбутнє.

Президент також згадав, що досі немає реального прогресу щодо створення спеціального трибуналу за російську агресію проти українського народу. Крім цього, сказав, що президент Венесуели Мадуро в суді в Нью-Йорку, але Путін – ні, хоча той вже четвертий рік веде найбільшу війну в Європі з часів Другої світової. Не оминув увагою і той факт, що США силою затримують танкери "тіньового флоту", а європейці досі вагаються.  

"Сьогодні Європа покладається головним чином на віру в те, що в разі небезпеки НАТО вживе заходів. Але ніхто ще ніколи не бачив, як Альянс проходить випробування на повну силу. Якщо Путін вирішить захопити Литву або завдати удару по Польщі, хто відреагує? НАТО існує завдяки вірі в те, що США вживуть заходів – що вони не залишаться осторонь і нададуть допомогу. Але що, якщо цього не станеться?" – риторично запитав Зеленський і здійняв бурю аплодисментів.  

Цей виступ був чи не найбільш різким за всю історію виступів Зеленського тут, і це не дивно – бо Європа, на його погляд, чинить замало опору як Путіну, так і Трампу, демонструючи пасивність і фрагментарність у підтримці України. Єдиним помітним винятком тут став виступ президента Франції Еммануеля Макрона, який і справді привернув увагу не лише через сонцезахисні окуляри під час однієї з панелей, але й через жорсткі посили щодо європейської солідарності й опору тиску великих держав. Макрон прямо закликав Європу не визнавати "закон сильнішого" і не поступатися під загрозами, відстоюючи ідею ефективного мультилатералізму (багатосторонніх відносин) та спільної європейської політичної позиції. Він наголосив, що Європа має не лише говорити про захист свободи, але й діяти, консолідуючи свої ресурси й стратегії у світі, де міжнародне право піддається випробуванням. 

Макрон та Мерц на полях Давосу, фото: Офіс президента Франції

А от оптимізм щодо швидкого миру демонстрував колишній спеціальний посланець США з питань України Кіт Келлог, який у своєму виступі заявив, якщо Україна переживе цю зиму, то вже з березня-квітня перевага перейде на її бік, а не Росії. Щобільше, Келлог сподівається, що "до Дня Незалежності цього літа [24 серпня 2026 року] на землі запанує мир", і наголосив, що Путін розуміє неможливість перемоги, а переговори наближаються до фінальної стадії. Він також критикував ідею поступок у Донецькій області як частину угоди.

Європейські лідери виявилися значно менш оптимістичними та наполегливими щодо принциповості. Прем'єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович категорично заявив, що Україна "не повинна залишити навіть чорнильної плями" в угоді, яка б вказувала на територіальні поступки. За його словами, будь-яка де-юре відмова від окупованих територій створить небезпечний прецедент для Європи та винагородить агресора – урок, винесений з власного досвіду Хорватії. Пленкович підкреслив, що Україні потрібна підтримка у перемозі і відбудові, і "ми, звичайно, маємо її надавати".

Інші європейські голоси на форумі також акцентували на силі позиції України перед переговорами. Раніше президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про €90 млрд кредиту для України на 2026–2027 роки, щоб Київ міг вести переговори "з позиції сили". Генсек НАТО Марк Рютте закликав не відволікатися на інші теми (як Гренландія) і тримати фокус стосовно України як на пріоритеті номер один для європейської та трансатлантичної безпеки. 

Загалом європейці підкреслювали підтримку, але без ілюзій швидкого миру на умовах, які б повністю задовольнили Київ. Тому це одна з головних відмінностей цього року порівняно з минулорічними форумами в Давосі: цьогоріч уже не говорили відверто про повне відновлення територіальної цілісності України, включно з Кримом, натомість прийнято позицію, яку протягом року просуває Дональд Трамп – ідею взаємних поступок заради досягнення миру.

"Ми рухаємося, і я не можу сказати, що ми матимемо мир уже завтра – що це гарантовано. Якщо ви чуєте, що хтось таке каже, це точно неправда. Але ми докладаємо багато зусиль у цьому напрямку. Ми маємо пам'ятати, що не можемо виштовхнути їх (росіян, - Ред) із цього процесу. Ми намагалися – це не спрацювало. ... Підсумовуючи, ми рухаємося, і я обережно оптимістичний", – пояснив ситуацію новий голова Офісу президента України Кирило Буданов. 

Історія Давосу: від елітного клубу до глобального шоу з критикою

Конгрес-центр Давоса, фото: Вікіпедія

Всесвітній економічний форум у Давосі заснував ще у 1971 році німецький професор та бізнесмен Клаус Шваб як неформальну зустріч європейських бізнес-лідерів для обговорення менеджменту. З часом він перетворився на щорічний саміт, де збираються президенти, прем'єри, CEO найбільших корпорацій, мільярдери та знаменитості – від Ілона Маска до голлівудських зірок.

Сьогодні Давос – це не лише дискусії про війни, клімат, економіку чи технології, а й символ глобальної еліти, яка вирішує долю світу за зачиненими дверима. Критики називають його "клубом багатих", де обговорюють бідність та нерівність, але без реальних змін.

Форум також регулярно звинувачують у лицемірстві, надмірному впливі корпорацій та ігноруванні реальних проблем. Окрема тема – "темна сторона" Давосу: різні розслідування (наприклад The Times 2020 року) неодноразово повідомляли про приплив елітних ескорт-працівників під час форуму та влаштування різних оргій за зачиненими дверима, як писали у 2025 році в Daily Mail. Хоча організатори форуму заперечують будь-яку причетність і заявляють про нульову толерантність до таких практик, але репортажі про "50 відтінків сірого в Давосі" стають щорічною традицією критики.

Читайте також: Страшилки для дорослих: Трамп, Давос і дідівські методи політики