Запрошення на мільярд доларів: як Трамп у Давосі запускав "Раду миру" і навіщо вона йому

Що за "Рада миру" і для чого вона створена

Дональд Трамп, фото: gettyimages

Початково Дональд Трамп задумував "Раду миру", або ж Board of Peace (BoP), як інструмент, що мав би під його керівництвом контролювати дотримання перемир’я та процес відбудови Сектора Гази після багаторічної війни між Ізраїлем та ХАМАСом. ООН ухвалила резолюцію 2803 Радбезу 17 листопада 2025 року, за якою BoP передбачалася як перехідний міжнародний адміністративний орган із чіткою прив’язкою до близькосхідного треку й тимчасовими рамками.

Про офіційне створення Ради Трамп оголосив 15 січня у своїй соціальній мережі, завчасно гордо назвавши її "найвидатнішою".

"Я можу з упевненістю сказати, що це найвидатніша і найпрестижніша Рада, яка коли-небудь збиралася в будь-який час і в будь-якому місці", – написав він.

Водночас у статуті "Ради миру", який опублікувало видання Times of Israel, вже немає прив’язки роботи Ради безпосередньо до Гази, натомість йдеться про ширші рамки й завдання інституції – формулювання універсальні й глобальні.

Зокрема, BoP покладає на себе обов’язки сприяти стабільності, відновлювати дієздатне й законне врядування, а також забезпечувати тривалий мир в регіонах, які вже охоплені конфліктами або перебувають під загрозою їхнього виникнення Саме тут і проявляється потенційна колізія: якщо "Рада миру" позиціонується як структура з мандатом ООН, то її глобально сформульована місія, зафіксована у статуті, виходить за межі того, що Рада Безпеки схвалювала резолюцією номер 2803.

 Засновником і першим головою "Ради миру" в документі прямо вказаний Дональд Трамп. І власне голова організації має максимально широкі повноваження, фактично у його руках зосереджена ключова роль у всьому процесі роботи. Він формує та розпускає допоміжні органи, визначає порядок денний, призначає членів Виконавчої ради, має право вето на всі ключові рішення, ухвалює остаточні рішення щодо продовження або припинення членства держав і є фінальною інстанцією у тлумаченні статуту. Окрім того, саме голова визначає умови та момент ліквідації "Ради миру" загалом. Натомість передбачений статутом механізм стримування його повноважень є мінімальним. Усунення або заміна голови можливі лише у разі його добровільної відставки або визнаної недієздатності, і лише за одностайного рішення Виконавчої ради.

Привілеї за мільярд: хто може стати учасником "Ради миру", на яких умовах і хто вже отримав запрошення

фото: gettyimages

Членство в "Раді миру" обмежене виключно тими державами, які особисто запрошує голова інституції. Кожну країну має представляти глава держави або уряду, тим часом участь інших високопосадовців можлива лише за згодою голови, тобто Трампа. 

Попередній термін членства становить три роки, проте голова може його продовжити. Що цікаво, статут передбачає важливий виняток: трирічне обмеження не застосовується до держав, які упродовж першого року діяльності Ради внесуть 1 мільярд доларів США готівкою. Фактично йдеться про створення такої собі привілейованої категорії учасників без строкових рамок перебування в організації.

Дональд Трамп уже запросив долучитися до Ради низці світових лідерів. Але реакція на ініціативу виявилася нерівномірною. Частина запрошених поспішила публічно підтримати ідею, інші ж узяли паузу або відреагували стримано.

За попередньою інформацією, запрошення приєднатися до "Ради миру" отримали лідери близько 60 країн, а також Європейська комісія. Серед них представники держав Європейського Союзу, Близького Сходу, Азії та Глобального Півдня. Україну також запросили, проте у списку запрошених опинилися й Росія з Білоруссю, тому Володимир Зеленський вагається, чи погоджуватися на вступ до Ради.

"Запрошення ми отримали, дипломати працюють над цим запрошенням... Росія – наш ворог, Білорусь – їх союзник. Поки що для мене дуже складно уявити, як ми з Росією можемо бути разом в тій чи іншій Раді. І це не стосується цієї Ради миру. Просто Росія – це про раду війни. І Білорусь разом з ними. А саме режим Лукашенка", – сказав президент України.

Тим часом лідер Франції Емманюель Макрон, як повідомило близьке до нього джерело, не планує приймати пропозицію і доєднуватись до організації на нинішньому етапі. На це Трамп відреагував досить гостро, заявивши, що Франція все ж приєднається до "Ради миру", якщо запровадити 200-відсоткові мита на її вина та шампанське.

Норвегія, Данія та Швеція наразі також не погодились на вступ до Ради, а польський прем’єр Дональд Туск попередив президента Навроцького, що вступ держави до будь-якої міжнародної організації вимагає згоди від Ради міністрів та ратифікації сейму.

А от Угорщина в обличчі Віктора Орбана радо прийняла запрошення Дональда Трампа, про що прем’єр одразу ж повідомив у своїх соцмережах.

"Із президентом Дональдом Трампом приходить мир, – заявив Орбан. – Зусилля Угорщини на благо миру отримують визнання. Президент Трамп запросив Угорщину приєднатися до роботи Ради миру як країну-засновницю. Ми, звичайно, прийняли це почесне запрошення".

Серед тих, хто також погодились доєднатися до Ради, Албанія, Казахстан, Узбекистан Азербайджан, Аргентина, Марокко, Ізраїль, Косово і ще декілька. Зокрема, президентка Косова Вйоса Османі зазначила, що особисте запрошення від американського лідера – це "велика честь" для неї.

Тим часом у російського диктатора Путіна начебто ще роздумують над можливістю вступом, принаймні так заявив прессекретар Пєсков, додаючи, що вони вивчають деталі. Натомість сателіт держави-агресора Білорусь дуже швидко прийняла пропозицію Трампа – самопроголошений президент Олександр Лукашенко підписав документ про приєднання країни до Ради миру та зобов'язався виконувати всі положення.

Конкуренція організацій: чи стане "Рада миру" суперницею ООН

фото: reuters

Вперше питання щодо ймовірної "конкуренції" між "Радою миру" Трампа і ООН постало на тлі появи статуту нової організації, який відобразив помітний розрив із початковою рамкою. 

Низка європейських урядів з обережністю відреагувала на запрошення до участі через, побоюючись, що це може підірвати роботу Організації Об'єднаних Націй.

У преамбулі документу (статуту BoP) йдеться про те, що "для тривалого миру потрібні прагматичне судження, розумні рішення та сміливість відійти від підходів та інституцій, які занадто часто виявлялися неефективними". А також зазначається, що "потрібен більш гнучкий та ефективний міжнародний орган з миротворчості".

Сам Трамп під час спілкування з журналістами в Білому домі заявив, що його новостворена "Рада миру" може замінити Організацію Об'єднаних Націй, яку він неодноразово критикував та звинувачував у тому, що вона начебто не підтримує його зусилля з припинення конфліктів у світі.

"ООН просто не була дуже корисною. Я великий прихильник потенціалу ООН, але вона ніколи не реалізувала його повною мірою, – переконано ствердив президент США, і додав: – ООН мала б врегулювати кожну з воєн, які я врегулював. Я ніколи не звертався до них, навіть не думав про це".

Натомість головний представник ООН з гуманітарних питань Том Флетчер зауважив дещо раніше, що Трампова Рада аж ніяк не замінить його організацію. А речник генсека ООН Антоніу Гутерріша, коментуючи проєкт статуту, підкреслив, що держави мають право створювати різні формати співпраці, але це не означає автоматичного "перевищення" або заміщення ООН у її визначених ролях відповідно до Статуту.

Поряд із цим, як зауважують у Le monde, американський лідер дедалі частіше бачить себе глобальним архітектором миру і процвітання, позиціонуючи себе як главу "міжнародної організації", покликаної подолати затримки – а іноді й параліч – Організації Об'єднаних Націй. На тлі таких моментів у виданні роблять висновок, що основною метою Трампа все ж є усунути ООН, яку він зневажає.

Чи потрібна Україні "Рада Трампа"

фото: gettyimages

Окрім прямої відповіді Зеленського про побоювання та сумніви щодо участі України, міжнародні оглядачі та дипломати також звертають увагу на логістичний і політичний ризик сидіти за одним столом із державами, які є агресорами або союзниками агресора.

Зокрема експерт-міжнародник Максим Несвітайлов підкреслює, що у нинішньому форматі "Рада миру" є токсичною для України.

"Запрошення Зеленського до так званої Ради миру Трампа, де за один стіл він має сісти з Путіним та Лукашенком – для України токсичне за визначенням, – підкреслює він. – Жодних плюсів. Жодного впливу на війну. Зате ідеальний майданчик, щоб стерти різницю між жертвою та агресором".

На його думку, для Києва найкращим варіантом дій наразі є затягувати час та "ховатися за колективною європейською позицією".

"Перший хід уже зробив Макрон. Він не просто відмовився, а публічно пішов у лобову і після погроз Трампа ввести 200% мита на французьке вино Макрон заговорив про те, що конкуренція США має на меті підпорядкувати Європу, і що такому підходу треба давати відсіч. Паралельно дав сигнал про відкритість до китайських інвестицій. Пекін, я переконаний, просто в захваті. Чим більше європейських лідерів публічно відмовляться від цієї авантюри, тим спокійніше і жорсткіше Україна зможе сказати "ні"", – пояснив Несвітайлов.

Запуск "Ради миру" у Давосі: як Трамп підписував установчі документи і хто з ним

фото: GettyImages

У швейцарському Давосі під час офіційної церемонії американський президент Дональд Трамп підписав установчі документи "Ради миру", фактично запускаючи її роботу.

Перед урочистим підписанням Трамп виголосив 20-хвилинну промову, у якій серед іншого зазначив, що "Рада миру" співпрацюватиме з ООН.

"Як тільки ця рада буде повністю сформована, ми зможемо робити практично все, що захочемо. І ми будемо це робити спільно з Організацією Об'єднаних Націй", – сказав Трамп, додавши, що ООН має великий потенціал, який не був повністю використаний.

Він також зауважив, що об'єднання зусиль Ради миру та ООН є "чимось дуже-дуже унікальним для світу" та "першим кроком до кращого майбутнього для Близького Сходу", фактично новими заявами згладжуючи слова попередніх днів про можливу заміну.

В оточенні лідерів країн-засновниць BoP Трамп похвалив роботу своєї адміністрації, яка "завершила вісім воєн", і додав, що було досягнуто "значного прогресу" у припиненні тотальної війни Росії в Україні.

Під час промови лідер США згадав і про Газу, де, за його словами, й зародився план створення Ради миру. Він заявив, що війна в Газі "дійсно наближається до завершення" і що конфлікт зараз складається з "невеликих вогнищ", які можна легко загасити.

Трамп переконано виголосив, що "практично кожна країна хоче стати її [Ради миру] членом". Разом із тим на церемонії підписали установчі документи лідери лише низки країн. Серед них представники влади Угорщини, Косова, Азербайджану, Аргентини, Болгарії, Вірменії, Індонезії, Йорданії, Казахстану, Катару, Монголії, ОАЕ, Пакистану, Парагваю, Саудівської Аравії, Туреччини та Узбекистану.

"У цій групі мені подобаються всі без винятку", – пожартував Трамп.

Свою готовність внести мільярд для начебто "підтримки палестинського народу" у "Раді миру" висловив також російський диктатор Путін, який на зустрічі присутній, звісно ж, не був. Але заявив, що кошти можуть надійти з російських активів, заморожених у США, і що це питання буде обговорено з адміністрацією Трампа.

Загалом участь у заході взяли близько 30 країн, проте традиційних західноєвропейських союзників США не було. Ще перед початком церемонії міністерка закордонних справ Великої Британії Іветт Купер заявила, що її країна поки що не підпише запропоновану президентом США Дональдом Трампом "Раду миру" через побоювання щодо можливої участі в ній Путіна.

"Сьогодні ми не будемо серед підписантів, оскільки йдеться про юридичний договір, який порушує набагато ширші питання, – сказала Купер в інтерв'ю BBC News у Давосі. – Ми також стурбовані тим, що президент Путін бере участь у чомусь, що стосується миру, коли ми досі не бачимо від нього жодних ознак того, що він буде дотримуватися зобов'язань щодо миру в Україні".