Політичний сигнал Кремлю і Трампу: навіщо зібралась коаліція охочих у Парижі. Пояснюємо

Після тижнів технічних консультацій військових країн Коаліції охочих, європейські лідери розглянуть детальні плани для забезпечення режиму припинення вогню в Україні в разі настання миру. Зустріч, що проходитиме в гібридному форматі в Єлисейському палаці, має на меті обговорити гарантії безпеки для України та скоординувати дії союзників. 

Але, що очікувати від сьогоднішньої зустрічі? Більше про це розповість Еспресо.

Що таке "коаліція охочих"

Коаліція охочих (англ. Coalition of the Willing) – це неформальне об’єднання країн, які підтримують Україну у війні проти Росії. Ініціатива зародилася на початку цього року, коли європейські країни, очолювані Францією та Великою Британією, вирішили активізувати зусилля для забезпечення безпеки України на тлі непередбачуваної політики Дональд Трампа. 

До коаліції входять переважно країни НАТО, такі як Франція, Велика Британія, Польща, країни Балтії, Данія, Нідерланди, а також партнери з-поза Альянсу, зокрема Австралія, Канада, Японія та Нова Зеландія.

Основна мета коаліції – розробка та впровадження гарантій безпеки для України, які б унеможливили повторні агресії з боку Росії після потенційного припинення бойових дій. Однією з ключових ідей, запропонованих ще минулого року президентом Франції Еммануелем Макроном, є розміщення багатонаціонального військового контингенту в Україні для забезпечення виконання мирних угод. Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер раніше також заявляв про готовність відправити британські війська для підтримки миротворчої місії, можливо, за підтримки авіації та розвідки.

Хто бере участь

Володимир Зеленський та Дональд Трамп у Білому домі з європейськими лідерами та генсеком НАТО Марком Рютте, фото: Getty Images

Точно відомо, що сьогоднішню зустріч очолюватимуть президент Франції Еммануель Макрон та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер. Крім цього особисто буде президент України Володимир Зеленський, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, президент Європейської Ради Антоніу Кошту, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен та президент Фінляндії Александер Стубб. 

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, імовірно, приєднається онлайн, а генеральний секретар НАТО Марк Рютте також може взяти участь як і інші країни, які є частиною Коаліції охочих. Також спецпредставник президента США Стів Віткофф прибув до Парижа напередодні. У другій половині дня очікується телефонна розмова з президентом США Дональдом Трампом.

Зустріч розпочнеться о 11:30 за київським часом, телефонна розмова з Трампом запланована на 15:00, а підсумкова пресконференція відбудеться о 16:00.

Що обговорюватимуть 

Зустріч у Парижі має кілька ключових цілей: від обговорення гарантій безпеки для України до координації зусиль союзників.

Насамперед лідери зосередяться на створенні конкретної архітектури безпеки, яка включатиме довгострокові зобов’язання країн коаліції. Як пишуть у Reuters, сьогодні мають фіналізувати контури безпекових гарантій для України на випадок домовленостей/перемир’я з РФ. 

Для цього обговорять остаточні параметри можливої багатонаціональної присутності: сил стримування, варіанти контролю повітряного простору, розвідки, кіберпростору, відбудови оборонного сектора тощо. Також очікуються конкретні розмови щодо зміцнення української армії завдяки європейським коштам. Адже ядром української безпеки буде саме ЗСУ, а можливі європейські сили в Україні – допоміжним стримувальним фактором.

Як пишуть у The Washington Post, завдяки пропозиціям адміністрації Трампа щодо повітряних сил та розвідки, європейські лідери нарешті отримали потужну підтримку, необхідну для відправки військових сил у повоєнну Україну. 

"Тепер їм просто потрібен хтось, хто зупинить війну", - відзначають у виданні.

Тобто ці домовленості безпеки запрацюють лише після настання миру, який не виглядає близьким через позицію Володимира Путіна.

Тому, як кажуть у Bloomberg, сьогодні європейці спробують переконати Трампа ввести обіцяні "руйнівні санкції" проти Росії.

"Французи хочуть, щоб зібрання донесло послання про те, що Європа зробила свій внесок у підтримку України, і президент США має виконати свою погрозу посилити тиск на Кремль", - наголошують у виданні.

Нещодавно президент Макрон в інтерв’ю прямо сказав, що "європейці, готові надати гарантії безпеки Україні". Тому за словами європейських чиновників, як відзначає Reuters, чи не головною метою зустрічі є надіслати політичний сигнал Трампу. 

Які оцінки та очікування експертів

фото: gettyimages

Загалом аналітики наголошують на важливості саміту, але висловлюють обережний оптимізм щодо його результатів. Оскільки ця зустріч не зупинить теперішньої війни, а лише дає шанс на збереження миру після перемир’я за умови дотримання всіма чітких зобов’язань. 

Зокрема, в американському Інституті відповідального державного управління попереджають: говорити про конкретні військові плани ще зарано – спершу треба визначити політичну місію. Бо без чіткої юридичної основи й контролю в небі така операція не зможе справляти стримувальний ефект. 

Власне, що в AP наголошують – без чіткої ролі США важко забезпечити стримування, розвідку і авіаприкриття. Тим більше, що надто ризиковано європейцям входити в Україну до визначеного режиму припинення вогню та якогось юридичного мандату.

"Колишні військові генерали та експерти вважають, що Європа опинилася у скрутному становищі – вона не знає рівня підтримки, яку США готові надати коаліції, характеру будь-якого припинення вогню та чи дотримуватимуться США взятих зобов'язань. Також далеко не факт, що Путін погодиться на припинення бойових дій, що російські чиновники незмінно ігнорують", - пишуть у виданні.

Франсуа Ейсбур, спеціальний радник Фонду стратегічних досліджень у Парижі, каже, що до припинення вогню шанси на розгортання якихось європейських військ в Україні є нульовими. Експерт вважає, що навіть, якщо режим припинення вогню або мирна угода для України будуть впроваджені, незрозуміло, чи це буде достатнім стримуючим фактором для Путіна.

"Бажання Заходу потенційно збивати російські ракети, що порушують режим припинення вогню, або націлюватися на пускові установки, що запускають їх з території Росії, майже дорівнює нулю. Адже будь-яка реакція на порушення режиму припинення вогню залежатиме від того, скільки західних солдатів росіяни фактично вбили б... і ніхто не хоче думати про це заздалегідь", - відзначив Ейсбур.

Інша проблема – кількість військ. Європа не має великої сухопутної армії, оскільки після розпаду СРСР взяла курс на перенаправлення військових витрат на економічне зростання і досі не може справитися з цим.

"Якщо західні війська будуть розміщені в різних українських містах без чіткої місії чи мети, то довіра до них буде нульовою. Це зовсім не вразить росіян", – сказав Бен Ходжес, колишній командувач армії США в Європі.

В Atlantic Council кажуть, що наразі Москва ніяк не демонструє готовності до реального миру, тому без системного тиску (в т.ч. енергосанкції) та довгої підтримки оборони України будь-яке можливе перемир’я буде хитким. Відповідно, європейці легко можуть втягнути себе у війну з Росією. 

Напевно тому у Der Spiegel написали, що німецький уряд хоче уникнути зобов'язань щодо участі Бундесверу. 

"Якщо німецький уряд тепер хоче надсилати Україні лише гроші замість військ, міжнародна шкода його іміджу буде величезною", - відзначають у Der Spiegel слова європейських дипломатів. 

Раніше поляки теж сказали, що не готові відправляти своїх військових. У польському виданні Rzeczpospolita взагалі вважають, доля гарантій безпеки для України "висять на волосині".

Так само у Financial Times написали, що питання відправки військ в Україну розкололо Європу. За словами джерел видання, "коаліцію охочих" можна умовно поділити на три групи: одна готова розгорнути війська (Велика Британія, Франція); друга група ухвалила рішення не відправляти (Італія, Польща); і найбільше країн третьої групи, які ще не визначилася точно, але готові допомагати зброєю та фінансами (Німеччина).

У будь-якому випадку, навіть в разі оприлюднення фінальної угоди, всі ці гарантії можуть посипатися, якщо Дональд Трамп відмовиться від участі США. Тому сьогоднішня зустріч і розмова з лідером Америки є важлива для розуміння, яку реальну безпеку Україні може запропонувати Захід? Але це буде лише половина справи. Бо є основна проблема – вперте бажання Путіна перемогти, який, здається, готується до чергового сплеску своєї наступальної кампанії на Донбасі. 

Читайте також: Іноземні ПВК – це не бойовики, які за нас воюватимуть: чим вони відрізняться від найманців та чому Україні потрібні власні приватні військові компанії