Російськомовна Нарва і "донбаський" сценарій: чи відкриє Путін новий фронт у країнах Балтії. Пояснюємо

Особливу увагу приділили Естонії та її прикордонному місту Нарва, де переважна більшість населення (понад 90%) – російськомовні. Більше того, в естонських соцмережах з'явилися інформаційні кампанії про так звану "Нарвську Народну Республіку", які нагадують проросійські "народні республіки" на Донбасі 2014 року. Це чергова демонстрація з боку росіян елементу гібридної війни – для дестабілізації, перевірки реакції НАТО та створення приводів для все більшого втручання під виглядом "захисту співвітчизників".

Більше про це розповість Еспресо.  

Географічна та демографічна вразливість Балтії

Нарва, яка межує з російським кордоном, фото: Google Maps

Країни Балтії – це східний фланг НАТО, які безпосередньо межують з Росією (і Білоруссю). Вони мають невелику територію, обмежену стратегічну глибину та значну російськомовну меншину, яку Москва традиційно використовує для своїх пропагандистських операцій.

Одна з найбільш вразливих точок – Нарва в Естонії. Це 50-тисячне місто на річці Нарва, всього за 100–150 метрів від російського Івангорода. Для росіян – це сприятливий плацдарм для швидкого гібридного або обмеженого військового удару. Адже Росія може спробувати захопити його своїми "зеленими чоловічками" до того, як НАТО ухвалить рішення про активну відповідь. 

Як повідомляє Bild, Кремль вже розгорнув у соцмережах кампанію із закликами проголосити Народну республіку Нарва. Адже в цьому місті проживає 90% російськомовних громадян, тобто 45 тис. людей. За даними джерел видання в естонській розвідці, протягом кількох тижнів російські канали в Telegram та ВКонтакте поширюють дописи із закликами створити так звану Народну Республіку Нарва на сході Естонії. У повідомленнях пропонують розповсюджувати листівки, здійснювати диверсії та озброюватися для боротьби проти естонського уряду, а також заявляють про можливу підтримку російських військових.

Тому в Естонії це розглядають як можливу інформаційну підготовку до сценарію, подібного до початку російського вторгнення в Україну у 2014 році. 

Тим більше, що колишній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у своїх мемуарах прямо зізнався: восени 2021 року, під час особистої зустрічі з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, він запропонував обговорити в рамках Ради НАТО–Росія ідею Москви про створення "буферної зони" на східному фланзі та виведення військ Альянсу з країн, які приєдналися до НАТО після 1997 року – тобто, фактично, з країн Балтії, Польщі та інших держав Центрально-Східної Європи. Столтенберг зробив цю пропозицію, добре знаючи про категоричну позицію Польщі та країн Балтії, які були рішуче проти будь-яких поступок Росії. Більше того, за свідченнями естонських дипломатів, цю ініціативу просували за їхніми спинами, без належних консультацій зі східними союзниками.

Інше вразливе місце у країнах Балтії – Даугавпілс у Латвії. Бо це ще один регіон з великою російськомовною спільнотою – майже 50% населення міста, які проживають за 25 км від кордону з Білоруссю – сателітом Москви. До того ж, у 2012 року 85 % населення міста підтримало пропозицію на латвійському референдумі про надання російській мові в Латвії статусу другої державної. 

Ну і звісно Сувалкський коридор – вузька смуга між Литвою та Польщею, що з'єднує Балтію з рештою НАТО. Його захоплення ізолювало б Балтійські країни від підкріплень. Крім цього часто можна почути і про острів Готланд, який належить Швеції, але є стратегічно важливим для контролю всього Балтійського моря.

Читайте також: Війна за острів Готланд: як Швеція готується до можливого конфлікту з Росією. Пояснюємо

Фейк про карту нападу у травні 

скрін карти The Times у 2024 році, яку активно розганяють у соцмередах і попередженням про, начебто, напад у травні, фото: VoxCheck

З іншого боку, всі ці розмови стали приводом також для хайпу. Зокрема, у соцмережах почали активно поширювати нібито можливу карту нападу росіян на країни Балтії вже у травні цього року. Мовляв, її опублікувало видання Bild, яке раніше дуже точно показало плани нападу РФ на Україну ще у грудні 2021 року.

Однак, як з’ясувала команда VoxCheck – це маніпуляція. Бо Bild не публікувало таку карту. Насправді її опублікувало видання The Times у 2024 році. На карті зображено укріплення кордонів східного флангу НАТО.

Та як кажуть у Центрі протидії дезінформації, Росія дійсно не відмовилася від ідеї нападу на естонську Нарву. Андрій Коваленко, керівник Центру протидії дезінформації, наголосив, що, судячи з аналізу Bild щодо "нападу росіян на Нарву", Європа досі живе в парадигмі "старої війни з танковими колонами", і ігнорує нові сценарії агресії, які будуть застосовані РФ.

"Два роки тому, рік тому і навіть цього року я писав, що Росія готує сценарії агресії в Балтії, і основна частина агресивних дій проти Європи може стосуватися застосування БПЛА і ракет. Спочатку агресія в повітрі, потім - штурмові групи, диверсії, і лише потім все інше", - відзначив він. 

Думки експертів: вірогідність військового втручання малоймовірна 

"зелені чоловічки" на естонському кордоні, фото: скрін з відео

Деякі експерти вважають, що Росія може обрати обмежений інцидент у Нарві, щоб перевірити статтю 5 НАТО, не починаючи повномасштабної війни. Бо мета росіян зрозуміла – посіяти сумніви в єдності Альянсу, особливо на тлі можливих політичних змін у США чи Європі. Тому гібридні інструменти (дезінформація, саботаж, кібератаки, провокації з "сепаратистами") дозволяють діяти нижче порогу відкритого конфлікту. 

Зокрема, директор зі справ Європи та Євразії в Раді нацбезпеки США, дипломат Метью Брайза каже, що Путін може вдатися до подібної операції, яку ми бачили в Криму та на Донбасі з "зеленими чоловічками". На його думку, тоді НАТО опиниться перед жорстким вибором: або ризикнути потенційною ядерною ескалацією заради відносно невеликої чи спірної території, або не реагувати – що фактично означатиме кінець 5 статті.

З іншого боку, такі дії не несуть гарантовано успіху в перспективі, оскільки у Кремля обмежені військові можливості через те, що росіяни застрягли в Україні. 

"РФ не має реальних ресурсів для нападу на країни НАТО. У росіян є ресурс для гібридної війни. Але, що таке гібридна війна? От згадайте в України є досвід такої війни у Донбасі. Заходять якісь диверсанти на чолі із Стрєлковим, захоплюють Слов’янськ, там обирають якогось народного мера і фактично роблять окупацію території Донецької області російськими агентами, а по-суті російськими військовими, які такими не є з формальної точки зору. Але такого типу загін не може боротися з регулярною армією. Тоді ми мали шанс звільнити весь Донбас від них. Але що зробив Путін? Перестав гратися в гібридну війну і виснув вперед регулярну армією РФ. Тепер питання, скажімо, Путін заходить в Нарву за допомогою диверсантів, естонці вибивають диверсантів з Нарви, чи у Путіна залишилися вільні регулярні війська, щоб туди увійти? Звідки йому їх взяти, коли всі боєздатні його війська воюють в Україні. Не можливо розраховувати на диверсантів, якщо хочеш утримати територію", - вважає політичний оглядач та журналіст Віталій Портников. 

Натомість юрист Євген Криштафович, член ради Центру прав людини Естонії зауважує, що попри те, що майже все населення Нарви – російськомовне, сьогодні місцеві громади підтримують присутність союзницьких сил НАТО у місті.

"Я б не сказав, що в Естонії були ефективними якісь інформаційні атаки чи пропагандистські кампанії з боку РФ, які б досягли суттєвих та серйозних результатів. Якщо подивитися на моніторинг медіа та які новини у нас демонструються, то ця пропаганда буде найостаннішою, несуттєвою новиною. Це очевидно для всіх, хто спостерігає за естонськими медіа. Є у нас одна невелика група у Telegram, котра, скоріш за все, була створена не на території Естонії, але ця група не має ніякої особливої підтримки, наприклад, в районі Нарви", - сказав Євген Криштафович, додаючи, що мер Нарви закликає відкрити військову частину у місті, де громадська думка зміщується на користь Естонії на НАТО. 

Якщо не Балтика: куди може вдарити Путін

Путін на штабній нараді у Курській області РФ (березень 2025 року), фото: пресслужба Кремля

Насправді, попри численні новини та заяви різних розвідок, достеменно ніхто не знає подальних планів диктатора Володимира Путіна. Але очевидно, що вони залежатимуть від розвитку російсько-української війни. 

Наприклад, директор Інституту внутрішньої безпеки Естонської академії наук безпеки Еркі Коорт, пропонує нетривіальний погляд. Він вважає, що фокус Заходу на Балтії (Нарва, Сувалкський коридор) може бути помилковим.

На його думку, стратегічно та пропагандистськи для Росії вигідніше вдарити по Німеччині – "тиловій базі" НАТО для східного флангу. До того ж Німеччина має велику російськомовну діаспору (понад мільйон людей), сильні проросійські симпатії в деяких регіонах (особливо на сході через існування НДР), слабку волю до опору та проблеми з боєздатністю своєї армії (криза кадрів особливо серед покоління Z). Удар по Німеччині (наприклад, саботаж чи операції нижче порогу війни) міг би паралізувати підтримку Балтії ефективніше, ніж прямі бої на кордоні. Коорт зазначає, що німецька розвідка сама визнавала Німеччину "номером один" як ціль Росії в Європі.

"У мене складається враження, що громадську думку в Західній Європі просто запевняють, що російська загроза стосується не всього континенту, а лише віддалених країн, таких як Естонія чи Польща – країн, які для людей у ​​Берліні, Парижі чи Брюсселі є абстрактними. Суть полягає в тому, щоб релятивізувати російську загрозу та показати, що якщо вона стане реальною, то станеться це лише десь далеко від західноєвропейських суспільств, які не особливо зацікавлені у війні проти України. З точки зору внутрішньої політики наших європейських союзників, навіть зрозуміло, що вони хотіли б створити таке враження", - пояснює Коорт.

Читайте також: Європа і "стіна дронів": чому це розмита ідея, яку стримує бюрократія й байдужість. Пояснюємо

Натомість Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської академії, зазначає, що Росія має нині найкращий момент для відкриття нового театру воєнних дій в Європі. А все через явний розкол всередині НАТО, коли США серйозно зав'язли в Ірані, а Європа ще не завершила перезапуск оборонки та збройних сил. 

"Чимало людей думає, що удар буде по країнах Балтії. Раніше вважали, що основним напрямком буде Сувалкський коридор. Як на мене, це обманні рухи. Я продовжую думати, що максимальний стратегічний виграш може бути від мультидоменного удару по Польщі, який створить масштабну кризу біженців до Німеччини. У випадку успіху європейської операції – припинення постачання озброєнь в Україну разом із припиненням фінансування гарантуватиме Росії великі здобутки на українському фронті", - пише Пекар. 

А політолог, керівник аналітичного центру "Ділова Столиця" Вадим Денисенко пропонує ще іншу думку, що Путін не буде приймати ризикованих рішень, а продовжить зосереджуватися на здобутті максимальних цілей у війні з Україною. 

"Багато хто говорить, що союзником Росії у цій всій авантюрі може бути Китай, тому що Китай захоче напасти на Тайвань, а Росія, відповідно, на Балтійські країни. На мій погляд, це нісенітниця, тому, що Китаю точно не потрібна війна в Європі", – вважає експерт. Він аргументує це щорічними прибутками Китаю з європейського ринку, а це близько 300 мільярдів доларів.

Експерт додає, що немає сумніву в тому, що Кремль хотів би піти далі війною, але для цього їм треба "окупувати Україну".

"Ми всі мислимо категоріями Донбасу, а для Путіна питання отримання територій Донбасу вирішене: він сприймає це вже як минулий час, а не майбутній. Зараз їхня стратегічна ціль - Одеса і вихід до Чорного  моря. Тоді Росія контролюватиме величезну частину моря – від Грузії до Румунії. І це змінює баланс сил у Чорному морі. Він мислить категоріями Катерини ІІ", - зауважив Денисенко.

Читайте також: Найбільше мене турбують дії Росії, що не дотягують до порогу прямого застосування 5-ї статті НАТО, - Брайза