Європа і "стіна дронів": чому це розмита ідея, яку стримує бюрократія й байдужість. Пояснюємо

Але реалізація амбітного проєкту стикається з бюрократією, фінансовими суперечками, малою суспільною увагою та різним баченням між союзниками ролі цієї "стіни". Тож, чи стане вона реальним бар'єром для дронів Путіна, чи лише черговим паперовим планом для галочки, детальніше розповість Еспресо. 

Чому з'явилася ідея "стіни дронів"?

російський дрон збитий в Польщі, фото: facebook/nocnajazdatm

До російських літаків, які регулярно порушують повітряний простір НАТО, останнім часом додалися ще й прольоти "невстановлених безпілотників" не лише поблизу кордонів країн Східної Європи, але й у центрі континенту: у Німеччині, Данії, Норвегії та в інших країнах (ймовірно, запущених з танкерів російського "тіньового флоту"). 

Та особливого галасу наробили два десятки дронів місяць тому у Польщі, які виявили помітні прогалини у здатності Європи захищатися від безпілотників, що і запустило ідею зі створення "стіни дронів" для їх протидії. 

Адже ці гібридні атаки паралізують роботи аеропортів, створюють загрози поблизу військових баз, а також становлять небезпеку для цивільних. Однак дешеві БПЛА (вартістю кілька тисяч доларів) коштують мільйони для перехоплення традиційними засобами, як-от Patriot чи винищувачами, що може виснажувати і так невеликі військові ресурси Європи. 

"Ми не можемо витрачати мільйони євро чи доларів на ракети для знищення безпілотників, які коштують лише кілька тисяч доларів. Європа повинна дати сильну і єдину відповідь на атаки російських безпілотників на наші кордони", - заявив Генсек НАТО Марк Рютте.

Тому ЄС, попри очевидні загрози від Росії, яка роками воює з Україною, лише зараз почав вивчати можливість боротьби з дронами та виділення фінансування на це. Хоча таку ідею вперше озвучили країни Балтії та Польща ще на початку року, пропонуючи спільну оборону від російських БПЛА, однак Єврокомісія відхилила запит на фінансування. Тепер до цього ставляться по іншому.

Тим часом на лінії фронту Україна вже вибудувала свою "лінію дронів" – багатошарову оборону з акустичних сенсорів і перехоплювачів, яка створює "зону знищення" глибиною у два десятки кілометрів. Американський аналітичний центр Atlantic Council називає це "першою лінією захисту Європи від Росії". Фактично у всій Європі саме українські сили найбільш навчені, через постійні комбіновані атаки росіян, як протидіяти різним типам російських дронів. До того ж українці розробили чимало дешевих способів збиття дронів. Тому нічого дивного, що Збройні сили України вже почали навчати цього колег з інших країн, зокрема, як повідомляв Генштаб ЗСУ, наші фахівці зараз діляться досвід у Данії.

Військові НАТО спостерігають за діями українських сил на навчаннях у Данії, фото: Генштаб ЗСУ

"Є досвідчені українці, які знають, як виявляти та збивати ударні дрони, і вони вже розпочали розгортання своєї місії. Ми готові поділитися цим досвідом з партнерами. Це лише початок – перший крок на шляху до ефективної "стіни дронів" для захисту всієї Європи", – зазначив президент України Володимир Зеленський.

Тож ідея "стіни дронів" – це спроба адаптувати український досвід до європейських реалій, бо російські загрози вже перестали бути абстрактними. Розвідки різних країн НАТО давно попереджають, що Росія готується напасти на Альянс, найймовірніше, на одну з країн Балтії. Після численних гібридних атак росіян, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн 8 жовтня чи не вперше таки наважилася прямо звинуватити Росію у веденні саме гібридної війни проти ЄС. Тому нічого дивного, як пише BBC, що Європа зрештою почала готуватися до можливої великої війни з Росією.

Що таке "стіна дронів" по суті?

фото: gettyimages

"Стіна дронів" – це не фізичний бар'єр, а інтегрована система виявлення та нейтралізації БПЛА вздовж східних кордонів ЄС (від Фінляндії до Румунії, довжиною близько 5000 км). По своїй суті – це багаторівнева мережа протидронних засобів: радари і оптичні/радіочастотні сенсори для виявлення, системи зв’язку й обміну даними між країнами, засоби електронної боротьби (глушіння/перехоплення управління), а також фізичні засоби знищення (від спеціалізованих ПЗРК/зенітних модулів до лазерних або перехоплюючих дронів). 

Ідея полягає у тому, щоб створити скоординовану систему між багатьма країнами, яка зменшить "сліпі зони", скоротить час виявлення й дозволить реагувати швидко та узгоджено. До того ж проєкт інтегрується з НАТО та включає морську безпеку й супутникове стеження, як пише The New York Times. 

Та, як кажуть експерти, варто розуміти, що ця "стіна" не обіцяє абсолютну безпеку – радше підвищення швидкості виявлення дронів та затруднення гібридних атак для агресора.

"Не слід уявляти її як стіну, яка зробить ЄС непроникним для будь-якого вторгнення з Росії чи Білорус. Це політичний заклик до дії, оскільки поки що немає технічної бази для такої оборонної системи", - сказав France24 Юліан Павляк, фахівець з безпеки країн Балтії з Університету Бундесверу в Гамбурзі.

11 вересня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн публічно підтримала ідею створення "стіни дронів", а 26 вересня міністри оборони 10 східних країн ЄС, а також Україна, погодили "дорожню мапу" проєкту, який можуть втілювати від одного до кількох років, залежить від країни.

Як пише Politico, зараз Європейська комісія працює над технічними та фінансовими деталями будівництва "стіни з дронів" для захисту Європи від Росії. Проєкт може фінансуватися коштом схеми SAFE "позики на зброю" на суму 150 млрд євро та Європейської програми оборонної промисловості (EDIP) на суму 1,5 млрд євро, але Брюссель також розглядає інші варіанти. Тобто погодження в цьому ще немає. 

Яким є європейське та українське бачення проєкту?

фото: Нацгвардія

Європейці бачать "стіну дронів" по-різному, що відображає складність узгодження рішень в громіздкій структурі ЄС. 

Східний фланг (Польща, Балтія, Фінляндія, Румунія) сприймає її як нагальну необхідність у колективній безпеці власної території від нових видів агресії. Адже російські гібридні атаки все більше проникають у повітряний простір цих країн. Тому вони за те, щоб вибудувати її впродовж року, а то і швидше.

Натомість інші західні столиці (Берлін, Париж, Рим) закликають до обережності і до поєднання цивільних та військових інструментів захисту (наприклад, інтеграція авіаційного контролю, прикордонної служби, систем критичної інфраструктури). Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус скептично оцінив поспіх і попереджає про 3-4 роки на реалізацію такої ідеї, а прем’єрка Італії та президент Франції вимагають, аби проєкт охоплював весь ЄС, включно з південними кордонами через міграцію та тероризм, закликаючи до комплексного підходу. 

В Україні ідею сприймають двояко, але з очевидною готовністю допомагати. По-перше, розуміючи це, як необхідний крок для захисту Європи, бо український досвід у протидії масованим атакам дронів є безцінним та важливими. А, по-друге, вбачаючи в цьому можливість посилити оборонну співпрацю та інтегрувати європейську та українську промисловість у виробництво як самих БПЛА, так і засобів протидії, тим самим збільшуючи потенціал українського військового виробництва. В ідеалі Україна хотіла б разом із партнерами збивати російські дрони та ракети – про це неодноразово говорив Володимир Зеленський. Та на практиці такі ініціативи роками гальмуються через побоювання Заходу щодо прямого зіткнення між НАТО та Росією.

Загалом, на нещодавньому саміті євроспільноти в Копенгагені 1–2 жовтня лідери дали "широку підтримку" цьому проєкту "стіни дронів", але без чіткості бачення кроків до втілення. Як зауважують у Politico, це вічна проблема ЄС, яка полягає в тому, що європейці "надають перевагу обговоренню кризи замість того, щоб вирішувати її".

Критика і проблеми: бюрократія ЄС та мала суспільна увага 

фото: gettyimages

Хоча в цілому ідея політично популярна серед лідерів ЄС, але питання "хто на що платить і скільки" лишається відкритим. Тому деякі країни без кордонів з Росією блокують фінансування на масштабний проєкт "стіни дронів", вважаючи фокус на сході несправедливим, адже мають свої проблеми, наприклад, з мігрантами на півдні. 

У Defenseone, посилаючись на обізнане джерело у переговорах, відзначають, що існують розбіжності між членами ЄС щодо ключових аспектів плану будівництва "стіни дронів", таких як швидкість її створення та способу управління нею, серед інших оборонних пріоритетів ЄС.

Тому нічого дивного, що колективні процеси ухвалення рішень у ЄС завжди здаються повільними, і Кремль може використовувати це, зокрема, щоб за цей час посіяти ще більший розбрат серед союзників. Адже зрозуміло, що теперішнє зростання гібридних атак безпілотниками має на меті не лише перевірити вразливість оборони НАТО, але також налякати західні столиці, щоб зменшити військову допомогу Україні. 

ЄС – складна структура з різними підходами до оборони серед країн-членів. Щоб система працювала в режимі реального часу, потрібно довести технічну сумісність, домовитися про правову базу (право застосування зброї проти дронів над територією іншої держави чи над міжнародним повітряним простором), та налагодити швидкий обмін розвідданими. Це забирає час і потребує політичної єдності, якої часом бракує. Європейський Парламент та інші інституції вже закликали до конкретики й вказали, що пропозиції ще надто "розмазані" стосовно "стіни дронів". Адже поки немає ні чіткого фінансування, ні часу реалізації, що створює ще й технічні виклики, коли "гонка озброєнь" постійно вдосконалюється в цій сучасній війні дронів.

"Побудувати гарну систему оборони можна. Питання в тому, хто буде і наскільки швидко приймати рішення по активації цієї системи оборони. Хто буде давати вказівку і візьме на себе відповідальність, давати вказівку, натиснути на кнопку "Пуск", як це було 10 років тому, як тільки на декілька хвилин залетів на турецьку територію російський винищувач, який працював по Сирії, був він збитий повністю і знешкоджений. І на цьому все закінчилось, більше жодного зальоту не було. От хто буде приймати в європейських столицях - це рішення політичне?", - зауважив Еспресо засновник компанії-виробника дронів "Перший контакт", військовослужбовець ЗСУ Валерій Боровик. 

Крім того, варто пам’ятати, що в Європі спостерігається значний дисбаланс у сприйнятті російських загроз серед громадськості: що далі країна розташована від України чи кордонів із РФ, то менш гострим є це усвідомлення.

НІмецька система ППО MANTIS

Вікторія Фешак, українська активістка організації "Віче" (Vitsche Berlin), яка мешкає в Німеччині, в коментарі для Еспресо розповіла, що німецьке суспільство майже не приділяє уваги темі російських дронів, які час від часу проникають у їхній повітряний простір.

За її словами, громадськість більше захоплена курйозними трендами – останній приклад – це нова мода, коли сотні молодих людей збираються разом, щоб їсти пудинги виделкою.

"Як на мене, це дуже показова алегорія до того, що зараз відбувається в Європі й як вона готується до загроз. Окрім дронових атак на аеропорти, у Німеччині відбувається безліч кібератак. Я працюю у сфері безпеки вже шість років, і роботи справді багато. Але знаєте, яка реакція суспільства? Майже відсутня", – розповіла вона. 

Читайте також: Протести й культурні заходи проти пропаганди РФ у Німеччині: як активісти ГО "Віче" працюють на перемогу України

Активістка нагадала про атаку дронів на Мюнхенський аеропорт у п’ятницю, 3 жовтня, – саме в День об’єднання Німеччини, коли місто приймало безліч туристів і тривав Октоберфест. Через інцидент аеропорт довелося тимчасово закрити, що спричинило мільйонні збитки.

"Німці кажуть: це був невпізнаний дрон – залетів і полетів. І все. Чому так? Бо в Німеччині просто немає закону, який визначає, як реагувати на подібні загрози! Лише зараз, після 11 років війни в Європі, вони нарешті почали замислюватися, що робити з такими дронами, і лише починають писати відповідне законодавство. На державному рівні Німеччина помітно відстала від сучасної війни. Вони навіть не думали, що до них можуть залітати дрони, адже уявляли загрозу як колись – у вигляді танкових атак", – зазначила активістка.

Вікторія Фешак додає, що німецька влада намагається активізувати суспільство перед російськими загрозами: зокрема, на трамваях з’явилися заклики вступати до армії. Втім, усе це наразі радше створює картинку, ніж свідчить про якісь реальні глибші зрушення.

Справді, як пояснює DW, Німеччина має проблеми з боротьбою проти дронів через своє історичне минуле, федеративну систему та обмеження військ після "холодної війни". Повітряний простір контролюють кілька структур: федеральна поліція, земельна поліція та Бундесвер, тому часто незрозуміло, хто за яку ділянку відповідає. Хоча Бундесвер може збивати дрони, парадоксально, але Конституція забороняє армії діяти всередині країни через уроки нацизму. Відповідно, цим займається поліція. Однак теж є законодавчі прогалини, зокрема, влада німецької федеральної землі Баварія лише 7 жовтня ініціювала внесення відповідних змін, щоб надати дозвіл поліції збивати невідомі дрони. 

"На законодавчому рівні федеральний уряд розробляє зміни до закону про захист повітряного простору. Очікується, що повноваження Бундесверу буде розширено", - зауважують у DW.

І це мова лише про Німеччину. Насправді майже в кожній країні ЄС існують власні внутрішні перепони, які заважають повністю розкрити потенціал у протидії ворожим дронам і створенні потужної європейської "стіни дронів". Викликів чимало. Тим часом розвіддані свідчать, що до 2030 року Росія може бути готовою до прямого зіткнення з НАТО. Тож залишається відкрите запитання: чи будуть до цього готові самі європейці?

Читайте також: Криза довіри у Брюсселі: чому фон дер Ляєн знову опинилася під ударом Європарламенту