Криза довіри у Брюсселі: чому фон дер Ляєн знову опинилася під ударом Європарламенту

Motion of censure: що означає вотум недовіри у Європарламенті

фото: reuters

Вотумом недовіри, або в оригіналі – motion of censure, називають той механізм, за яким Європарламент може висловити недовіру Європейській Комісії під керівництвом її президента, нині Урсули фон дер Ляєн. 

За Регламентом Європарламенту (стаття 131), щоб ініціювати вотум недовіри, пропозиція має бути подана не менше ніж однією десятою складових депутатів – наразі це 72 депутати. 

Для ухвалення вотуму недовіри, який змусить Єврокомісію піти у відставку, потрібно щонайменше дві третини голосів, а це означає, що необхідна більшість усіх депутатів Європарламенту. Тому цей процес не є простим завданням.

Голосування щодо пропозиції проводиться поіменним способом. Про його результати повідомляється президент Ради та президент Комісії.

Передують процесу голосування дебати, які відбуваються на пленарному засіданні і на яких власне й обговорюють висунутий вотум недовіри. Або, як в останньому випадку – одразу два окремі вотуми, голосування за які також відбудеться окремо. Зазвичай, на таких дебатах виступають спочатку автори motion of censure, а тоді голова Європейської комісії  та представники інших політичних груп.

Липневий вотум: перший раунд недовіри для Урсули фон дер Ляєн від ультраправих

фото: reuters

Вперше голосування за вотум недовіри до очільниці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн відбулося 10 липня 2025 року, тобто фактично три місяці тому.

Тоді висунути вотум недовіри до президентки Єврокомісії та її колегії комісарів запропонував депутат Європарламенту Георге Піпереа від ультраправої партії "Альянс за союз румунів". Він зібрав 73 підписи під своєю пропозицією – на один більше, ніж мінімальний поріг з однієї десятої депутатів Європарламенту, необхідний для початку процесу.

Причиною обурення румунського ультраправого депутата стало листування фон дер Ляєн із гендиректором фармацевтичної компанії Pfizer Альбертом Бурлою під час переговорів щодо закупівлі вакцини проти COVID-19.

Водночас тоді фон дер Ляєн звинувачували у ймовірній нецільовій витраті коштів після пандемії, а також начебто спробі відомства пропагувати "зелену політику" шляхом фінансування неурядових організацій.

Проте Європейський парламент під час голосування відкинув вотум недовіри. "Проти" проголосували 360 депутатів, "за" виступили 175, а ще 18 утрималися. Серед тих, хто 10 липня голосував за цю пропозицію були праві групи "Патріоти Європи" і "Європа суверенних націй", а також інші європейські консерватори і реформісти та кілька делегацій лівих.

Тим часом для ухвалення такого рішення було потрібно щонайменше 480 голосів із 720 членів Європарламенту. Тож, спроба виявилась провальною.

Раунд другий: нові вотуми недовіри  Єврокомісії та фон дер Ляєн від правих і лівих

Урсула фон дер Ляєн, фото: reuters

Через три місяці після того, як Урсула фон дер Ляєн пережила свій перший вотум недовіри, вона  стикається не з однією, а з двома одночасними спробами повалити її Європейську комісію. Обидва голосування заплановані на 9 жовтня. Чому їх аж два одразу? Бо свої вотуми окремо подали праві та ліві, для Європарламенту така ситуація стала безпрецедентною.

Ультраправі "Патріоти за Європу" та "Ліві" подали окремі motion of censure Урсулі фон дер Ляєн опівночі 10 вересня. Кожен вотум має свій тексти і аргументи, хоча певні звинувачення співпадають.

Варто відзначити, що відповідно до парламентських правил, це найшвидший термін, коли вони могли це зробити. Фактично, подача відбулася чи не одразу після виступу президентки Єврокомісії з історичною промовою про стан справ у Європейському Союзі.

Ці дві пропозиції об'єднує одна спільна риса – негативна реакція на те, що фон дер Ляєн погодилася на незбалансовану тарифну угоду зі США і що запропонована Комісією торгівельна угода між ЄС і МЕРКОСУР є загрозою для фермерів і навколишнього середовища. Наразі, щоправда, як тарифна угода зі США, так і угода з МЕРКОСУР лише будуть винесені на голосування в Європейському парламенті в найближчі місяці. А їхні результати поки що незрозумілі.

Вони також однаково критикують відсутність прозорості у фон дер Ляєн, що вже обговорювалося під час спроби винесення вотуму в липні.

Тим часом у решті своїх претензій обидві політичні сили роблять різний акцент. Праві передовсім скаржаться на "помилкову" екологічну політику та нездатність вирішити проблему нелегальної міграції, а ліві своєю чергою критикують її "невдачу" у вирішенні кліматичної та соціальної кризи, а також війни Ізраїлю проти Гази.

Дебати у Європарламенті щодо двох вотумів недовіри відбулися 6 жовтня, і під час них президентка Єврокомісії мала нагоду висловити свою думку з цього приводу. Зокрема, підтримана своєю командою комісарів, вона заявила законодавцям, що світ перебуває в найнебезпечнішому та найнестабільнішому стані за останні десятиліття, вказавши на вторгнення в повітряний простір ЄС, пов'язані з Росією, та звинувачення Путіним Європи у війні в Україні. 

"Він не приховує своєї радості та підтримки всіх своїх слухняних друзів у Європі, які виконують за нього його роботу,  – підкреслила фон дер Ляєн. – Це пастка, і ми просто не можемо у неї потрапити".

Напередодні голосування політикиня закликала парламентарів до єдності – заради всієї Європи та її безпеки. 

Що далі: чи фон дер Ляєн втримає позиції та чим загрожує тенденція вотумів

фото: gettyimages

Європейська комісія має намір вистояти після двох вотумів недовіри, адже її повалення все ж таки надзвичайно важкодосяжна мета.

Найімовірніше, жоден з них не пройде, адже тут є ключова перешкода – кваліфікована більшість депутатів Європейського парламенту, себто дві третини голосів. Або ж, якщо говорити мовою цифр, це "за" щонайменше 360 членів структури. Це той поріг, якого неможливо досягти без підтримки принаймні частини нинішньої "центристської коаліції" альянсу, до якого входять Європейська народна партія (EPP), Соціалісти і демократи (S&D) та Renew Europe, що своєю чергою підтримують Комісію.

Очевидно, що опозиція набирає сили, проте очікується, що центристські законодавці віддадуть перевагу стабільності, а не дестабілізації, яку може спричинити повалення Комісії. Адже зараз саме той момент, коли Євросоюз не може дозволити собі блокування робочих процесів.

Однак результат голосування може також продемонструвати, наскільки поширене невдоволення Урсулою фон дер Ляєн серед депутатів Європарламенту.

Щобільше, деякі партії усвідомили, що раніше рідко використовувані вотуми про недовіру легко ініціювати після того, як вибори 2024 року збільшили кількість ультраправих до понад 100 депутатів, при цьому для підтримки одного подання потрібно лише 72 голоси. Вотуми недовіри можуть стати рутиною, або ж Європарламенту запропонують змінити правила гри. Проте наразі розмови про це не відбуваються.