Розділяй і володарюй: як палаючий Лос-Анджелес став сценою для політичного спектаклю Трампа. Пояснюємо

Напередодні Громадянської війни у США, у 1858 році тоді ще не президент, а далекоглядний політик Авраам Лінкольн сказав відомі слова: "Дім, розділений у собі, не встоїть". Ці слова відображають глибоку правду про крихкість національної єдності у часи внутрішніх протистоянь. Сьогодні, коли вулиці Лос-Анджелеса у вогні та заворушеннях, а влада відповідає силою, здається, що Америка знову стикається з розколом – політичним, соціальним та ідеологічним. Але до чого він може призвести? Більше про це розповість Еспресо.

Протести як частина історії США

Сполучені Штати Америки виникли внаслідок протестів – Американської революції 1775–1783 років, коли колонії повстали проти британського правління, домагаючись незалежності. Цей дух протесту та боротьби за права пронизує всю історію країни, але певні питання, такі як рабство, громадянські права чи імміграція, неодноразово викликали глибокі розколи в суспільстві.

Найтрагічнішим прикладом внутрішнього протиборства в американській історії, звісно, була Громадянська війна (1861-1865 років), спричинена питанням рабства. Кількарічне криваве протистояння між Північчю та Півднем забрало життя щонайменше 620 000 людей і ледь не знищило країну. 

У середині ХХ століття рух за громадянські права, спрямований проти расової сегрегації та дискримінації афроамериканців, також викликав масові протести. Мирні демонстрації, як марш на Вашингтон 1963 року, поєднувалися з насильницькими зіткненнями, зокрема заворушеннями в Лос-Анджелесі, коли загинуло 34 людини, та в Детройті, де жертвами стали 43 особи. Ці протести змусили владу прийняти ключові закони, такі як Закон про громадянські права 1964 року, але вони також виявили глибокий розкол у суспільстві щодо расової рівності.

Прямим історичним аналогом сучасних протестів у Лос-Анджелесі можна згадати заворушення 1992 року, спричинені виправданням поліцейських, які жорстоко побили афроамериканця Родні Кінга. Протести переросли в масові погроми, підпали та мародерство, що тривали шість днів. Загинуло 63 людини, близько 2400 отримали поранення, а економічні збитки склали приблизно 1 мільярд доларів. Для придушення бунту залучили Національну гвардію та федеральні війська. 

У 2020 році вбивство Джорджа Флойда поліцейським у Міннеаполісі спричинило хвилю протестів по всій країні, включно з Лос-Анджелесом. Мирні демонстрації часто переростали в насильницькі зіткнення, підпали та мародерство. У Лос-Анджелесі поліція застосувала сльозогінний газ і гумові кулі, а місто ввело комендантську годину. За оцінками, у протестах по всій країні брали участь мільйони людей, а кількість загиблих сягала щонайменше 19 осіб. Ці події виявили системні проблеми расизму та поліцейського насильства, а також показали, як швидко локальні протести можуть охопити всю країну.

Причини сучасних заворушень

Основною причиною теперішніх заворушень в Лос-Анджелесі, які спалахнули 6 червня, стали масові та жорстокі рейди Служби імміграції та митного контролю США (ICE), а також загальна політика депортації адміністрації Трампа. Ці заворушення мають потенціал перерости в значно більший конфлікт. Адже Америка – країна, побудована мігрантами, і питання імміграції завжди було центральним у її політиці та ідентичності.

"Ці масштабні зусилля мають мало аналогів у новітній світовій історії. Вони передбачають масове виселення мільйонів іммігрантів, а це може радикально змінити етнічний склад країни, зруйнувати систему трудової міграції й переглянути ставлення до шукачів притулку, сформоване ще з часів холодної війни", - пишуть у журналі Times. 

Рейди є частиною грандіозної кампанії адміністрації Трампа, спрямованої на депортацію нелегальних мігрантів, включно з планами вислати 700 000 осіб із зон конфліктів, зокрема 200 000 українців, афганців та гаїтян. 

Однак жорстка імміграційна політика, яку Трамп активно просуває після повернення до влади, викликала обурення серед місцевих громад, особливо в Лос-Анджелесі, де проживає значна кількість мігрантів (понад 82% населення міста – вихідці з Латинської Америки). 

Тому місцеві жителі та активісти вийшли на вулиці, протестуючи проти арештів та депортацій, вважаючи їх несправедливими та такими, що порушують права людини. Хосе Баррера, віцепрезидент Ліги латиноамериканських громадян США, заявив, що більшість протестів були мирними, але окремі насильницькі дії спровокували ескалацію. Він також звинуватив Білий дім у прагненні "спровокувати громадянські заворушення" для політичних цілей.

"Адміністрація Трампа розглядає імміграцію не як справу правоохоронних органів, а намагається незаконно перепрофілювати інструменти війни та боротьби з тероризмом проти мігрантів", – каже Браян Фінукейн, юрист незалежної Міжнародної кризової групи та колишній чиновник Державного департаменту. "Це мерзенне беззаконня". 

Перебіг протестів

Нацгвардія у Лос-Анджелесі, фото: Вікіпедія

Тож протести розпочалися 6 червня і з меншою інтенсивністю тривають й до сьогодні. Демонстранти активно блокували автомагістралі, підпалювали автомобілі та створювали барикади. 

У районі Парамонт відбулися зіткнення з федеральними правоохоронцями, під час яких поліція застосувала сльозогінний газ, гумові кулі та світло-шумові гранати. Центр Лос-Анджелеса було оголошено "зоною незаконних зібрань", а поліція закликала протестувальників розійтися.

Президент Трамп терміново направив 2 тис. нацгвардійців, а згодом ще 2 тис. і 700 морських піхотинців у місто з наміром захистити федеральну власність і імміграційних агентів. Його адміністрація одразу зайняла жорстку позицію, назвавши протести "повстанням проти федерального уряду". Однак джерела повідомили CNN, що досі незрозуміло, яким буде конкретне завдання морських піхотинців у Лос-Анджелесі. Як і військам Національної гвардії, їм заборонено здійснювати правоохоронну діяльність, таку як арешти, якщо Трамп не застосує Закон про повстання, який дозволяє президенту використовувати військових для припинення повстання чи заколоту федеральної влади.

Але найважливіше, що направлення федеральних військ було зроблено без згоди місцевої влади. А як каже BBC, це перший випадок з 1965 року, коли президент відправив війська Національної гвардії до міста США без схвалення губернатора. Мер Лос‑Анджелеса Карен Басс заявила, що місто не потребувало нацгвардії чи морпіхів і що поліція здатна впоратися сама. А губернатор Каліфорнії, демократ Гевін Ньюсом взагалі назвав кроки Трампа неконституційними, заявляючи, що президент збожеволів. Він також сказав, що дії адміністрації Трампа є "навмисно провокаційними" і що розгортання Національної гвардії порушує суверенітет штату, тому Каліфорнія подала до суду на Трампа.  Зокрема, штат просить суд видати екстрений наказ, який забороняє адміністрації Трампа використовувати Національну гвардію для забезпечення виконання законів у Каліфорнії. 

Після кількох днів заворушень було заарештовано щонайменше 170 осіб, із них 60 – під час протестів цими вихідними. Серед постраждалих – кілька осіб, зокрема британський фотограф та австралійська репортерка, яких у прямому ефірі поранили гумовими кулями. Також повідомлялося про поранення трьох поліцейських. Точна кількість постраждалих серед цивільних залишається невідомою, але зіткнення призвели до підпалу торгового центру та значних матеріальних збитків через мародерство та вандалізм.

Мер Лос-Анджелеса Карен Басс наголосила, що ті, хто руйнує місто, не представляють інтереси іммігрантів, а переслідують власні цілі. За її словами, заворушення охоплюють лише кілька кварталів у центрі, однак візуальний ефект створює враження загального хаосу. Басс пообіцяла розслідування та арешти всіх причетних до безчинств.

Міністр оборони Гегсет повідомив, що військові пробудуть у місті до 60 днів, однак президент Трамп заявив що Національна гвардія залишатиметься в районі Лос-Анджелеса, "доки не зникне небезпека".

Що кажуть експерти, які загрози для США

Протести в Лос-Анджелесі викликали широкий резонанс і обговорення як у США, так і за межами країни. Хоч Трамп каже, що без втручання нацгвардійців, Лос-Анджелес "згорів би дотла ", однак аналітики вважають, що розгортання федеральних військ може повторити сценарій заворушень 1992 року в Лос-Анджелесі, коли загинули десятки осіб. У The Guardian прямо кажуть, що це криза, яку сам створив Трамп і тепер хоче удати, що її показово вирішує.

Юристи й політики вважають ці дії "серйозною ескалацією", і попереджають, що порушення конституційних норм може зруйнувати систему стримувань та противаг, що підриває конституційний баланс США. До того ж протести вже поширилися у велике сусіднє місто – Сан-Франциско, групки людей протестують і в Нью-Йорку та Аталанті й ще в кількох містах, а подальше насильство може спровокувати нові акції по всій країні. Тобто є ризик "ефекту доміно", коли локальні конфлікти переростають у загальнонаціональні, подібно до протестів Black Lives Matter у 2020 році.

"Дії Трампа спрямовані для розширення своєї влади, щоб підірвати Конституцію та знищити громадянські свободи", – пояснює Ілля Сомін, професор-лібертаріанець юридичного факультету імені Антоніна Скалії.

Чому так, бо кризи стали візитівкою Дональда Трампа. Ще від першої каденції Трамп заявляв, що лише він може "повернути велич" Америці. Тепер, повернувшись до влади, Трамп перетворює цю риторику на дії: звичні ситуації він подає як надзвичайні, щоб отримати розширені повноваження, вважають у The New York Times.  Зокрема, професор права Френк Боумен пояснює, що закони про надзвичайні повноваження створювались для оперативних рішень у реальних кризах – за умови добросовісності президента. Але Трамп, на його думку, використовує ці механізми, щоб легітимізувати застосування сили проти опонентів.

Найгірше те, що зараз відбувається в Лос-Анджелесі, може стати шаблоном для адміністрації Трампа у майбутньому, застерігають у виданні The Economist. Тобто дії Трампа ведуть до авторизації влади через політичну радикалізацію суспільства, яка у підсумку може призвести до розпаду федеральної єдності й недовіри до центральної влади.

Конгресмен-демократ Джон Гараменді в інтерв’ю CNN лаконічно заявив, що президент поводиться так, ніби має необмежену владу і є "королем нації". За його словами, імміграційні рейди Трампа ніяк не допомагають. "Вони лише сіють страх по всій країні", – наголосив Гараменді. Можливо, саме цього й прагне Трамп, адже наляканими людьми легше керувати й нав’язувати свою "рятівну" політику.  Як говорить давнє політичне правило – divide et impera, тобто розділяй і володарюй.

Читайте також: Чому посварилися Маск та Трамп і чи зможе тепер мільярдер відправити людей на Марс. Пояснюємо