Таємниці НЛО: як і для чого Пентагон десятиліттями дурив світ фальшивими інопланетянами. Пояснюємо

Коли ми дивимося фільми про інопланетян або шукаємо реальні інциденти, пов’язані з НЛО, помічаємо цікаву закономірність: позаземні цивілізації, здається, майже завжди "обирають" для своїх контактів саме США. Чому так сталося? Відповідь – значно складніша, ніж просто кінематографічний кліше. Про це розповідаємо у матеріалі Еспресо, зокрема на основі резонансного звіту AARO, який відкриває новий погляд на природу феномену НЛО.

Як люди почали цікавитися позаземним життям 

Загадкове небесне явище 1561 року над Нюрнбергом, фото: Вікіпедія

Людство здавна цікавилося можливістю позаземного життя у найрізноманітніших формах. Це одна з рис, яка відрізняє нас від інших живих істот на Землі: нам важливо не лише те, що відбувається тут чи після нашої смерті, а й те, що приховують мільярди зірок у нічному небі.

Ще античні філософи задавалися собі такими питаннями. Наприклад, Епікур припускав існування інших світів, подібних до нашого, де могли існувати живі істоти. А майже 2 тис. років тому Лукіан Самосатський написав "Правдиву історію", де описав сатиричну фантастичну подорож на Місяць, у якій герої зустрічають місячних жителів.

З винаходом телескопа і розвитком астрономії інтерес до позаземного життя ще більше посилився. 350 років тому французький письменник та науковець Бернар де Фонтенель опублікував "Розмови про множинність світів", де популяризував ідею про життя на інших планетах, зокрема на Місяці чи Марсі. У літературі цього періоду з’являються твори, як-от "Мікромегас" Вольтера, де описуються гігантські інопланетяни з Сіріуса та Сатурна, які відвідують Землю. 

До початку XX століття ідеї про позаземне життя вже активно проникали в літературу, хоча часто вони мали філософський чи сатиричний характер, а не сучасне уявлення про "інопланетян", які можуть бути загарбниками.

Та відомий роман Герберта Веллса "Війна світів" 1898 року став переломним, оскільки вперше зобразив інопланетян як агресивних загарбників із Марса, які атакують Землю за допомогою передових технологій. Веллс створив реалістичний і драматичний сюжет, що відображав тривоги епохи імперіалізму та технологічного прогресу. Книга стала архетипом для жанру наукової фантастики про вторгнення інопланетян і закріпила образ "марсіан" у попкультурі.

Звідки виник термін НЛО та як став популярним 

фото: скрін відео опублікованого Пентагоном у 2015 році

У першій половині XX століття людська цивілізація стрімко змінювалася під впливом наукового прогресу: коней замінили автомобілі, літаки вже перетинали океани, а одна бомба могла стерти з лиця землі ціле місто. Астрономія та ракетобудування теж не відставали: завдяки інтересу нацистів до розробки великих ракет, який згодом перейняли США та Радянський Союз, людство досягло космічного простору і навіть висадилося на Місяці.

Саме в цей період з’явився популярний термін "неідентифікований літаючий об’єкт" – НЛО (англ. UFO – Unidentified Flying Object). Його поява пов’язана з подією 1947 року, коли американський бізнесмен і пілот Кеннет Арнольд повідомив про спостереження дев’яти швидкісних об’єктів поблизу гори Рейнір у штаті Вашингтон. Він описав їх як "літаючі тарілки", що й стало основою для подальшої популяризації образу.

Того ж року стався знаменитий "Розвелський інцидент": у Нью-Мексико американські військові нібито виявили уламки інопланетного корабля та навіть тіла прибульців, які згодом доставили на військовий об’єкт "Зона-51". Хоча офіційно влада пояснила це падінням метеозонда в рамках секретної програми Project Mogul, чутки швидко переросли у стійкі конспірологічні теорії та навіть публікування фальсифікованих фото та відео тих подій. 

Починаючи з 1947 року Повітряні сили США ініціювали офіційні розслідування феномену НЛО в межах проєктів Project Sign, пізніше Project Grudge, і, зрештою, Project Blue Book (1952–1969). У рамках цих програм було досліджено понад 12 000 повідомлень про НЛО, і лише близько 6% з них залишилися невиясненими через брак даних. Переважна більшість випадків мала цілком прозаїчні пояснення – від астрономічних явищ (планети, метеори, хмари) до техногенних об’єктів (літаки, зонди).

У 1953 році ЦРУ організувало Robertson Panel, який дійшов висновку, що НЛО не становлять загрози національній безпеці та що немає жодних підтверджених доказів їхнього позаземного походження. Проте надмірна секретність, що супроводжувала ці розслідування, лише підсилювала суспільну цікавість і недовіру до уряду.

Підживлені газетними публікаціями, коміксами, художніми фільмами та серіалами, історії про НЛО перетворилися на глобальний культурний феномен. Формувалася широка фанспільнота уфологів – від ентузіастів до вчених, які досліджували цей феномен зі скрупульозною ретельністю, а подекуди – з майже релігійною вірою у його правдивість. Згодом ці настрої проникли й у владні кола. Так, у 2001 році у Вашингтоні відбулася знаменита пресконференція Disclosure Project, де близько 20 осіб – колишні військові та урядовці – заявили про приховування владою США доказів існування НЛО.

Подібні слухання згодом стали регулярними, а нещодавно навіть за участю американських конгресменів (деякі з них теж прихильники теорії НЛО і виділяють мільйони доларів на дослідження). Відеозаписи, які Пентагон періодично оприлюднює після завершення часу їх секретності, продовжують фіксувати невідомі об’єкти, що рухаються з надзвичайною швидкістю, і лише підливають олії у вогонь. Згідно з опитуванням Gallup 2019 року, третина американців вірить, що деякі НЛО – це інопланетні кораблі, а 71% переконані, що уряд приховує інформацію про них.

Новий звіт: розкриття дезінформації чи чергова загадка

фото: Getty Images

У 2022 році був створений спеціальний підрозділ Пентагону (AARO) для систематичного збору, аналізу та пояснення випадків НЛО (які тепер офіційно називають UAP – Unidentified Anomalous Phenomena / Невизначені аномальні явища). Завдання AARO (All-domain Anomaly Resolution Office, тобто Офісу з вирішення аномалій у всіх областях) – відсіювати вигадки й помилки від потенційно небезпечних об’єктів, наприклад, дронів, розвідувальних систем чи інших технологій, що можуть загрожувати нацбезпеці США.

Ще у 2024 році AARO опублікував частину звіту, нові свідчення та інтерес до якого нещодавно підняли декілька впливових американських медіа насамперед The Wall Street Journal, а також New York Post і The Fox News. Тож у документах йдеться, що ВПС США протягом десятиліть використовували фальшиві історії про НЛО для приховування секретних програм зі створення зброї. 

Звіт розкриває, що як мінімум з 1980-х років розпочалася практика, коли новобранців і навіть деяких вищих офіцерів "вводили в оману" за допомогою вигаданої програми під назвою Yankee Blue, яка нібито досліджувала інопланетні технології. Наприклад, один із полковників ВПС зізнався, що розміщував фальшиві фотографії літаючих тарілок поблизу  "Зони 51", щоб відвернути увагу від тестування літаків-невидимок. Цікаво те, що такими інформаційними маніпуляціями командування ВПС США роками тролило ще й своїх новачків, коли показувало "секретну доповідь" про інопланетян. За однією з версій, щоб перевірити їх лояльність.

Загалом така практика тривала до 2023 року і була схожа на "ритуал посвяти" для новачків та мала на меті приховати розробку нових технологій, як U-2, SR-71, стелс-літаки тощо.

Звіт AARO також зазначає, що багато легенд про НЛО, зокрема про "Зону 51", були навмисно створені для дезінформації як громадськості, так і іноземних супротивників, насамперед Радянського Союзу. Військові заохочували самих військових породжувати нові легенди. Наприклад, у кінці 60-х років американські військові проводили тест на вразливість їх ядерної зброї до електромагнітних імпульсів. Миготливе світло біля секретного військового об’єкту ніяк не пояснювали тим, хто його спостерігав. Оскільки тест провалився і зброя таки вийшла з ладу, цей інцидент дозволили списати на "діяльність НЛО", щоб вороги Америки не знали про потенційну слабинку їх найсмертоноснішої зброї. 

Однак така дезінформація практикувалася і після розпаду СРСР. Зокрема, у 1996 році американські військові передали радіоведучому шматок металу із запискою, в якій стверджувалося, що той належав космічному кораблю інопланетян.

"Це був не обман воєнного часу, спрямований проти ворогів Америки, а дезінформація мирного часу, яку поширювали серед громадян США: не те, на що мають йти ваші податки", - кажуть у New York Post. 

У звіті AARO також наголошують, що жодних доказів існування позаземних технологій чи істот не виявлено, а більшість даних про НЛО легко пояснюються земними явищами. 

Детальна доповідь від AARO на тему дезінформації очікується пізніше 2025 року, яка може виявити ще більше сенсаційних матеріалів про зв'язок американських військових з розповсюдженням феномену НЛО. 

"Чи це була робота кількох недобросовісних офіцерів? Чи стратегія, затверджена вищим начальством протягом десятиліть?", - риторично питають американські журналісти, щоб зрозуміти, наскільки вигадка могла стати поширеною правдою. 

А тим часом спецпідрозділ Пентагону продовжує отримувати від 50 до 100 нових звітів щомісяця про спостереження НЛО. 

Теорії змови: кому вигідне підтримання легенд без фактів

двоє ентузіастів-уфологів у пустелі, фото: nypost

Варто сказати, що звіт викликав неоднозначну реакцію. Адже нова доповідь переважно повторює висновки колишніх подібних проєктів Пентагону (Blue Book, Robertson Panel, Condon Report), які вже відомі громадськості. Критики (а це прихильник НЛО) вказують, що AARO взяло до уваги "відфільтровані" матеріали і не приділило достатньої уваги справам, які залишаються загадковими і маловивченими. 

Тому виходить, що AARO ніби "відзвітувало" перед суспільством і владою, мовляв – ми все перевірили, все розслідували, загрози нема, інопланетян нема, справа закрита. Тобто це як виправдання уряду, що все під контролем і нові розслідування вже не потрібні. Тому звіт створює враження формального закриття теми, хоча його висновки базуються лише на "помірній упевненості" (як мовиться у звіті) та обмежених даних.

Деякі дослідники вважають, що віра в НЛО відволікає суспільство від реальних проблем – економічних, соціальних чи політичних криз. Зокрема, історики культури НЛО Грег Егігіан та Девід Кларк у своїх дослідженнях підкреслюють, що тема інопланетян перетворилася на своєрідний сучасний фольклор, який віддзеркалює колективні страхи й надії – від побоювань щодо неконтрольованих технологій і невідомого майбутнього до недовіри до урядової таємничості. При цьому сам феномен "загадкового" може бути вигідним: уряди отримують можливість знижувати напруження довкола справді важливих питань, а бізнес має стабільні прибутки завдяки цілому ринку товарів, медіа й послуг навколо теми НЛО.

Отже, нові урядові звіти про НЛО часто лише посилюють недовіру суспільства до самої теми. В результаті маємо класичну "палицю з двома кінцями": або НЛО – це вигадка, яку поступово перетворили на "правду", або ж це дійсно правда, яку намагаються представити як вигадку. Як любили повторювати в культовому серіалі X-файли: "Істина десь поруч"... 

Читайте також: Таємничі дрони над Нью-Джерсі: загадка в небі США, яка породила численні спекуляції. Пояснюємо