Україна приєднується до зони європлатежів: як це вплине на перекази та чи отримають податківці доступ до рахунків у банках

Що таке  єдина зона банківських платежів у євро (SEPA)

SEPA (Single Euro Payment Area) – єдина зона банківських платежів у євро. Вона була створена у 2008 році як аналог SWIFT. На сьогодні до неї входять 36 країн, з яких 27 країн ЄС та Велика Британія, Швейцарія, Ліхтенштейн, Ватикан, Північна Македонія, Молдова, Монако, Сан-Марино та Андорра. У цій зоні всі платежі у євро здійснюються на однакових умовах як всередині окремо взятої країни, так і в інших країнах Європи, що є частиною зони SEPA. 

Про плани приєднати Україну до цієї системи голова НБУ Андрій Пишний заявив ще у грудні 2024 року.

"Про підтримку з боку ЄС та прогрес України за євроінтеграційним напрямом детально говорили на зустрічі з єврокомісаром  Valdis Dombrovskis. Зокрема, про перебіг скринінгу національного законодавства та приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Бачимо цілковиту підтримку з боку Європейської комісії щодо успішного проходження усіх етапів", – повідомив він у грудні 2024 року.

Наприкінці квітня цього року уряд України схвалив пакет законопроєктів щодо виконання Україною вимог ЄС для приєднання до системи банківських європлатежів SEPA.

Що дасть Україні приєднання до SEPA 

"Приєднання до SEPA - це ще одна важлива ланка на шляху уніфікації української банківської системи до стандартів ЄС, – каже у коментарі Еспресо віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління Глобус Банку Сергій Мамедов. – По-перше, це вплине на розцінки за перекази в ЄС, особливо для тих банків, що не мають кореспондентських рахунків в міжнародних банках. По-друге, перекази за кордон стануть значно швидшими: замість 1-2 днів перерахування коштів може зайняти кілька годин (звісно це найоптимістичніший прогноз). По-третє, швидкість розрахунків за контрактами стане досить привабливим аргументом для європейських контрагентів: гроші від українських компаній надходитимуть значно швидше".

Приєднання до платіжної єврозони перш за все спростить розрахунки українських експортерів та імпортерів, які працюють  контрагентами з ЄС. Однак для пересічних українців, які переказують кошти в країни Європи чи отримують перекази з-за кордону, це також спростить життя. 

Після приєднання України до SEPA, для переказів коштів у будь-яку з 36 країн системи достатньо буде лише IBAN-номер рахунку. За оцінками Кабміну, комісія при онлайн-банкінгу становитиме не більше 1 євро, а при переказі через відділення банку – 3 – 5 євро, тоді як на сьогодні вартість переказу у країни єврозони складає 0,7 – 1,5 % від суми та додатково 15 – 25 євро.

Як зміняться перекази після приєднання до SEPA. Фото: Міністерство фінансів

Реєстр рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб

У законопроєкті "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)" передбачене створення Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб. 

До тако реєстру вноситимуть дані про банківські рахунки, електронні гаманці, рахунки у цінних паперах тощо, а також про власників цих рахунків та установи де вони відкриті.

"Мета нового законопроєкту досить проста – підтримка шляху до банківських стандартів ЄС. Реєстр рахунків – фактично це єдина "база"  з усіма рахунками. Власне реєстр є певною формою втілення єдиних стандартів з ЄС, – каже Сергій Мамедов. – Розуміємо, що завдяки такому реєстру інформацію про того чи іншого контрагента стане набагато легше адмініструвати".

Водночас інформація про те, що адміністратором такого реєстру буде податкова служба, а не, до прикладу, НБУ, напружила частину українців. Особливо тих, хто отримує не повністю білі доходи.   

"Не варто забувати, що всі рахунки, відкриті в українських банків, не є "секретом"  для податківців: громадяни користуються рахунками, здійснюють платежі, перекази, закривають чи відкривають нові. І найголовніше: рахунки перебувають у правовому полі", – каже Сергій Мамедов.

Чи отримає податкова служба доступ до банківської таємниці 

 За словами Серія Мамедова, ДПС України буде лише адміністратором реєстру рахунків, однак інформації про рух коштів на цих рахунках не матиме.

"Наразі ДПС володіє всією необхідною інформацією про власників рахунків, тому цілком логічно, що саме вони здійснюватимуть запроваджену адміністративну функцію. Однак тут мова не йде про банківську таємницю у прямому сенсі: ДПС не матимуть доступ до інформації, скільки у кого грошей на рахунках, – каже Сергій Мамедов. – Це ж стосується банківських сейфів, в яких громадяни можуть зберігати не лише гроші, а й коштовності, цінні папери".

Віцепрезидент АУБ припускає, що даний законопроєкт ще матиме корективи.

"Українська банківська система, як і кожен громадянин, що не порушує закони,  зацікавлені в тому, щоб українська банківська система відповідала критеріям ЄС, адже це не лише єдині правила, а й певною мірою захист самої банківської системи. Це надважливо в умовах війни", – каже він.