Про "плагіат" Лісового. "Корочки" взагалі стають атавізмом
Новопризначений міністр освіти Оксен Лісовий готовий відмовитись від наукового ступеня, якщо буде доведений плагіат у його дисертації
Якщо чесно, мене завжди дивувало бажання ті ступені отримувати. Я ще розумію, коли мова йде про точні науки чи медицину. Де дійсно є простір для винаходів, що рухають світ. Та й то, більшість людей, які це роблять, не заморочуються "корочками". Он, дивіться, Маск навіть Стенфорда не закінчив, хоч і почав там навчатись.
Мені видається, що зараз різні "корочки" взагалі стають атавізмом. І вже мало хто ведеться на мотивацію, що тобі будуть доплачувати копійки, якщо ти цілий "кандидат наук" і підеш на держслужбу. Мене, наприклад, досі в жодному місці роботи навіть диплом не вимагали показати.
Читайте також: Хто такий Оксен Лісовий?
Мені видається, що зараз різні "корочки" взагалі стають атавізмом. І вже мало хто ведеться на мотивацію, що тобі будуть доплачувати копійки, якщо ти цілий "кандидат наук" і підеш на держслужбу. Мене, наприклад, досі в жодному місці роботи навіть диплом не вимагали показати
Читайте також: Невже це для того, щоб кожен, хто працює на державних посадах, мав страх?
Але була маса знайомих, які закінчували аспірантури. Правда, до дисертації руки не доходили. Бо вони губили інтерес ще на стадії "кандидатських" іспитів. Та й написане ними — було таке ж неприкладне, як і у тих "рецензентів", які оцінювали їх роботу.
Були й такі, що тупо купували дисертацію (які "штампувала" ще одна моя знайома по студентському гуртожитку). Вона казала: "Мені треба гроші, а вони мають виправдати своє три-, чотирирічне байдикування, тому хай платять". Не здивуюсь, що вона запевняла своїх тимчасових роботодавців, що жодної цитати списано не було. І про існування плагіату вони вже з подивом дізнаються зараз, коли все стало легше перевірити.
За мною теж років три ганявся наш професор з мовознавства, аби я вступав до аспірантури. На черговий дзвінок я йому тоді чесно сказав: "Вікторе Васильовичу, не тратьте часу, науковця з мене не буде, тому навіть не починайте". Після 25 років закінчення універу (о боги, як пролетів час!) жодного разу не пошкодував про це рішення.
Про автора. Віктор Шлінчак, голова правління Інституту світової політики, керівник інформаційного агентства "Главком"
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе