Про репутацію чиновників та журналістів

ГУР повідомило, що найближчим часом буде запущено широку інформаційно-психологічну спецоперацію з дискредитації низки представників українського воєнно-політичного керівництва, як-от: міністр оборони Олексій Резніков, керівник Офісу президента Андрій Єрмак та ще кілька високопоставлених осіб. За даними розвідки, кампанія включатиме "вкид" сфабрикованих матеріалів в українських та міжнародних ЗМІ.

"Мета інформаційно-психологічної операції — посіяти невпевненість в оборонних спроможностях України серед громадян та міжнародних партнерів. На думку російських спецслужб, це має спричинити політичну нестабільність всередині країни та зменшити довіру до України з боку міжнародної антипутінської коаліції", - йдеться у повідомленні.

Нітрохи не сумніваюся, що росіяни саме так і вчинять. Адже ворог постійно вишукує наші слабкі місця для найдошкульнішого удару, а після недавнього скандалу в Міноборони щодо закупівель продовольства за завищеними цінами, керівництво України виявилося вельми вразливим.

Саме цей аргумент вирішили викотити на свій захист українські чиновники Вони  звинуватили журналістів, що підриваючи їхню репутацію,  останні ллють воду на млин ворога.

Публікуючи викривальні матеріали, журналісти й самі підставлялися під удар. Адже їм цілком могло прилетіти як з боку громадськості, яка могла розцінити критику військового керівництва, як "спробу розхитувати човна під час війни", так з боку дуже впливових осіб з якими вони вступили у небезпечне протистояння

Читайте також: Ми не віримо нікому. Якщо, звісно, вони не кажуть те, що нам подобається

Однак публікуючи викривальні матеріали, журналісти й самі підставлялися під удар. Адже їм цілком могло прилетіти як з боку громадськості, яка могла розцінити критику військового керівництва, як "спробу розхитувати човна під час війни", так з боку дуже впливових осіб з якими вони вступили у небезпечне протистояння. Згадайте, що першою реакцією міністра оборони було звернення до СБУ з проханням з’ясувати, звідки журналісти довідалися таємну інформацію.

По суті, відбулося протиставлення репутації чиновників і журналістів.

Прямо скажемо, якщо брати загалом, в очах суспільства в обох зазначених категорій репутація не найкраща. З чиновниками – все зрозуміло, тому я скажу кілька слів про журналістів.

Бути журналістом зовсім не просто. А особливо в такій країні як наша,  де аби сказати правду чи просто не збрехати, потрібно мати відвагу. І саме цей аспект журналістської професії робить її особливою

Читайте також: Не бути жертвою

Бути журналістом зовсім не просто. А особливо в такій країні як наша,  де аби сказати правду чи просто не збрехати, потрібно мати відвагу. І саме цей аспект журналістської професії робить її особливою. Чи варто ризикувати життям оприлюднюючи закриту від людей інформацію, – ось стрижень сюжету усіх фільмів про журналістів. Однак у реальному житті журналіст – це передусім професія, а не покликання, і не всі журналісти є героями, котрі рятують світ.

Читайте також: Будьте готові, завжди готові

Дуже непросто суміщати професійну лояльність із морально-етичними принципами й неминуче настає момент, коли журналіст задає собі питання: кому чи чому він повинен зберігати вірність? Можна відповісти цинічно і просто – тому, хто платить, хто дає заробити. Але якщо згадати, що журналіст є ще й активним учасником суспільного життя, то це питання так просто не вирішується, бо є ще громада і громадянський обов’язок. Приємно, що є такі професіонали як Юрій Ніколов, які свідомі своєї місії, і саме завдяки яким репутація журналістів у нашій країні ще дещо важить.

Спеціально для Еспресо.

Про автора. Ігор Танчин, політолог, журналіст.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.