Психологія воїна, сім етапів смерті та чи можна бити друга в обличчя, - 5 книг про те, як вижити і перемогти

Дейв Ґроссман, Лорен Крістенсен. Бій: Психологія і фізіологія воїна в часи війни та миру. – Л.: Астролябія, 2023

Читач цієї книжки дізнається про психологічну еволюцію бойових дій; про розвиток технік, які сприяють ефективності військовослужбовців та їхній психологічній витривалості й допомагають вийти з токсичного середовища смертоносних боїв зміцнілими тілом та духом. Автори дослідження "Бій: Психологія і фізіологія воїна в часи війни та миру" Дейв Ґроссман і Лорен Крістенсен – відповідно, підполковник, колишній рейнджер Армії США і викладач психології Вест-Пойнту,  та досвідчений поліцейський, ветеран війни у В’єтнамі. Тож що відбувається з людським тілом під впливом стресу в умовах смертельного зіткнення? А з нервовою системою, серцем, диханням, зором та слухом, з пам’яттю? Що потрібно сучасним воїнам, щоб не дійти до нервового виснаження і продовжувати боротьбу, щоб вижити й перемогти? На ці та інші запитання, що постають перед учасниками бойових дій та правоохоронцями, дають відповідь вищезгадані автори. "Чому, стріляючи, людина втрачає лік своїм пострілам? – питаються вони. - Чому занижує їх кількість? Поговоримо про персеверацію - явище, про яке ми вперше дізналися, вивчаючи пожежі в переповнених театрах і нічних клубах на початку й у середині 1990-х років. У багатьох із цих трагічних інцидентів люди кидалися до дверей і натискали на аварійну кнопку відчинення дверей, але двері лишались замкнені. Зазвичай після кількох невдалих спроб раціональна людина пішла б до інших дверей, але ці люди не були раціональними. Середній мозок -- той, що працює, як у цуценяти, - перебирав керування на себе. Тепер командувало "цуценя", гавкаючи на цих переляканих людей, щоб вони знову й знову тиснули на кнопку. Так вони й робили, потрапивши в нескінченний цикл, повторюючи одне й те саме знову та знову, аж доки не гинули. Гарі Клугевіч називає це "тактичним зацикленням". До речі, ця книжка входить до переліку рекомендованої літератури у Військовій академії США та Академії ФБР.

Річард Шеперд. Сім етапів смерті. Відверта сповідь судмедексперта. – К.: BookChef, 2023

Прочитавши цю книжку, ви дізнаєтеся зокрема про те, які процеси й незворотні зміни відбуваються в нашому тілі під час старіння. На які особливості функціонування різних систем організму варто звернути увагу? Які небезпеки чигають на нас у мандрівці життям? Яких із них і як саме можна уникнути або відтермінувати? Чому старіння не варто боятися? Тож у своїй книжці "Сім етапів смерті. Відверта сповідь судмедексперта" Річард Шеперд запрошує читачів вирушити в подорож різними етапами життя: від дитинства до глибокої старості. "Мій батько помирав, і я обережно взяв його за руку та стиснув її, — починає автор свою розповідь. - Якими ж тоненькими стали його працьовиті пальці, якими слабкими вони були тепер. Торкатися його було так дивно. Моя мати померла, коли мені було дев'ять, і відтоді він був мені й за тата, і за маму. Часом я згортався калачиком у нього на колінах, однак тато ніколи особливо не демонстрував мені своєї любові -- у нас у сім'ї це було не прийнято. Тепер, тримаючи його м'яку, теплу руку у своїй, я раптом відчув, як перед моїми очима промайнуло все моє дитинство". Крім того, відповіді на багато питань чекають на читачів у цій книжці. Від чого померла шестимісячна дитина, яку виховувала у щасливій, на перший погляд, родині? Що сталося з семирічною дівчинкою, котра загинула за невідомих обставин, і яке відношення до цього має її мати? Що робить життя підлітків таким нестерпним? Чи може в колись дружній і міцній родині статися ненавмисне вбивство? Чому підозрюваних нечасто притягують до відповідальності за смерть людей похилого віку? На ці та інші детективні питання дає відповіді автор, паралельно пояснюючи, як працюють різні системи організму та окремі органи. Наприклад, можна дізнатися, чому в певному віці деякі причини смерті стають більш імовірними і чи можна якось вплинути на це. Таким чином, книжка автора увібрала не тільки його багаторічний професійний досвід, а й особисті переживання, спричинені думками про своє старіння.

Майкл Шур. Як бути досконалим. Правильні відповіді на всі етичні запитання. – Х.: Віват, 2023

Якби цю книжку написав хто-небудь інший, то, можливо, багато хто б пхикнув: "Етика? Пахне чимось нудним Зараз повчатимуть, як жити". Адже як зазвичай розуміли етику донедавна миролюбні українці? Наприклад, на питання про те, як повернути забране, зазвичай відповідали з усмішкою: "Та якось…" Але книжку наразі написав той, хто написав, і тому вона - не така. Її автор - не зарозумілий професор і не високочолий інтелектуал, а просто хлопець, охочий розібратися, чи все гаразд із його етичним життям, чи може він стати кращою людиною та як саме. Тож це той самий Майкл Шур, який наразі вже точно не "журналістська" містифікація,  починає з дуже конкретних і легких запитань на кшталт: "Чи можна бити друга в обличчя?", "Чи варто збрехати подрузі та похвалити її жахливу блузку?", "Чи повертати продуктовий візок з автостоянки в супермаркет?". Продираючись крізь хитросплетіння уявних етичних експериментів та проблемних ситуацій із власного життя, автор підіймається до все складніших та контроверсійних тем, які складають актуальне етичне тло наших днів. Книга буде цікава всім, хто цікавиться етикою, практичною філософією, моральним самовдосконаленням, сучасними етичними дискусіями, шанувальникам телевізійної творчості Майкла Шура, а також широкому колу читачів. 

Еміль Сьоран. Силогізми гіркоти. Падіння у час. – К.: Дух і Літера, 2023

Сьогодні ця книжка визнаного класика важлива для формування етики стійкості й толерантності українського суспільства. ХХ століття можна уявити без цього автора, натомість його самого без цієї епохи – ні. Якою вона була? "Романтики були останні майстри суїциду, - дізнаємося ми. - Відтоді - самі партачі... Якщо хочемо виправити цю прикрість, конче потребуємо нової хвороби століття". Загалом "Силогізми гіркоти" Еміля Сьорана - франко-румунського постфілософа й антиписьменника – це книжка, яку сам автор вважав одними з улюблених і важливих із того, що йому вдалося написати. Його афоризми й есе – приклади нудьги від засилля словесності й змісту. Вони прозорі, відчайдушні, трагікомічні, ліричні й надзвичайно життєствердні. Це поезія в прозаїчній формі, де намір вагоміший за значення, а письмо залишається "на нульовому рівні". "Ми не хочемо більше нести тягар "істин", не хочемо бути ні жертвами їхніми, ні поплічниками. Я мрію про світ, де за кому вмирали б", - зауважує автор, і тут же додає: "Переконання - ворог стилю: язик добре підвішений у тих, хто не уповає на віру. Не маючи твердого опертя, вони чіпляються за слова – подобу реальності; непохитні ж у поглядах зневажають ілюзію і розкошують у затишку фантазій". Скептик із гострим почуттям гумору, майстер похмурої іронії, витонченої поетичної думки, миттєвої форми. Його ідеї продовжують традиції пірронізму, стоїцизму, моралізму, романтизму, антимодернізму. Вони спільні зі словом Лярошфуко, Шамфора, Монтеня, Паскаля, Шопенґауера, Ніцше, Вітґенштайна, Валері, Шестова. Сьоран свідомо обирав бути ніким, він прагнув бути поза суспільною увагою, а його автобіографічні тексти були терапією від жаского хаосу дійсності. "Стережіться тих, хто відвертається від любові, амбіцій, суспільства. Вони ще помстяться за все, чого зреклися", - попереджав він, додаючи: "Літопис ідей - це літопис злопам'яті самітників".

Джеффрі Бернстейн. Мене ніхто не розуміє! Як впоратися зі стресом у школі, сім'ї та стосунках. – К.: Наш Формат, 2023

…Як відчувати менше потрясінь і більше щастя – здається, це нездійсненне бажання нашого часу, і однак, автор цієї книжки не згоден. "Мене ніхто не розуміє! Як впоратися зі стресом у школі, сім'ї і стосунках" Джеффрі Бернстейн – для того, хто все-таки хоче дізнатись про антистресові навички та навчитись назавжди уникати потрясінь. Тож чи бувало з кимось таке, що хочеться влитися в тусовку однолітків, але складно знайти спільну мову? Хочеться прийняття, а батьки тиснуть через оцінки? Хочеться встигати в школі й поза нею, але за навчанням нема коли гуляти з друзями. Чи думав хтось: ну що зі мною не так? Чому мене ніхто не розуміє? Якщо для когось з читачів це й досі так, то ви не самотні: схоже переживають усі майже дорослі. Ба більше, ви можете впливати на власний стан. Цей "посібник із виживання" покаже, що відбувається у вашому мозку, як упоратися з хвилюванням і стресом, як когнітивно-поведінкова терапія допомагає боротися з негативними думками. "Стрес - сумна реальність майже всіх підлітків, - нагадує автор. - За нашої бурхливої цифрової доби вони потерпають від більшої кількості потрясінь, ніж будь-яке інше молоде покоління сучасної історії. Повірте, вашим батькам, порівнюючи з вами, жилося легше!" Загалом ця книжка не тільки про сучасні проблеми, а й про інструменти, як допомагають їх вирішити. Звісно, завдяки їм життя не стане безхмарним, але ви точно краще розумітимете себе.