Путін прагне вийти на межі Донбасу. Все решта - відволікаючі маневри
Вихід на межі Луганської та Донецької областей — єдина ціль СВО, при досягненні якої можна говорити про успіх і починати переговори
1. Пріоритетом для Путіна залишається вихід на межі Луганської та Донецької областей. Це єдина ціль СВО, при досягненні якої можна говорити про успіх і починати переговори. Я думаю, що сьогоднішня стратегія кремля полягає в такому: вихід на межі, організація потужної оборони, відбиття нашого контрнаступу, переговори й збереження завоювань.
Читайте також: Захід вирішив завершити війну в цьому році на полі бою
2. Основними напрямами наступу росіян будуть Лиман, Куп’янськ, Вугледар та Авдіївка. Окупантам треба повернутись до Лиману для здійснення просування на Слов’янськ. Тому російський контрнаступ під Кремінною буде в пріоритеті. Куп’янськ важливий транспортний вузол, на фоні можливого отримання нами ракет дальністю 160 км — для окупантів важливо звільнити дороги постачання для військ. Вугледар і Авдіївка — частина давньої задачі Путіна для відсунення наших військ від Донецька та зменшення загрози прориву на Маріуполь.
Контрнаступи в інших місцях будуть виключно імітацією. Нагадую, що для будь-якого наступу треба сформувати перевагу 1 до 3. Зробити це на всьому периметру від Києва до Запоріжжя у росіян не вистачить сил
3. Контрнаступи в інших місцях будуть виключно імітацією. Нагадую, що для будь-якого наступу треба сформувати перевагу 1 до 3. Зробити це на всьому периметру від Києва до Запоріжжя у росіян не вистачить сил, поки армія не стане мінімум 3- 5 млн солдатів, і ще й оснащена повністю технікою як на початку війни.
4. Бахмут продовжує виконувати функцію вимотування російських військ. Ціна велика, але і втрати окупантів гігантські. Ситуація повторюється як із Сєверодонецьком. Місто не виконувало стратегічної ролі, але вимотало російські війська і запаси так, що їм де-факто довелось робити додаткову мобілізацію. Ще раз — Бахмут має вимотати ворога. Втримування міста з іншими цілями — не має змісту.
Читайте також: Наша перемога залежить тільки від одного — від мобілізації
5. Вали. Якщо під Сєверодонецьком окупанти застосували вогневий вал, то зараз застосовують м'ясний. Але, як і в першому випадку, так і зараз, успіх буде "пірровим". Велика заплачена ціна, за малі здобутки. За фактом, після захоплення Сєверодонецька в окупантів розпочався брак артилерійських запасів. Після Бахмута у росіян почнуться і проблеми з м’ясом. І це ще поки не факт, що вони його візьмуть.
Ракети на 160 і на 300 км сьогодні найважливіше, що ми можемо отримати. Виключно цими ракетами можна було б вже зупинити контрнаступ окупантів
6. Ракети на 160 і на 300 км сьогодні найважливіше, що ми можемо отримати. Виключно цими ракетами можна було б вже зупинити контрнаступ окупантів. Винесення тилових баз — зупинить надовго просування РОВ. Захід все нам дає, але продовжує давати невчасно. Отримання цих ракет минулого тижня, кардинально змінило б ситуацію на фронті. Отримання через місяць — місяць наших втрат.
7. Наша мобілізація триває. Путінська теж. Це означає, що більшості з нас доведеться воювати. Нам для нашого контрнаступу теж треба сформувати перевагу 1 до 3. Чим більше мобілізує Путін, тим більше змушені ми. У нас з вами не має вибору. Ми маємо воювати за свою землю, і за своє життя, життя наших рідних. Не чекайте, що вас це омине. Готуйтесь.
Про автора. Віктор Андрусов, політичний та громадський діяч, аналітик та публіцист
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе