Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Зазначається, що заявлені плани засновника російської ПВК Вагнера Євгена Пригожина та голови Чеченської Республіки Рамзана Кадирова провести обмін своїми підрозділами в районі Бахмута, який росіяни намагаються захопити, змусили міноборони РФ відновити роздачу артснарядів вагнерівцям.
Так, 7 травня Пригожин розповів, що отримав від міноборони документ, який обіцяє постачати силам Вагнера боєприпаси та зброю, що необхідні для ведення наступальних операцій у Бахмуті. Він не опублікував документ, і ISW наразі не може перевірити цю заяву.
"МО РФ, ймовірно, принципово не змінило свого наміру знизити пріоритетність наступальних операцій та зберегти боєприпаси на театрі воєнних дій", - йдеться у повідомленні.
Аналітики вважають, що Пригожин і Кадиров фактично шантажували МО РФ, щоб воно виділило ресурси силам Вагнера у Бахмуті, погрожуючи вивести чеченські сили Кадирова з інших частин театру воєнних дій, щоб змінити вагнерівців у місті.
У звіті наводиться інформація, як Кадиров опублікував лист 6 травня, в якому просив президента РФ Володимира Путіна наказати міністру оборони Сергію Шойгу та очільнику Росгвардії Віктору Золотову санкціонувати перекидання підрозділів чеченського "Ахмата" з "інших напрямків" на позиції Вагнера на Бахмутському напрямку.
Експерти кажуть, що виведення чеченських сил з інших ділянок фронту, ймовірно, становило би ризик для російських оборонних ліній, на який Герасимов і Шойгу або Путін, схоже, не хотіли йти.
Підрозділи "Ахмата" раніше були помічені в районі Білогорівки на лінії Сватове - Кремінна і в Запорізькій області, а їхній відхід з цих позицій міг би підірвати оборонні зусилля РФ перед українським контрнаступом.
ISW зазначає: Шойгу і Герасимов, які проявляють послідовну лояльність до наказів Путіна, могли вирішити виділити боєприпаси для ПВК Вагнера за вказівкою російського президента.
"Очевидно, що успішні спільні зусилля Кадирова і Пригожина з шантажу свідчать про те, що Герасимов насправді не контролює всі російські війська в Україні, попри те, що він є номінальним командувачем всього театру військових дій. Герасимов, ймовірно, намагався взяти під свій контроль усі російські нерегулярні сили взимку 2023 року, але зазнав невдачі ще до того, як навесні втратив прихильність Путіна", - йдеться в повідомленні.
Крім того, аналітики припускають, що Кадиров міг підтримати зусилля Вагнера з шантажу російського військового командування, щоб відновити свою позицію у владному колі Кремля.
Раніше Кадиров займав впливову позицію в близькому оточенні Путіна, поки, очевидно, не втратив прихильність, ймовірно, через те, що його сили відігравали обмежену роль в активних бойових діях в Україні восени 2022 року та взимку 2023 року. Путін принизив Кадирова під час їхньої зустрічі 13 березня, де Кадиров помітно нервував, доповідаючи про роль чеченських бойовиків в Україні. Кадиров, ймовірно, сприйняв погрози Пригожина вивести війська з Бахмута як можливість продемонструвати ефективність своїх сил на тлі нездатності Герасимова і Шойгу здобути вирішальні перемоги під час зимово-весняного наступу, кажуть в Інституті.
Так, необхідність Герасимова домовлятися з Пригожиним і Кадировим свідчить про проблеми у системі підпорядкування в російській армії, які вплинуть на її здатність чинити опір контрнаступу України.
"Потреба Герасимова вести переговори з підлеглими командирами і здатність цих командирів тиснути на нього свідчить про те, що проблеми в системі підпорядкування суттєво впливають на здатність російських військових проводити узгоджені операції в масштабах всього театру військових дій. Посада головнокомандувача повинна в принципі дозволяти Герасимову командувати будь-яким російським підрозділом або командиром сухопутних військ в Україні, навіть тими, хто очолює нерегулярні формування, такі як Вагнер і "Ахмат", - йдеться у звіті.
Ймовірно, Пригожин і Кадиров здатні приймати значною мірою незалежні рішення щодо своїх сил, однак це явище стає тим більш помітним, чим довше ці сили мають фактичний контроль над певними ділянками фронту.
"Ці події викликають сумніви щодо здатності Росії координувати послідовну оборонну кампанію на всьому театрі військових дій", - вважають експерти.
На думку американських аналітиків, російське військове командування все більше делегує відповідальність за різні ділянки фронту в Україні різним російським командирам, тоді як влада командувача всього театру військових дій продовжує зменшуватися. Зменшення здатності Герасимова контролювати своїх командирів, ймовірно, ще більше обмежить здатність російських військових проводити узгоджені операції, що охоплюють різні зони відповідальності.