Росія здатна фінансувати війну в Україні ще рік, але побоюється бунтів через нову мобілізацію, - секретні документи

Росія здатна вести війну принаймні ще рік навіть під важким тягарем санкцій. Втім нові хвилі мобілізації ускладнюються через побоювання внутрішнього спротиву, а у військах і їх резерві — великий дефіцит

Еспресо проаналізував нові публікації The Washington Post із посиланням на витік військових документів США. В них розкривається інформація про реакцію російських економічних еліт на санкції, цифри щодо мобілізаційних планів, дефіциту російських військ і резерву та кількості загиблих. 

Економічні еліти страждають, але підтримують Путіна

Згідно з оцінкою американських спецслужб станом на початок березня, деякі російські економічні еліти можуть не погоджуватися з курсом країни щодо України, санкції завдали шкоди їхньому бізнесу, але вони навряд чи відмовляться від підтримки президента Росії Володимира Путіна.

Ці еліти, "імовірно, наполягатимуть на підтримці цілей Кремля в Україні" та "допомагати Москві обходити санкції".

У документі не йдеться про вплив нещодавно запроваджених санкцій або довгостроковий вплив від граничних цін на нафту в Європі, в результаті чого доходи Росії від нафти різко впали.

"Москва покладається на збільшення корпоративних податків, свій суверенний фонд, збільшення імпорту та адаптивність бізнесу, щоб допомогти пом’якшити економічний тиск", — йдеться в частині оцінки, яка має гриф найвищого рівня секретності.

Документи не містять детального обговорення їхніх джерел, але позначені кодом, який вказує на отримання з перехоплених комунікацій – вочевидь йдеться про доступ до каналів, де російські діячі приватно обговорюють, як обмежити вплив санкцій.

Розвідка США виявила, що міністр фінансів Росії Антон Силуанов на початку березня склав проект листа до прем’єр-міністра Михайла Мішустіна, щоб отримати підтримку на випадок непередбачених обставин задля уникнення "потенційно незручного краху" російських державних структур, таких як Міжнародний інвестиційний банк, Міжнародний банк економічного співробітництва та Євразійський інвестиційний банк через санкції, введені США та їх союзниками.

Згодом, 12 квітня, США наклали санкції безпосередньо на Міжнародний інвестиційний банк,  озташований у Будапешті, що спонукало уряд Угорщини оголосити про припинення співпраці з фінансовою установою, яку Росія описує як "міжнародний банк розвитку".

Згідно з іншим документом, розвідка США виявила, що чиновники головного розвідувального агентства Росії та ФСБ були стурбовані недостатньою кількістю іноземної валюти, що зберігається в російських банках. Вони також попередили, що США можуть накласти додаткові санкції на китайські компанії, які все ще ведуть бізнес з Росією, і закликали тримати такі операції в таємниці.

Співробітники Євгенія Пригожина, який стоїть за Групою Вагнера, "зрозуміли", що нещодавно оголошені санкції проти російського банку МТС призведуть до припинення операцій з американськими компаніями та "доларових операцій 15 травня" та стурбовані, що китайські компанії припинять свій бізнес з Росією, щоб уникнути впливу санкцій, – йдеться в документі розвідки. 

Залишається незрозумілим, які стосунки мала бізнес-імперія Пригожина з МТС-банком на який США наклали санкції у березні, лише через кілька тижнів після того, як він отримав ліцензію на бізнес в ОАЕ. Згодом ліцензія була відкликана Абу-Дабі у світлі санкцій.

WP наводить коментар з цього приводу Адама Сміта, колишнього чиновника із санкцій адміністрації Обами, який зазначає, що будь-які аргументи про те, що санкції не впливають на Росію чи тих, на кого вони спрямовані, спростовуються тим фактом, що ті самі ж самі люди, які стверджують, що санкції не вплинули на них, голосно скаржаться на їх несправедливість". 

Проблемна мобілізація

Окрім економіки, на здатність Росії воювати впливають й інші фактори, такі як витрати боєприпасів і потреба в нових солдатпх. Про них йдеться в інших секретних документах розвідки США, отриманих The Washington Post.

Російські чиновники намагаються залучити ще сотні тисяч військових для ведення війни в Україні. Але плани набору, які просувають військові лідери, викликають занепокоєння серед інших урядовців, стурбованих дедалі гострішою нестачею цивільної робочої сили в країні.

У середині лютого президент Володимир Путін, як повідомляється, підтримав пропозицію своїх військових "тихо залучити" 400 тис додаткових військ протягом 2023 року для війни в Україні. У документі, класифікованому як щоденне оновлення розвідки ЦРУ, вказується, що інформація була заснована на "звіті сигнальної розвідки", тобто вона була отримана шляхом перехоплення або прослуховування комунікацій російських військових.

В одному з документів стверджується, що ФСБ наприкінці лютого поставила під сумнів внутрішню військову статистику, стверджуючи, що там не врахована загибель солдатів нерегулярних формувань, таких як "вагнерівці". ФСБ зазначала, що "фактична кількість поранених і вбитих росіян наближається до 110 тисяч".

Найближча мета Росії полягає в залученні 415 тис військовослужбовців за контрактом, з яких "300 тис будуть служити резервом, а 115 тис сформують нові підрозділи або  доукомплектують підрозділи, виходячи з поточних оцінок того, що російські сили в Україні мали дефіцит у 50 тис військовослужбовців і 40 тис резервних військ", – йдеться в документі.

Проти цього плану виступили деякі російські економічні чиновники, стурбовані можливим впливом на цивільну робочу силу. Втім це не зупинило кампанію з вербування та пропаганди "переваг військової служби", яка охопила всю Росію протягом весни.