Що мав би сказати Зеленський на пресконференції

Перша масштабна, глобальна на тлі розчарування від війни загалом, від підсумків контрнаступу, від конфліктів у владі, тим більше між ним та його Офісом з Головкомом ЗСУ Залужним.

Розчарування і втоми, часом шокують зневірою, котра, наче сірчана кислота, з'їдає навіть такий грандіозний прорив, як "зелене світло" на вступ України до ЄС, офіційний старт перемовин про вступ. Подія, про яку б захопливо ще рік тому писали всі. А зараз...

Зараз втома, частково навіть відчай, і очікування чогось страшного та невідворотного через ризик лишитися самими зимою зі злим, жорстким і дуже розлюченим московським ведмедем, що має можливість тисячі зарити в авдіївську землю, тільки щоб змусити українські війська відступити.

До того ж вельми знахабнілого, внаслідок об'єднання з арабськими геополітичними монстрами, після союзництва з Іраном та за мовчазної підтримки Китаю, північнокорейськими снарядами та торговельними операціями без усіляких санкцій з Туреччиною. І все це стало можливим після фактичного відкриття Другого Фронту для Заходу після цинічного нападу на Ізраїль.

А тут ще реальна загроза лишитись без американських грошей і зброї через нові передвиборчі перегони у США та відверте блокування трампівськими республіканцями голосування за багатомільярдний пакет допомоги для України, і нехіть демократів йти їм на поступки, особливо у цей передвиборчий час. Тим більше на тлі загрози трампівського реваншу і повернення Дональда в Білий Дім.

В Нідерландах виграв євроскептик, в Словаччині — відвертий противник України Фіцо, в інших країнах ЄС все те ж — на межі.

А тут в Україні, на тлі тотального напруження і майже передреволюційної ситуації, потрібно виходити й переконувати у нашій перемозі.

Коли потрібно пояснювати: і скасування виборів; і гетманцівські ідеї для ФОПів; і якесь надмірне значення в парламентсько-президентській республіці Офісу президента; і ймовірний розпуск Кабміну, зміни та призначення послів; і конфлікт із Залужним, та ще й прослуховування в Залужного.

Читайте також: Провал мобілізації як диверсія

І це все на тлі висхідного антирейтингу, образливо-дратівливого #кращебвтік і шаленого невдоволення методами нової мобілізації. Тим більше під канонадами критики Арестовича, цього ще вчора для багатьох всеукраїнського Діда Панаса. І особливо в перші пів року війни. А зараз нового політичного конкурента, що заявляє про свої президентські амбіції.

А потрібно виходити й говорити. Як? Складно. Та майже неможливо. Якщо виправдовуватись, пекельно переконувати та доводити. Бо всі ж знають так!?. Виправдовуєшся значить — винен.

А що потрібно. Згадати, що вже зроблено, для чого це зроблено, для чого це взагалі робиться, і скільки крові, поту і сліз за це вже заплачено. А ще що буде з Україною та українцями, якщо здатися, що з ними зробить новоявлена Орда!?

Вийти й без зайвих доведень спокійно відповісти, — що і як зроблено, і що планується. Без вибіркового надання слова, без гніву і криків, без всього зайвого. Відверто, впевнено, з повагою.

Впіймавши хвилю визнання і популярності, важливо пам'ятати, що будь-яка слава і визнання тимчасові. І що найстрашнішим за Вогонь та Воду часто стають саме Мідні труби.

А Арестович сьогодні — це як для самого Зеленського, так і для його Офісу — це ті ж мідні труби. Причому Офіс президента на чолі з Єрмаком своїми, як здається, імпульсивними та непрорахованими заявами й діями самі, власними руками та ресурсами зміцнює образ Арестовича як борця з режимом. І як тільки зникнуть всі ці коментарі за фактом всього лише колишнього радника Офісу Президента він розчиниться в інформаційному просторі.

То ж подивимось яким Україна і Світ побачить Зеленського. Тим, хто дійсно готовий вести націю далі, чи тим хто в це справді вірить, але вже настільки втомлений і роздратований, що його мало хто чує, і в нього вірить.

Я вірю в Зеленського на чолі тріади, як писав Юрій Ніколов тільки в дещо іншому порядку: Влада - (Залужний) ЗСУ — Народ. Саме тому, що він #боневтік. Так, до нього накопичилось дуже багато питань, особливо через фактично народжену на наших очах монополію на владу з якимось неймовірно величезним штатом Офісу президента, і стилем, і принципами дій цієї нової владної монополії. Та при цьому на 100% впевнений, що якби він тоді у лютому 2022 #кращебвтік вже не було б ніякої України. Так нова Малоросія, якась Московська губернія, але не Україна.

Читайте також: Вибір між любов'ю та помстою. Але перший вибір — набагато красномовніший

Це все вже ми у своїй історії проходили. Внутрішні чвари через пошук справедливості завжди завершувались ординським чи червоно радянським терором. Вбивствами, арештами, і реальним мором. Голодомором. Тому вірю, що час змінився, і ми як нація подорослішали, і лідер теж пройшов свої уроки.

P.S. А всім тим, хто після чергових опитувань шалено мріє Зеленського замінити Залужним, спочатку пропоную відповісти собі на питання: хто буде новим Головкомом ЗСУ при президентові Залужному. Адже це не реклама мийного засобу, тут два в одному не спрацює, потрібно або керувати державою, або ЗСУ. І чи буде цей "хтось" таким же ефективним? А потім готовим взяти на себе за такий уявний чендж відповідальність. Впевнений: у багатьох бажання зменшиться.

Як Головком для ЗСУ Залужний — краще, що могло статись. Як президент для України — це інший профіль. Потенційно Залужний може стати українським Де Голлем, вірю, але тільки після нашої перемоги. Вже в новому своєму прояві.

А інакше прагнення ченджу За замість Зе може призвести до тотальної зневіри і ззовні, й внутрішньо, і отримаємо ми нову руїну, яка для України дійсно може стати останньою.

Джерело

Про автора. Олексій Біловол, політичний експерт

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.