Спікер Палати представників США відмовився відвідати Україну, на фасаді правління Путіна з’явилися тріщини, ЗСУ потрібні снаряди. Світові ЗМІ про Україну 8 березня

Про це і не тільки світові ЗМІ писали 8 березня:

The New York Times:

Американське видання The New York Times написали статтю, що Німеччина обережно ставиться до повідомлень про те, що проукраїнська група саботувала газопровід Nord Stream. Міністр оборони Борис Пісторіус заявив, що Німеччина чекає подальших розслідувань. У середу німецькі офіційні особи обережно реагували на повідомлення про те, що за минулорічною атакою на газопровід Nord Stream, який з’єднує Росію та Німеччину, могла стояти проукраїнська група, заявивши, що вони чекають результатів подальших розслідувань.

"Імовірність того й іншого є однаково високою", — сказав Борис Пісторіус, сказавши, що чекатиме подальших подій, перш ніж коментувати те, що він назвав "гіпотетичним дослідженням".

Німеччина поставила Україні більше зброї, ніж будь-яка інша країна Європейського Союзу, і хоча багато німців підтримують свій уряд, існують побоювання, що відправка зброї в зону бойових дій подовжить конфлікт і ризикує спровокувати ширшу війну. Будь-який натяк на те, що за атакою на трубопровід стоїть уряд України, може ускладнити канцлеру Олафу Шольцу продовження доставки важкої зброї та навчання українських солдатів.

Також у The New York Times написали, що Україні потрібні снаряди, а виробникам зброї потрібні гроші. Україна стріляє артилерійськими снарядами швидше, ніж можуть їх виготовляти виробники. Брюссель працює над планом збільшення виробництва, гарантуючи великі авансові закупівлі. У виданні зазначають, що Україна так сильно потребує боєприпасів, що стріляє значно менше артилерійських снарядів, ніж за інших умов.

Якщо виробники зброї мають намір збільшити виробництво та побудувати нові заводи, вони хочуть великих замовлень із гарантованою оплатою, а для запуску цих заводів може знадобитися два-три роки або більше.

Сподіваючись вирішити ці проблеми, міністри оборони Європейського Союзу зберуться в Стокгольмі, щоб розглянути пропозиції щодо використання бюджету ЄС для замовлення та закупівлі до одного мільйона снарядів для України орієнтовною вартістю чотири мільярди євро.

В іншій новині The New York Times написали, що за словами глава розвідки США, Росії не вистачає сил для досягнення серйозних успіхів. Авріл Д. Хейнс, директор національної розвідки, заявила комітету Сенату в середу, що після невдач на полі битви Москва може перейти до стратегії утримування та оборони, продовжуючи війну.

Крім цього, The New York Times написали репортаж про Західну Україну, яка далеко від поля бою, але не від війни. Минуло більше року, як Росія вторглася в Україну, а життя триває. Народжуються діти. Діти йдуть до школи. Деякі сім'ї катаються на лижах. Триваючі російські удари все ще завдають шкоди цивільній інфраструктурі в містах України. Восени та взимку мільйони людей постраждали від постійних відключень світла на більшій частині країни. Мільйони інших були вимушені залишити країну як біженці, тікаючи в безпечне місце в Європі та інших місцях віддалених країн. Але для тих, хто залишився, життя продовжується.

The Washington Post:

У The Washington Post написали про те, що президент України Володимир Зеленський запросив спікера Палати представників Кевіна Маккарті (Республиканська Республіка) відвідати Україну на тлі зростаючого розбіжності серед законодавців Республіканської партії щодо того, чи повинні Сполучені Штати продовжувати підтримувати зусилля країни протистояти російському вторгненню.

Зеленський зазначив, що інші законодавці відвідали Україну, щоб побачити, що війна зробила з країною, і на власні очі побачити "шляхи постачання, кожен снаряд, кожну кулю, кожен долар допомоги", – сказав Зеленський.

У коментарі CNN Маккарті заявив, що не планує відвідувати Україну, і натомість розкритикував президента Джо Байдена за недостатньо швидкі дії з допомоги Києву.

Також у The Washington Post присвятили статтю тому, чому Росія та Україна воюють за Бахмут.  Якщо є місто, яке стало символом жорстокої війни на виснаження в Україні, то це Бахмут. Росія завдавала ударів по місту близько восьми місяців, перетворивши його на обвуглене місто-привид. Москва хвилю за хвилею скеровує солдатів і найманців Вагнера на українські позиції, несучи при цьому значні втрати. У кількох точках, коли російські війська наближалися, місто було на межі падіння. Але українські бійці вистояли.

Москва незабаром може взяти місто під контроль, заявив у середу генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Але такий сценарій "не обов’язково відображає будь-який поворотний момент у війні, і він лише підкреслює, що ми не повинні недооцінювати Росію", — сказав він журналістам перед зустріччю з міністрами оборони Європейського Союзу.

Крім цього, у виданні присвятили статтю про те, що Росія розглядає тактику тиску, щоб заманити додому технічних працівників, які втекли з країни. У той час як Кремль, здавалося, був радий бачити дисидентських митців, активістів і журналістів, які втекли з країни, відтік ІТ-працівників став головним болем для топ-менеджерів і чиновників, які намагаються зайняти ключові посади, утримати економіку на плаву та запобігти порушенням безпеки на компаній, які забезпечують функціонування країни, незважаючи на західні санкції. Тепер деякі провідні російські роботодавці, як-от Сбербанк та інші пов’язані з урядом підприємства, вводять загальну заборону на віддалену роботу з-за кордону та погрожують звільнити співробітників, які, як виявилося, покинули Росію.

Politico:

Видання Politico написало про те, що Україна та ООН закликають продовжити Чорноморську зернову угоду. Ініціатива є "вирішальною" для глобальної продовольчої безпеки, каже глава ООН.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш і президент України Володимир Зеленський у середу закликали продовжити угоду з Росією, яка дозволяє українському експорту зерна проходити через заблоковане Чорне море.  Угода, яка спочатку була укладена за посередництва ООН і Туреччини в липні минулого року і продовжена в листопаді, знову буде продовжена 18 березня.

The Guardian:

Британське видання The Guardian написало про другий день протестів у Грузії проти закону про "іноземних агентів". Тисячі людей вийшли на вулиці столиці Грузії другий день, щоб протестувати проти закону про "іноземних агентів", який, на думку критиків, обмежує свободу преси та підриває зусилля країни стати кандидатом на членство в ЄС.

Протестувальники з прапорами Грузії, ЄС і України зібралися біля будівлі парламенту в Тбілісі та кричали: "Ні російському закону". Раніше в той же день демонстранти перекрили центральний проспект Руставелі після заклику головної опозиційної партії, Єдиного національного руху, зібратися там.

Також The Guardian присвятили статтю українським музикантам, які грають музику, як акт опору. Адже музика – це також зброя. У якості простої розради, святкування чи для того, щоб підтримати нерви для бою, музиканти в Києві знайшли важливу роль у війні. Шестеро з них розповіли про свою війну у царині культури.

CNN:

У CNN написали про те, що через рік після вторгнення в Україну на фасаді правління Путіна з’явилися слабкі тріщини. За рік, що минув після повномасштабного вторгнення в Україну, Росія повернулася до темного, репресивного минулого.

За останні 12 місяців уряд Путіна знищив залишки російського громадянського суспільства та очолив першу військову мобілізацію своєї країни після Другої світової війни. Такі політичні опоненти, як Навальний, перебувають у в'язниці або поза межами країни. І Путін чітко дав зрозуміти, що він прагне відновити Росію як імперію, в якій Україні як незалежній державі немає місця. Зараз Росія перебуває на новому невизначеному етапі, і зрозуміло, що перемотування назад, повернення до попереднього статусу для простих громадян не буде.

Також у CNN написали статтю про те, чому тіньова кампанія 2024 року між Трампом і ДеСантісом має хвилювати Україну. Дональд Трамп каже, що поклав би край війні в Україні за один день і запобіг Третій світовій війні, тоді як Рон ДеСантіс більше прагне вести культурну війну, ніж проксі-війну, щоб врятувати іноземну демократію.

Ескалація тіньової кампанії екс-президента та губернатора Флориди щодо кандидатури від Республіканської партії у 2024 році, швидше за все, посилить і без того зростаючу антипатію серед низових консерваторів до того, що вони є арсеналом демократії в Україні.

Це має занепокоїти уряд президента України Володимира Зеленського, який щиро подякував американцям за їхню багатомільярдну щедрість, водночас попередивши, що продовжуватиме просити більше.

BBC:

У BBC написали статтю про те, що кращі спортсмени України вшанували пам'ять розстріляного українського солдата. Зірка тенісу Еліна Світоліна, футболіст "Челсі" Михайло Мудрик та інші відповіли "Героям слава!" у своєму відео-триб'юті.

Gazeta Wyborcza:

Польські журналісти Gazeta Wyborcza написали про те, що зростає дірка в російському бюджеті: витрати різко зростають, а доходи різко падають. Дефіцит бюджету Росії вже становить 90 відсотків ВВП значення за цілий рік. Державні витрати зростають великим темпами, а податкові надходження, в основному від нафтогазової галузі, скорочуються. Дефіцит бюджету Росії на кінець лютого склав 2,58 трильйона рублів (еквівалент близько 34 мільярдів доларів), повідомило Мінфін Росії.