Обличчя загиблих українських спортсменів проти правил Олімпіади: скандал із забороною МОК "шолома пам’яті" Гераскевича

Однак вдалося знайти компромісне рішення – чорна пов’язка. Більше про цю історію пояснить Еспресо.

Що сталося і яке рішення прийняли 

Олімпіада-2026. Владислав Гераскевич з прапором України на церемонії відкриття в Кортіні, фото: Getty Images

У понеділок, 9 лютого, під час перших офіційних тренувань на олімпійській трасі в Кортіна-д'Ампеццо, 27-річний Владислав  Гераскевич вийшов на старт у спеціальному шоломі, який сам назвав "шоломом пам'яті". На ньому були зображені фотографії понад двох десятків загиблих українських атлетів. Спортсмен пояснив, що це вшанування пам'яті тих, хто загинув від російської агресії, включно з його друзями та колегами по спорту.

У першій спробі Гераскевич посів 5-те місце з часом 56,47 с, у другій – 3-тє місце з результатом 56,58 с, виступаючи у "шоломі пам'яті".

Однак ввечері того ж дня МОК повідомив йому про заборону, мовляв, шолом порушує правило 50.2 Олімпійської хартії, яке забороняє будь-які політичні, релігійні чи расові демонстрації на олімпійських об'єктах: "Жодні демонстрації чи політична, релігійна чи расова пропаганда не допускаються на будь-яких олімпійських об'єктах, спортивних спорудах чи інших територіях".

Національний олімпійський комітет України звернувся з проханням переглянути рішення.

"Шолом створено на вшанування українських спортсменів, які загинули, захищаючи Україну, або стали жертвами повномасштабної війни Росії проти України. НОК України наголошує, що він повністю відповідає вимогам безпеки та правилам МОК, не містить реклами, політичних гасел чи дискримінаційних елементів і був підтверджений як такий, що відповідає встановленим нормам, під час офіційних тренувань!" – йдеться в заяві.

Однак МОК відхилив прохання, пояснивши, що розуміє прагнення спортсмена вшанувати пам’ять загиблих українських спортсменів, але водночас заборонив використання персоналізованого спорядження під час змагань, оскільки воно "не відповідає керівним принципам Олімпійської хартії, що передбачають нейтральність спорядження та недопущення політичних або інших меседжів під час змагань".

Як компроміс, українському атлету дозволили носити чорну пов'язку на руці під час виступів або стрічку без персоналізації.

Раніше Владислав Гераскевич назвав це "зрадою олімпійських цінностей".

"Рішення, яке просто розбиває серце. Відчуття, що МОК зраджує тих спортсменів, які були частиною Олімпійського руху, не даючи можливості вшанувати їх на спортивній арені, куди ці спортсмени більше ніколи не зможуть вийти. Попри прецеденти в сучасності та в минулому, коли МОК допускав подібні вшанування, цього разу для України вирішили встановити особливі правила?" – написав спортсмен.  

Він також додав, що за чотири роки МОК кардинально змінився, нагадавши історію як на попередніх Олімпійських іграх показав український прапор із закликом "Ні війні" і стосовно нього не застосували жодних санкцій.

фото: соцмережі

"Зараз, на Олімпіаді, ми вже бачили велику кількість російських прапорів на трибунах, на шоломі одного зі спортсменів – і для МОК це не є порушенням. Проте порушення було виявлено в "шоломі пам’яті", який віддає шану членам української спортивної родини, які загинули з часу проведення останніх Олімпійських ігор. Правда на нашому боці", - відзначив Гераскевич.

Зауважимо, що Гераскевич проігнорував заборону і 10 лютого знову вийшов у "шоломі пам’яті" на олімпійську трасу під час тренування, як повідомляє Суспільне.

фото: Суспільне Спорт

Президент України Володимир Зеленський також підтримав спортсмена, заявивши, що "правда не може бути незручною".

"Дякую прапороносцю нашої збірної на зимовій Олімпіаді Владиславу Гераскевичу за те, що нагадує світові ціну нашої боротьби. Ця правда не може бути незручною, недоречною чи називатися «політичною акцією на спортивних змаганнях». Це нагадування всьому світу про те, що таке сучасна Росія.  І саме це нагадує всім глобальну роль спорту та історичну місію олімпійського руху як такого – усе це про мир і заради життя. Україна вірна цьому. Росія доводить протилежне", - написав Зеленський.

Які спортсмени зображені на шоломі

Владислав Гераскевич, фото: gettyimages

На шоломі зображені портрети багатьох відомих українських спортсменів, які загинули внаслідок повномасштабного вторгнення Росії, більшість - захищаючи країну в лавах ЗСУ. Деякі з них були частиною олімпійського руху або національних збірних. Також на шоломі були зображення навіть дітей-спортсменів, які теж стали жертвами обстрілів чи бойових дій.

Спортивний комітет України пише про 21 ім’я та прізвище, коротко нагадаємо про кожне ім'я:

• Євген Малишев, біатлоніст: 19-річний (2002 р. н.) юніорський біатлоніст зі збірної України, харків'янин, який загинув 1 березня 2022 року в бою з російськими окупантами під час оборони рідного Харкова. Служив за контрактом у ЗСУ.

• Дмитро Шарпар, фігурист: 25-річний (1997 р. н.) харківський фігурист, срібний призер чемпіонату України в парному катанні, колишній член національної збірної, який загинув 23 січня 2023 року в боях під Бахмутом.

• Павло Іщенко, стронгмен: 33-річний богатир зі Гостомеля (Київщина), чотириразовий чемпіон України з богатирського багатоборства, рекордсмен, чемпіон світу та Європи з паверліфтингу, який загинув на фронті в 2025 році під час виконання бойового завдання (за деякими даними – на Запорізькому напрямку).

• Максим Галінічев, боксер: 22-річний боксер, чемпіон Європи серед молоді 2017 року, віцечемпіон юнацької Олімпіади-2018, який загинув 10 березня 2023 року в боях на Луганщині, маючи два поранення, але повернувшись на фронт.

• Андрій Куценко, велогонщик: 35-річний багаторазовий чемпіон України з велоспорту на треку, випускник ЛДУФК, який повернувся з Італії після початку повномасштабного вторгнення, вступив до ЗСУ, проте, на жаль, загинув 3 липня 2024 року в бою в складі 47-ї окремої механізованої бригади.

• Олексій Логінов, хокеїст: 23-річний (1999 р. н.) київський хокеїст, колишній воротар клубу "Білий Барс", призер чемпіонату України, який загинув 8 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.

• Карина Бахур, кікбоксинг: 17-річна чемпіонка України та Європи з кікбоксингу та козацького двобою, майстер спорту, готувалася до Кубка світу в Австрії, але загинула 18 листопада 2025 року від поранень унаслідок російського ракетного удару по Берестину (Харківщина).

• Микита Козубенко, стрибки у воду: 31-річний майстер спорту України зі стрибків у воду з Миколаєва, тренер, який загинув на фронті в 2025 році під час війни з Росією.

• Роман Поліщук, легка атлетика: український легкоатлет, який займався стрибками у довжину і загинув на війні з Росією у 2023 році в боях під Бахмутом.

• Андрій Яременко, греко-римська боротьба: багаторазовий чемпіон та член збірної України з греко-римської боротьби Андрій Яременко загинув на війні 4 грудня 2025 року. До свого 26-річчя він не дожив дев’ять днів...

• Тарас Шпук, тренер команди Invictus Games: відомий тренер команди Invictus Games, ексспівробітник фонду " Повернись живим" та військовий, який загинув 17 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання у складі групи спеціального призначення. Уродженець Івано-Франківська, йому було 34 роки.

• Федір Єпіфанов, фехтування: 19-річний фехтувальник на рапірах з Києва, член національної збірної України, чемпіон і призер всеукраїнських змагань. Пішов на фронт добровольцем у 18 років одразу після початку повномасштабного вторгнення. Загинув 11 грудня 2023 року в бою поблизу села Вербове (Запорізька область).

• Катерина Троян, легка атлетика: 32-річна військовослужбовиця 82-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ, операторка FPV-дронів з позивним "Мяу". Раніше займалася легкою атлетикою. Виконала понад 1000 бойових вильотів, пройшла Курську операцію. Загинула 5 червня 2025 року від важкого поранення під час виконання завдання на Покровському напрямку Донеччини.

• Володимир Андрощук, легка атлетика: 22-річний легкоатлет-многоборець (десятиборство), чемпіон України серед молоді U20, перспективна зірка українського спорту. Загинув 25 січня 2023 року в боях під Бахмутом на Донеччині, захищаючи Україну.

• Олексій Хабаров, кульова стрільба: 31-річний майстер спорту України міжнародного класу зі стрільби з гвинтівки, багаторазовий чемпіон і рекордсмен України, член національної збірної, засновник стрілецького клубу "Фенікс". Загинув 19 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі Шахтового (Покровський район, Донеччина).

• Дар’я Курдель, танці: 20-річна чемпіонка України та багаторазова переможниця міжнародних змагань зі спортивних танців з Кривого Рогу. Загинула 9 липня 2022 року від російського ракетного обстрілу мікрорайону Інгулець у Кривому Розі – разом з батьком потрапила під удар, коли тренувалася на спортивному майданчику.

• Іван Кононенко, актор та спортсмен: 42-річний український актор (знімався в серіалах "Слуга народу", "Кріпосна" тощо), ветеринар за освітою, також займався спортом. Служив у ЗСУ, отримав важке поранення в 2022 році. З 25 лютого 2025 року вважався зниклим безвісти, загинув на Курському напрямку (підтверджено в грудні 2025 року).

• Аліна Перегудова (дитина), важка атлетика: 14-річна талановита важкоатлетка з Маріуполя, вихованка Обласної спеціалізованої ДЮСШОР олімпійського резерву та Донецького коледжу спортивного профілю. У 2021 році стала чемпіонкою України серед дівчат U17, входила до складу кандидатів у юнацьку збірну України, мріяла про великі перемоги на міжнародній арені.  Загинула в березні 2022 року в заблокованому Маріуполі під час російського обстрілу: разом з мамою вийшла з дому, їх накрило уламками після вибуху. Брата, який вибіг слідом, застрелив російський снайпер.

• Катерина Дяченко (дитина), художня гімнастика: 11-річна гімнастка з Маріуполя, займалася художньою гімнастикою. Загинула в березні 2022 року під завалами будинку після прямого влучання російського снаряда в Маріуполі (разом з батьком; мати та брат потрапили до лікарні).

• Вікторія Івашко (дитина), дзюдо: 9-річна киянка, вихованка спортивного клубу "Judo Master", тільки-но почала займатися дзюдо і робила перші кроки на татамі. Тренерка згадує її як спокійну, сміливу та життєрадісну дівчинку.  Загинула 1 червня 2023 року в Міжнародний день захисту дітей разом із мамою під час масованого російського ракетно-дронового удару по Києву.

• Марія Лебідь (дитина), спортивні танці: 15-річна учениця 9 класу школи №66 у Дніпрі, займалася бальними танцями, музикою, вивчала англійську мову та захоплювалася домашнім квітництвом. Загинула внаслідок російського ракетного удару по житловій багатоповерхівці в Дніпрі – була вдома сама, коли пролунав вибух.

• Назар Зуй (дитина), бокс: 13-річний хлопець з Макіївки (Донеччина), де почав займатися боксом, а після переїзду родини до Маріуполя захопився футболом і грав за місцеву дитячу команду. Навчався в 8-му класі школи №25, любив музику та мав багато друзів.  Загинув 11 березня 2022 року в Маріуполі разом із батьками (Іриною та Сергієм) від російської авіабомби, скинутої на житловий будинок №127 на проспекті Миру, де родина ховалася в підвалі після того, як їхню квартиру на вул. Купріна зруйнувало обстрілом 6 березня.

Гераскевич наголошував, що це лише мала частина від загальної кількості загиблих українських спортсменів за роки війни.

Яка реакція світових медіа

Владислав Гераскевич, фото: gettyimages

Euronews називає рішення МОК емоційно болючим для спортсмена, передає слова самого Гераскевича – він розцінив заборону як те, що "розбиває серце" і "зраджує пам’ять" загиблих, яких він хотів вшанувати на спортивній арені. Видання підкреслює, що компроміс з чорною пов'язкою не є тим, чого прагнув атлет.

Аналітика The Guardian звертає увагу на різку критику Гераскевича – він назвав рішення МОК "зрадою" та поставив під сумнів справедливість правил, водночас вказуючи на дозвіл носити чорну пов’язку замість шолома.

У DW, висвітлюючи цю новину, нагадують, що спортсменам з Росії  не дозволяється брати участь в Олімпійських іграх під російським прапором, але все ж 13 росіян беруть участь у зимових Олімпійських іграх як "індивідуальні нейтральні спортсмени". Те саме стосується 7 білоруських спортсменів.

А у CNN зауважили, що речник МОК Марк Адамс сказав їм, мовляв, вчора ввечері відбулася неофіційна зустріч з тренером Гераскевича та його делегацією, і у МОК "підтвердили розуміння бажання спортсмена віддати шану своїм співвітчизникам українським спортсменам".

"Ігри потрібно відокремити не лише від політичного та релігійного, а й від будь-якого втручання, щоб усі спортсмени могли зосередитися на своїх виступах. Він робив це на тренуваннях і в соціальних мережах, він висловлював свої почуття, але ми сказали, що цей шолом суперечить… правилам , - повідомив Марк Адамс і додав: – Після зустрічі ми зробимо виняток із правил, дозволивши йому носити чорну пов’язку під час змагань, щоб відзначити цю дату. … Ми вважаємо, що це хороший компроміс".

Цікаво, що BBC Sport у соцмережі Х, описуючи ситуацію, не вказав, що йдеться про представників українського спорту та агресію російських військ. Тому на це відреагував Руслан Маліновський – півзахисник національної футбольної збірної України. Він прокоментував допис досить емоційно, підкресливши, що "вони – спортсмени, яких убила російська терористична держава", і закликав змінити підхід до висвітлення цієї ситуації в світових медіа.

Про Владислава Гераскевича

ще юний Владислав Гераскевич, фото: Вікіпедія

Владислав Гераскевич – один із найвідоміших українських скелетоністів. Скелетоніст – це спортсмен, який займається скелетоном, зимовим олімпійським видом спорту і здійснює швидкісний спуск по крижаній трасі на спеціальних санях (скелетоні) без кермового механізму, лежачи на животі обличчям униз і вперед. Скелетоністи розвивають швидкість понад 120–150 км/год, керуючи санями рухами тіла та голови.

Владислав народився у 1999 році, спортом почав займатися з підліткового віку, а згодом став першим українцем, який стабільно представляє країну у скелетоні на рівні Кубка світу та Олімпійських ігор. Учасник зимових Олімпіад 2018 року в Пхьончхані та 2022 року в Пекіні, неодноразовий чемпіон України, він став символом прориву України у традиційно "неукраїнському" виді спорту.

Окрім спортивних результатів, Гераскевич відомий своєю активною громадянською позицією. Ще до повномасштабного вторгнення Росії, 11 лютого 2022 року він публічно виступив із закликом "No War in Ukraine" ("Ні війні в Україні") під час Олімпіади-2022, коли в медіа лише обговорювали можливість повномасштабного нападу. А після 24 лютого 2022 року неодноразово критикував рішення міжнародних спортивних організацій щодо допуску російських і білоруських спортсменів. Спроба вийти на старт у шоломі з портретами загиблих українських спортсменів стала черговим жестом, яким Гераскевич використав свою спортивну платформу, щоб нагадати світу про війну та її жертви.

Читайте також: Аонісікі Арата – український феномен у світі сумо: як вінничанин Данило Явгусишин підкорює Японію