"Байдужість до питань ідентичності": політолог Таран про провалене голосування постанови щодо деколонізації

Таку думку він висловив у етері Еспресо. 

"Це є швидше байдужість до питань ідентичності. Треба сказати, що значна частина, може, навіть більшість тих депутатів, які зараз є у парламенті, йшли у парламент зовсім не для того, щоб змінювати політику ідентичності, особливо під час війни. Їх турбували інші питання, багато з них просто займалися популізмом, хтось взагалі туди випадково потрапив. І коли доходить до таких питань, дуже тонких питань і важливих, які потребують обговорення, пояснення, як ідентичність, то просто багато з них не вважає, що це є пріоритет. От вони і не змогли домовитись до голосування про те, щоб все-таки перейменувати ті назви, які були асоційовані з комуністичною владою. Тому це просто обличчя парламенту, те, що ми не можемо нарешті подолати цей радянський спадок", - вважає політолог. 

Сергій Таран вважає, що разом з тим це і питання національної безпеки. 

"Ну а, звісно, що формування політики ідентичності це прерогатива в першу чергу центральної влади, тому що центральна влада задає питання, що за країна, в якій ми живемо, якою мовою нам говорити, яке наше бачення історії, це, звісно, питання до центральної влади. Потрібно, звісно, консультуватися із органами місцевого самоврядування, але ми повинні розуміти, що все-таки ідентичність повинна формуватися на центральному рівні. Інакше ми отримаємо дуже багато ідентичностей всередині однієї країни, і ми знаємо, до чого це може призвести. Принаймні на прикладі інших країн. Я думаю, що це прерогатива центральної влади, яка має взяти на себе відповідальність і нарешті подолати цей нікому не потрібний спадок. Тому що ми зараз, як уже бачимо, я сподіваюсь, уже це всі бачать, що це не просто питання культури і історії. Це навіть питання більше - це питання безпеки, це безпека країни, тому що в залежності від того, в якому оточенні історичному громадяни живуть, країна може або не може оборонятися проти зовнішньої агресії", - додав він.

Що передувало?

Сьогодні, 18 вересня, Верховна Рада України не ухвалила постанову №11188 про дерусифікацію назв 333 українських населених пунктів. Про це повідомив народний депутат України Микола Княжицький, передає Еспресо.

"Черговий скандал, або конфлікт, у парламенті, адже сьогодні стояла постанова щодо перейменування населених пунктів у зв'язку з нашою політикою декомунізації", - заявив нардеп.

Відповідний проєкт підтримали 208 народних обранців із необхідних 261.

"Комітет дуже довго працював над цим законопроєктом - усі сподівалися, що вистачить голосів. Натомість противники цього голосування активно працювали в залі", - додав Княжицький.

За його словами, "за" проголосували:

• Слуга народу - 132,
• Платформа за життя та мир - 1,
• Європейська солідарність - 22,
• Батьківщина - 10,
• Відновлення України - 16,
• Довіра - 12.

Після цього нардепи заблокували трибуну та зібралися на погоджувальну раду з цього питання. На сьогодні робота парламенту припинена.

• Ще у травні 2024 року представники українських громадських організацій та рухів закликали керівництво парламенту та правлячої більшості невідкладно ухвалити закон про заборону РПЦ та постанову про деколонізацію назв населених пунктів України.
• 18 вересня до Верховної Ради внесли нову постанову, з якої вилучили п’ять населених пунктів, з перейменуванням яких виникли проблеми під час голосування 18 вересня.