Безкоштовно, конфіденційно, з підтримкою: де і як в Україні допомагають постраждалим від воєнних злочинів

В Україні працюють правові інструменти й команди фахівців, які готові вислухати та супроводжують постраждалих до вироку для кривдника. Еспресо поспілкувався зі Світланою Михайлишин, юристкою та менеджеркою програм центру "ЮрФем: освіта", про те, які права мають постраждалі, як діє система підтримки, куди звертатися, і, що найголовніше, які історії вже завершились перемогою справедливості.

фото: надала Світлана Михайлишин

Юристка каже, що, насамперед постраждалі особи мають пам'ятати про свої базові права, закріплені в Конституції та законодавстві України. Серед них право на безпеку, право на повагу до гідності, право на захист персональних даних, право на захист від дискримінації.

"Ці права лежать в основі принципу "не нашкодити", яким керуються фахівці, що надають допомогу постраждалим. Він передбачає дбайливе ставлення до людини, збереження її гідності та недопущення повторної травматизації", – розповідає Світлана Михайлишин.

Одне з ключових прав це - право на доступ до правосуддя. Людина може звернутися до суду для захисту своїх прав, добиватися покарання винних осіб та компенсації моральної шкоди. 

Права людини у контексті війни

Якщо говорити про війну Росії проти України, то з’являються нові види правопорушень. Наприклад, сексуальне насильство, пов'язане зі збройною агресією РФ. У червні 2025 року набув чинності спеціальний закон про базовий соціальний захист осіб, які постраждали від сексуального насильства, пов’язаного з агресією росіян.

Цим законом гарантовано одноразову грошову допомогу, безоплатну медичну та психологічну реабілітацію, правничу допомогу, а якщо потрібен, то й тимчасовий притулок. І, звісно, доступ до соціальних послуг.

"Поки що закон новий, і механізми його реалізації доопрацьовуються. Проте вже зараз постраждалі можуть звертатися до системи безоплатної правничої допомоги (її представництва є у кожному обласному центрі та в багатьох районах), органів соцзахисту, центрів психологічної реабілітації та профільних громадських організацій.
У майбутньому має з’явитися централізований інформаційний ресурс або сайт, де буде зібрано всю актуальну інформацію про доступну допомогу", – пояснила Світлана Михайлишин.

Про права постраждалих від воєнних злочинів, сексуального насильства, та куди звертатися по допомогу

Постраждалі від воєнних злочинів, зокрема сексуального насильства у війні, мають право як на юридичну кваліфікацію злочину, так і на вторинну правничу допомогу. Йдеться, зокрема, про супровід у судових справах, консультації, допомогу в підготовці документів. Це дуже важливо, особливо коли йдеться про злочини, пов’язані з воєнними діями.

Із січня 2024 року в структурі Офісу Генерального прокурора діє Координаційний центр підтримки потерпілих осіб та свідків. Центр, крім центрального офісу, має регіональні представництва, в яких постраждалі можуть подати заяву про воєнний злочин, отримати юридичну допомогу чи скористатися психологічною підтримкою.

Також допомогу постраждалим надають громадські організації, які часто діють дуже оперативно. Українська жіноча юридична група "ЮрФем" – одна з них. Вона має лінію правничої допомоги "ЮрФем: підтримка", що для постраждалих є безоплатною. 

"Ми надаємо юридичні консультації, а також роз’яснення, куди можна звернутися за психологічною чи соціальною допомогою. Повний юридичний супровід у разі потреби. Якщо людина звертається із запитом, ми підбираємо адвоката або адвокатку, які супроводжуватимуть справу на всіх етапах – від подачі заяви до завершення судового процесу. І що важливо – допомога є абсолютно безкоштовною. Постраждала особа просто подає запит через телефонний дзвінок, месенджери (Viber, WhatsApp, Telegram), онлайн-заявку на нашому сайті. Ми збираємо всю необхідну інформацію і передаємо її адвокату, який уже далі працює з людиною. Уся комунікація є конфіденційною", – розповідає Михайлишин.

Вона наголошує, що представники та представниці їхньої громадської організації не передають інформацію третім особам без згоди самої людини. Конфіденційність зберігається як на етапі звернення, так і під час роботи з адвокатами чи психологами. 

"Таке правило діє як у громадських організаціях, так і в державних структурах. Бо "конфіденційність” у правовій площині означає збір лише необхідної інформації, обробка даних виключно з дозволу особи, заборона передавати ці дані іншим без згоди, повага до автономії людини. Бо саме людина вирішує, що робити з інформацією про себе. До слова, у межах кримінального провадження є навіть можливість зміни анкетних даних постраждалої особи в матеріалах справи, що також служить для захисту", – уточнила юристка.

За її спостереженнями з практики, для постраждалих такі нюанси є дуже важливі.

"На мою думку, страх щодо відсутності конфіденційності є одним із найбільших бар’єрів для звернення по допомогу. Бо є таке, що люди бояться осуду з боку родини, друзів чи колег, погіршення стосунків із близькими, ризику для безпеки, особливо якщо рідні перебувають на тимчасово окупованих територіях. Або навіть переслідування з боку кривдника, якщо той дізнається про звернення до поліції чи правозахисних структур", – каже вона.

Розгляд справи чи звернення, пояснює фахівчиня, у різних випадках триває по-різному, оскільки залежить від багатьох факторів. Якщо йдеться про розгляд у правоохоронних органах, то строки можуть сильно варіюватися, це залежить від обставин справи, завантаженості слідчих, наявності доказів тощо.

У громадських організаціях, розповідає, що намагаються реагувати якнайшвидше, часто одразу після звернення, а всі дії відбуваються максимально оперативно і з повагою до потреб людини.

Швидка допомога, юридичний супровід і реальні історії успіху

"У "ЮрФем" ми надаємо первинну консультацію одразу, щойно людина до нас звертається. Тобто вже під час першого дзвінка чи повідомлення вона може отримати відповіді на всі запитання, які її турбують. Якщо ж потрібен юридичний супровід, наприклад, участь адвокатки у справі, тоді процес триває трохи довше. Зазвичай ми підбираємо адвоката або адвокатку впродовж кількох днів, максимум до тижня часу. Після узгодження деталей з постраждалою особою передаємо контакт юристці і вже вона веде всю подальшу комунікацію", – пояснила про процедуру Світлана Михайлишин.

Серед історій, що особливо вразили її та колег, запам’ятався один з перших вироків у справі про воєнний злочин – зґвалтування громадянки України російськими військовими під час повномасштабного вторгнення.

"Це була важлива справа не лише для нас як організації, а й, насамперед для самої потерпілої. Мова йде про Київщину. Людина звернулася після деокупації регіону.   "Успіх" для кожної людини виглядає по-різному. Для когось це винесення вироку, для когось грошове відшкодування, а ще для інших просто факт, що їх почуто, визнано, і що поруч була підтримка. У цій справі інтереси постраждалої представляли адвокатки "ЮрФем: підтримки" Марта Змисла та Христина Кіт. Тоді військовослужбовця РФ засудили заочно до 12 років позбавлення волі. Потерпіла не була присутня на судовому засіданні, що дуже важливо. Ми свідомо працюємо над тим, щоб захистити людину від повторної травматизації. Її допит відбувся лише один раз, а надалі вона не мала прямого контакту з судом чи кривдником.

З того часу в нас уже було ще два вироки, і зараз ми супроводжуємо ще дев’ять активних справ. Для мене кожна з них це історія успіху", – підсумувала правозахисниця.

"Кожна така історія це –  історія сили". Юридична підтримка постраждалих від сексуального насильства під час війни

Юристи уточнили, що сексуальне насильство у війні має багато форм. Це можуть бути погрози зґвалтуванням, примусове оголення, спостереження за насильством над іншими. На тимчасово окупованих територіях, де люди перебувають у підвалах чи укриттях разом із військовими РФ, вони фізично не можуть уникнути присутності, погроз чи спостереження за злочинами. Усе це, кажуть, теж сексуальне насильство, і зараз є численні звернення, які це підтверджують.

Юристи наголошують, що великим успіхом вважають навіть те, коли людина наважується звернутися, розповісти про свій досвід, оскільки це свідчить про довіру й бажання змінити ситуацію. Тому, переконані, що за кожною справою стоїть людська сила говорити про своє пережите. 

"Коли людина, яка постраждала, знаходить у собі сміливість звернутися, розповісти, то це вже багато значить. Ми неодноразово бачили, як це змінює хід не тільки правового процесу, а й самого життя людини", – підсумувала юристка.