Був учасником кількох воєн з Росією, а його іменем назвали сквер у столиці: 50-літній ювілей міг би відзначати доброволець і Герой України Андрій Жованик

8 вересня свій 50-літній ювілей міг би святкувати Герой України, воїн АТО і повномасштабної війни, учасник трьох революцій – Андрій Жованик. Про нього і його подвиги на полі битви зняли фільм. Загинув військовослужбовець у відкритому бою поблизу Соледару 2 серпня 2022 року від кулі снайпера

Еспресо у огляді розповість про військового, киянина, який добровольцем пішов захищати країну від окупантів ще у 2014 році.

Біографічна довідка

Андрій Жованик з позивним Татарин народився 8 вересня 1975 року у Києві. Український військовий і громадський діяч, інженер-будівельник. Командир інженерно-саперного взводу, командир підрозділу "Карпатська Січ".

У 1997 році Жованик закінчив Київський національний університет будівництва і архітектури та військову кафедру при університеті. Будував "Метроград" у центрі Києва. 15 років працював начальником ремонтно-будівельної дільниці в Національному університеті харчових технологій. Працював інженером технічного нагляду за будівництвом мережі заправок. Також під його керівництвом виконували оздоблювальні роботи в Театрі ляльок на схилах Дніпра. 

Війна з Росією не лише на батьківщині

На початку 1990-х брав участь у війнах у Придністров'ї та Грузії. На захист рідної батьківщини став у 2014 році на Донбасі. В лавах "Правого сектору" Андрій Жованик брав участь у боях за Степанівку, біля Савур-Могили. Взимку 2014-2015 років пройшов бої за село Піски. Згодом була Авдіївка, Донецький аеропорт.

29 червня 2016 року під командуванням Андрія Жованика українські воїни взяли висоту на Світлодарській дузі.

"Андрій Жованик особисто зі своєї снайперської гвинтівки СВД ліквідував командира сепарів та ще двох ворогів. З іншого флангу в цей час свою смертельну кулю отримав Василь Сліпак, якому присвоїли посмертно звання Героя України" – згадували побратими.

З 2017 до 2021 року Андрій Жованик постійно готувався до війни. Брав участь у зборах резервістів у танкових та десантно-штурмових військах, постійно навчався військової справи, зокрема закінчив курси снайперів.

З першого дня повномасштабного вторгнення Росії воював у складі ОДЧ "Карпатська Січ". Брав участь у звільненні Київщини. Маючи лише автомати, разом з побратимами захищали Ірпінь, утримували об'їзну дорогу Ірпінь – Київ до середини березня (тоді вже підрозділ мав і протитанкову зброю).

У березні 2022 року в районі Ічні Чернігівської області його підрозділ знищив ворожу колону з танку, БТРу і бензовоза.

Також воював у Бахмуті та Соледарі. Разом з побратимами з "Карпатської Січі" тримав оборону сіл Бражківки, Сулигівки та Вірнопілля, що на Харківщині. Там же підрозділ Жованика знищив 2 танки Т-80. Воїнам вдалось пройти в тил ворога, замінувати й підірвати їх. Був одним із керівників оборони Соледара. 2 серпня 2022 року він мав свій останній бій.

Вранці того дня зведений загін під командуванням Андрія Жованика пішов на край міста Соледар, аби знищити два військові підрозділи. Там бійці вступили в бій.

"Початок серпня був найгарячішим за весь період оборони Соледара. Орки кинули всі сили на триденний штурм Соледару та заводу Knauf. У протистоянні використовували бронетехніку, танки, ствольну артилерію, РСЗВ (реактивні системи залпового вогню) та авіацію. Саме на третій день навали, йдучи в атаку з метою знешкодити дві БМП (бойові машини піхоти) з живою силою ворога, героїчно, в прямому стрілецькому бою від кулі снайпера загинув Андрій Жованик", – пригадував побратим Арсеній Білодуб, писала "Україна молода".

Пам'ять про Героя

Андрій Жованик загинув у віці 46 років. У нього залишилась дружина і троє дітей. Прощатися з військовим на Майдан Незалежності в Києві прийшли сотні людей. Його поховали за козацькою традицією, з козацькою китайкою. Могила розташована на центральній алеї слави Байкового кладовища.

Андрій Жованик був учасником Революції на граніті у жовтні 1990 року, Помаранчевої революції та  Революції гідності. Багатолітній учасник вшанування героїв Холодного Яру. 

Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка" у 2024 році  - посмертно. Про військового зняли документальний фільм "Андрій Жованик. Світ як воля та уява", режисер Сергій Дарійчук. На презентації документального фільму "Андрій Жованик. Світ як воля та уява" слова про незабутнього побратима виголосили Арсеній Білодуб, Ігор Малякін, Сергій Дарійчук, Андрій Середа, товариші Сергій Мурзін, Юрій Юраш –  депутат Сейму Латвії, який у березні 2022 року склав повноваження і приїхав захищати Україну.

12 грудня торік Київська міська рада присвоїла скверу між вулицями вулиць Солом’янська, Григорія Кочура та Андрія Головка ім’я Андрія Жованика.