БЗВП для студентів із вересня: чи стане обов’язковою та особливості програми

Це рішення стало одним із головних у складовій реформування системи підготовки українців до захисту країни. Воно ґрунтується на змінах до закону "Про військовий обов'язок і військову службу", які набули чинності ще 15 січня 2025 року. 

У Міноборони зазначають, що "програма БЗВП розроблена з урахуванням сучасних викликів та досвіду провідних європейських країн, зокрема Польщі, Фінляндії та країн Балтії". Головна мета підготовки чітка – підвищення рівня національної безпеки та формування у молодих людей базових військових навичок, щоб кожен громадянин був готовий стати на захист України у разі потреби.

Варто також зазначити, що змін у законодавстві щодо мобілізації людей віком від 18 до 25 років не передбачено. Тобто громадяни цього віку не підлягають мобілізації, а як і раніше можуть лише за власним бажанням підписати контракт.   

Базова загальновійськова підготовка для студентів: що це таке та скільки триває?

БЗВП – це програма з військового навчання студентів денної чи дуальної форм навчання, що інтегрують в освітній процес всіх ВНЗ. Ця базова підготовка має охоплювати 300 академічних годин, які поділяються на два основні блоки: 

• теоретична частина – включає 90 годин підготовки та проходитиме у стінах закладів вищої освіти;
• практична частина – 210 годин, що проходитимуть на базі спеціалізованих навчальних центрів Збройних сил України. 

Якщо теоретичний блок викладатимуть під час навчального року і програма буде інтегрована як окрема дисципліна, то з другим блоком підготовки все трохи складніше. Для того, щоб пройти практичний курс підготовки, громадянам доведеться виділити частину літніх канікул та протягом місяця навчатись у спеціальних центрах.  

"Практична підготовка проводиться після завершення теоретичної частини в межах поточного навчального року. Її тривалість становить до одного місяця, а проводять її в період з травня по жовтень у час, відведений на канікулярну відпустку здобувачів вищої освіти", - пояснив у відповіді для "Еспресо.Захід" ректор Львівської національної академії мистецтв Василь Косів.

Варто також зазначити, що студенти, які вступили до ВНЗ після закінчення повної загальної середньої освіти, проходитимуть загальновійськову підготовку у другий рік навчання. Натомість студенти, які втупили до ВНЗ на основі диплома молодшого спеціаліста, фахового молодшого бакалавра чи молодшого бакалавра, у перший рік навчання. 

Студенти, фото: Фото з відкритих джерел

Що опановуватимуть на БЗВП студенти?

Програмою передбачено, що до викладання загальновійськової підготовки можуть залучати військовослужбовців у відставці, ветеранів війни чи військової служби. Проте вони обов'язково повинні відповідати деяких вимогам, зокрема, вільно володіти українською мовою, мати необхідний рівень вищої освіти, а також належну фізпідготовку та стан здоров'я. 

Особлива увага під час БЗВП студентів має приділятись практичним навичкам, наприклад, орієнтуванню на місцевості, опануванню зброї тощо. Тож, у межах підготовки студенти здобудуть важливі знання з тактики, надання першої допомоги, психологічної витривалості, військової дисципліни, основ із міжнародного гуманітарного права, а також проходять навчання з безпечного поводження зі зброєю. 

Тобто, для студентів передбачено навчання з типовим озброєнням ЗСУ – автомати, кулемети та гранатомети. У межах окремих занять також передбачене ознайомлення з військовою технікою. Проте це буде залежати від оснащення та напрямку діяльності конкретного навчально центру. 

Хто має проходити БЗВП та чи обов'язково це?

Теоретичну частину викладатимуть для всіх студентів вишів, а до практичної частини будуть допущені чоловіки, які визнані придатними до служби (після проходження медогляду). Жінки можуть долучитись до практичного блоку лише за власним бажанням і після проходження медогляду. Проте тоді вони також будуть зобов'язані стати на облік у територіальних центрах комплектування. 

Після закінчення загальновійськової підготовки студенти складатимуть присягу, а також отримуватимуть сертифікат та фах військового обліку, що скасовує для них потребу у базовій службі. Проходження програми стане обов'язковою умовою для першого працевлаштування у держорганах, місцевому самоврядуванні та прокуратурі. 

Якщо юнак, який придатний до служби, відмовляється від проходження практичної частини БЗВП, це може стати підставою для його відрахування з вишу.

Тренування з помповою рушницею Maverick M88, фото: Сухопутні війська ЗСУ

Проте останнім часом в мережі ширились чутки про те, що проходження БЗВП буде необов'язковим. У МОН офіційно спростували ці чутки та пояснили: 

"Наразі у Верховній раді зареєстровано законопроєкт 13347, яким пропонується запровадити у всі освітні програми фахової передвищої та вищої освіти, замість курсу "БЗВП" (який завершується присудженням військово-облікової спеціальності (ВОС) і складанням військової присяги) дисципліну "Основи національного спротиву". Передбачено, що ця дисципліна буде обов'язковою для всіх студентів і студенток другого року навчання всіх коледжів і університетів України", - йдеться у повідомленні.

Тож, нині виші вже готуються до викладання теоретичного блоку БЗВП (3 кредити) з нового навчального року. В МОН наголошують, що процес не зупиниться, адже зміст теорії у курсі "Основи національного спротиву" майже не зміниться. Суттєвих змін може зазнати практична частина, але лише за умови ухвалення проєкту закону №13347. 

Курс "Основи національного спротиву" більш зосереджений на домедичні допомозі, теорії щодо вогневої підготовки та сучасних цифрових рішеннях у сфері оборони. Польову частину також планують урізати та впровадити короткотривалі виїзди на полігон для освоєння елементарних навичок поводження зі зброєю, а також орієнтуванню в польових умовах.  

Крім того, законопроєкт враховує потреби студентів, які з релігійних міркувань не можуть використовувати зброю. Для них будуть збільшенні години домедичної допомоги.