Головне питання мобілізації - хто виконуватиме найневдячнішу роль, - військовослужбовець ЗСУ Казарін про "Офіси резерву"

Таку думку висловив військовослужбовець ЗСУ, журналіст Павло Казарін в етері Еспресо. 

"Ми можемо називати насправді структуру, яка займатиметься мобілізацією, як завгодно, тут головне питання, хто виконуватиме найневдячнішу роль. Тобто перевірка документів у громадян України і відправка їх відповідно на мобілізацію. Зрозуміло, що будь-яка довга війна, вона не набуває популярності з часом, і у нас громадяни, які сидять у величезному шпагаті, тобто одною ногою вони спираються на постулат ні капітуляції, іншою ногою вони обпираються в постулат: ні мобілізації. І головне питання: а хто ж тоді повинен таки воювати, якщо ухилянти крикорм крисать, що вони не хочуть. А я думаю, що якщо справді наведуть організаційний порядок з процедурними питаннями, це, звісно, піде на користь процесу мобілізації. От, наприклад, у мене, як у військового, головна претензія до процесу мобілізації в тому, що там насправді ніхто не перевіряє стан здоров'я", - сказав він.

Павло Казарін  зауважив, що дуже часто в гонитві за кількістю в армію відправляють людей з такими хронічними захворюваннями, що вони стають не рішенням проблеми, а її частиною..

"Ну, тобто вони приходять в БЗВП, потім приходять в військову частину, лягають на в лікарню і починають впродовж наступного року лікувати усі свої хронічні хвороби, які які вони набули за 40-50 років свого цивільного життя. І звісно, що держава від них не отримує жодної користі, а лише витрачає на них гроші. І таких людей в армію відправляти, ну ж точно не варто. Ну, тобто ВЛК повинна під час мобілізації не гнатися за кількістю, а все ж таки контролювати якість. І от із цим порядок безумовно треба наводити. Щодо тих інших ініціатив, які і пропонує цей законопроєкт. Ну там з матеріалу Української правди, наприклад, ми дізналися про те, що мінімальну зарплатню військовослужбовців планують з 20 тисяч гривень збільшити до 30. І це, звісно, краще, ніж жодної індексації, але це недостатньо. Ми повинні розуміти, зараз у війську, ну, приблизно на одну людину, яка знаходиться на нулі, приходиться до дев'яти людей, які її забезпечують, які опікуються логістикою в Україні, які, не знаю, служать в навчальних центрах і так далі, і так далі, які виконують якісь логістичні завдання у Львові, Чернівцях, Києві, тощо", - зазначив він.

Військовослужбовець наголосив, що саме ці люди дуже часто опиняються в якості дуже безправних. 

"Ну, тобто, служила людина на нулі, отримала поранення, стала обмежено-придатною, була переведена в тил. Їй платять зараз 20 500 гривень, якщо вона солдат. На ці гроші навіть знімати квартиру дуже важко, не кажучи про те, щоб допомагати своїй дружині та дітям. І замість того, щоб збільшити цю зарплату до 40-50 000, їй пропонують лише 30 000. Тобто для тих людей, які служать в тилу, це рішенням проблеми не стане. Ну ладно, от, наприклад, ми в Донецькій області, ми з цією проблемою не стикаємося. Але якщо мене завтра поранять і мене переведуть в тил, ну, жити навіть на 30 000 грн в якомусь місті мільйоннику для військовослужбовця - це проблема. І тому, звісно, у нас так багато людей, військовослужбовців, вночі сідають за кермо і таксують. Дуже б не хотілося, щоб у них далі була потреба таксувати, але для цього потрібно збільшувати не верхню планку зарплатні до 400 000, а підтягувати як якраз нижню планку зарплатні для того, щоб вона бодай була більше, ніж зарплата у охоронця АТБ. Ну, тобто, я думаю, що не 30 000, а там 40-50 повинна бути стартова зарплата військовослужбовця, від якої все інше повинно починатися", - додав Павло Казарін.

• 1 травня президент України Володимир Зеленський заявив, що вже у червні стартує реформа армії, яка передбачає посилення контрактної складової та збільшення виплат військовим.
• Міністерство оборони пропонує трансформувати територіальні центри комплектування в «Офіси резерву» з окремими підрозділами – комплектування та супроводу.