Кого найближчим часом може канонізувати католицька церква, яких українців беатифікувати і як цей процес залежить від Папи Римського

Еспресо запитав у голови Місії "Постуляційний центр беатифікації й канонізації святих УГКЦ" при Патріаршій Курії о. Полікарпа Марцелюка, як відбувається процес надання рангу святих  і кого з українців можуть визнати блаженним найближчим часом.

Що таке беатифікація та канонізація

Канонізація і беатифікація стосується підтвердження одного й того самого, святості певної особи. Однак якщо беатифікація є дозволом на публічний культ особи, то канонізація є рекомендацією Церкви і остаточним рішенням, пояснює "Католицький оглядач".

Беатифікація виникла пізніше від канонізації через потреби місцевих Церков у сфері культу святих. 

"Існують Слуги Божі, публічний культ яких не повинен накладатись на цілу Церкву, якщо їхня слава і святість не має вселенського характеру, але вони можуть з користю бути наведені як зразки життя і приклади чеснот для деяких еклезіальних спільнот чи деяких груп вірних. Власне таку ціль має беатифікація", – йдеться в матеріалі. 

Тобто, беатифікація - це проголошення особи блаженною для певної локальної церкви або спільноти, а канонізація – офіційне визнання і проголошення особи святою для Вселенської Церкви, що означає визнання її святою для усього католицького світу. 

Хто займається беатифікацією та канонізацією в Україні

Загалом в Україні діє кілька гілок, підпорядкованих католицькій церкві. Римо-католицька церква в Україні, Українська греко-католицька церква, а також Мукачівська греко-католицька єпархія, яка напряму підпорядковується Святому престолу. 

В УГКЦ діє Місія "Постуляційний Центр беатифікації й канонізації святих". Глава Місії отець Полікарп Марцелюк розповів для Еспресо, що структура створена в 1992 році для допомоги у проведенні процесів беатифікації й канонізації cвятих. 

Отець Полікарп Марцелюк. Фото: https://synod.ugcc.ua/

"Наші головні цілі і завдання: консультації урядовців процесу щодо прослави кандидатів на святих в організації і проведенні беатифікаційних і канонізаційних процесів; науково-пошукова робота матеріалів і документів, пов’язаних із життям і духовною спадщиною кандидатів на святих; публікація біографічних матеріалів, оригінальних творів, аналітичних студій, листів і документів до беатифікаційного процесу; популяризація кандидатів, над життям яких проводиться процес беатифікації; а також пошук і опитування наочних свідків, які знали Слуг Божих, які перебувають у беатифікаційному процесі", – розповів про свою роботу священник.

Він пояснив, що кандидат до святості проходить певний беатифікаційний процес. У випадку успішного розгляду його проголошують блаженним і дозволяють літургійне вшанування у своїй єпархії чи помісній Церкві. 

Кого Церква може беатифікувати і за якими ознаками

Сучасні норми ведення прослави святим затвердив Папа Іван Павло ІІ. Вони називаються Mater Sanctorum ("Мати Святих") і саме за ними ведуть процеси беатифікації та канонізації. Мета – зібрати докази щодо чеснот, мучеництва або жертви життя за віру.

За словами отця Полікарпа Марцелюка, кандидатом може бути практикуючий вірний чи душпастир Церкви, який має славу святості у численної громади вірних Церкви, а його приклад життя – актуальний взірець до наслідування у сучасності. 

Отець Полікарп Марцелюк. Фото: https://synod.ugcc.ua/

"Прославу святим кандидата можна вести трьома шляхами: шлях визнання мучеництва за віру, шлях праведності геройської практики чеснот, а з 2017 р. папа Франциск виділив шлях жертви життя за віру, якщо вірний був переслідуваний і ризикував втратити життя", – пояснив духівник в коментарі Еспресо.

Якщо життя і подвиг віри кандидата мають численні свідчення святості та заступництва, то громада може ініціювати звернення до єпископа місця смерті Слуги Божого з проханням розпочати процес. До процесу залучають богословів, істориків, каноністів. Чим більше експертів бере участь у праці історичної комісії та аналізі богословської спадщини, зборі свідчень під присягою перед церковним трибуналом, тим швидше триває єпархіальна стадія. Архівні документи, де проживав Слуга Божий, опрацьовують призначені фахівці-історики. Їхня мета – забезпечити автентичність матеріалів. Це складна і ретельна процедура.

"Всі матеріали перекладаються на мову, прийнятну для Дикастерії у справах святих, і передаються до Риму. Там аналізується positio  –  досьє, яке розглядають історики й богослови. Через велику кількість справ це може тривати роками", – розповідає священник.

Як приклад священнослужитель наводить процес беатифікації митрополита Андрея Шептицького, який розпочали ще у 1957 році, переданий до Риму лише у 2011 році, оскільки багато архівних матеріалів стали доступними лише після здобуття незалежності України.

Українці, які перебувають найближче до беатифікації чи канонізації

Станом на сьогодні, з-поміж українців чи не найближчим до беатифікації є, власне, праведний митрополит Андрей Шептицький, процес розпочато ще у 1958 році. 

Митрополит Андрей Шептицький

"16 липня 2015 р. Папа Франциск дозволив Конгрегації у справах святих проголосити декрет про геройську практику чеснот. Наразі триває розгляд чуда з оздоровленням, яке сталося за заступництвом митрополита Андрея. Чудо вже підтверджено з канонічного боку, очікується остаточне рішення з боку Ватикану", – розповів о. Марцелюк.

Щодо інших гілок, то Мукачівська греко-католицька єпархія вивела на фінальну стадію процес беатифікації священника із Закарпаття Петра Ороса. Однак процес довелося тимчасово зупинити через смерть понтифіка.

Петро Орос

"З болем, але й з глибоким розумінням волі Божої мусимо повідомити, що з причини відходу до вічності Папи Франциска беатифікація блаженного священномученика Петра Ороса, яка була запланована на 3 травня 2025 року, не скасовується, але відкладається на невизначений термін, очікуючи рішення новообраного Святішого Отця", – йшлося в повідомленні єпархії.

Щодо УГКЦ, то за декретом Блаженнішого Любомира Гузара було розпочато кілька процесів беатифікації, що охоплюють як окремих осіб, так і групи мучеників, які постраждали за віру в умовах переслідування.

Зокрема, у 2002 році у Львівській архиєпархії розпочато процес беатифікації Слуги Божого о. Петра Мекелити і 44 його товаришів-мучеників: священників, монахів і мирян, які стали жертвами більшовицького режиму. У межах цього процесу було видано короткі життєписи під назвою "Вірні до кінця", які заохочують до пізнання прикладів їхньої віри та збору свідчень про їхнє заступництво.

"Серед історичних процесів, де вже немає живих свідків, варто згадати Слугу Божого о. Миколу Щепанюка – священика, який душпастирював у Києві в період 1916–1935 років. У 1937 році він був заарештований і розстріляний у таборах ГУЛАГу в Магадані. У тому ж 2002 році розпочато процес беатифікації єпископа Дмитра Яремка. Його потай висвятив митрополит Андрей Шептицький на єпископа Острозького 19 вересня 1914 року в Києві. Попри небезпеку, владика Дмитро залишився з вірними, за що був заарештований і помер у неволі", – розповів отець Полікарп Марцелюк. 

Серед інших кандидатів-українців, процес беатифікації котрих почав Гузар, – отці Роман Бахталовський, Єремія Ломницький, Кирило Селецький, Ісидора Дольницький. 

Єремія Ломницький

Коли предстоятелем УГКЦ став Блаженніший Святослав, було розпочато нові беатифікаційні процеси. Одним із таких є єпархіальний процес беатифікації самого Блаженнішого Любомира Гузара.

Також у рамках діяльності Постуляційного центру було створено інтерактивну карту походження Слуг Божих. Тут можна побачити географію народження тих, чий шлях до визнання святості триває.

Хто з українців наразі останнім був проголошений блаженним

Останнє офіційне проголошення блаженними Української греко-католицької церкви відбулося 27 червня 2001 року. Урочистий Чин беатифікації звершив Папа Іван Павло ІІ під час свого візиту до України.

"Цього дня були беатифіковані Новомученики УГКЦ – 26 осіб, зокрема блаженний Миколай Чарнецький та 25 осіб, які з ним зазнали переслідувань і мученицької смерті у часи більшовицького терору. Окремо було визнано мучеництво блаженного Омеляна Ковча, який загинув у нацистському концтаборі Майданек, служачи духовно іншим в’язням", – пригадав священник.

Блаженний Миколай Чарнецький

Читайте також: Мученик, який відмовився покидати концтабір: 25 березня – річниця смерті священника УГКЦ Омеляна Ковча

Який вплив має Папа Римський на канонізаційний процес

Папа Римський, як найвищий авторитет Католицької церкви, має вирішальний вплив на всі етапи беатифікації та канонізації. Його роль охоплює як законодавчі, так і душпастирські аспекти процесу.

Передусім Папа призначає керівника Дикастерії у справах святих. Саме ця Дикастерія відповідає за підготовку та перевірку всіх матеріалів, пов’язаних із процесами беатифікації та канонізації.

Понтифік може внести зміни у процедуру, дозволивши спростити або пришвидшити окремі процеси, якщо вважає, що існують достатні докази святості кандидата. Наприклад, він може надати дозвіл на визнання геройської практики чеснот чи підтвердити чудо, не чекаючи завершення повної процедури, пояснив отець Полікарп.

Визнання святості кандидата Папа підтверджує під час консисторії кардиналів, попередньо узгодивши рішення з Колегією кардиналів. Проте саме Папа має останнє слово у кожному рішенні.

Традиційно Папа очолює урочисті Літургії канонізації у базиліці святого Петра у Ватикані. Проте іноді, як у випадку України, ці урочистості відбуваються в інших місцях. Так, 27 червня 2001 року в місті Львові святий Іван Павло ІІ особисто очолив беатифікацію новомучеників на чолі з блаженним Миколаєм Чарнецьким, а також преподобної Йосафати Гордашевської, процес якої відбувався на основі визнання геройської практики чеснот.

Що відомо про 8 блаженних, яких Папа затвердить на канонізацію

13 червня Папа Лев XIV збере у Ватикані кардиналів, щоб остаточно затвердити канонізацію восьми блаженних, чиїми справами займався ще Папа Франциск. Про це повідомляє CNA. Консисторій – церемонія, що визначає останній етап процесу канонізації шляхом голосування, щоб встановити дату, коли блаженного проголосять святим, раніше був запланований на кінець лютого. Однак на той момент Папа Франциск лежав у лікарні і не міг провести захід. 

Всього на консисторії повинні затвердити вісьмох нових святих, троє з них жінки. Це, зокрема, перша канонізована жінка з Венесуели – Марія дель Монте Кармело Ренділес Мартінес, або ж просто Мати Кармен, яку, як йдеться в статті, "люблять і пам’ятають за її безмежну доброту та мудру розсудливість". Святими також стануть італійські черниці Вінченца Марія Полоні, яка зцілювала, та Марія Тронкатті, яка, крім богословської діяльності, була в місії водночас медсестрою, хірургом, ортопедом, стоматологом та анестезіологом.

Також канонізація чекає на альпініста-євангеліста П'єра Джорджо Фрассаті, "лікаря бідних" Хосе Ернандеса з Венесуели, а також юриста і колишнього сатаніста Бартоло Лонґо. 

Першим блаженним з Папуа - Нової Гвінеї стане Пітер То Рот. Він загинув у роки японської окупації під час Другої світової війни, захищаючи чистоту католицького шлюбу від окупантів, які хотіли повернути полігамію. Канонізація чекає і на вірменського єпископа Ігнація Малояна, який загинув мученицькою смертю під час турецького геноциду 1915 року.