Кудрицький заявив, що за відмову "свідчити" проти нього, Гринкевича із сином перевели у СІЗО в "каральну" камеру
Колишній очільник НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький заявив про нібито тиск з боку правоохоронців на Ігоря Гринкевича та його сина Романа, які перебувають у слідчому ізоляторі. За його словами, після відмови дати свідчення проти нього обох підозрюваних перевели до спеціальної "каральної" камери
Про це Кудрицький повідомив у своєму дописі, назвавши ситуацію "буднями корумпованих правоохоронців".
За його твердженням, співробітники Державного бюро розслідувань нібито пропонували Гринкевичу та його сину свободу в обмін на неправдиві свідчення щодо нього у "сфабрикованій кримінальній справі".
"Відповідні свідчення його адвоката, який був присутнім під час даної розмови, пролунали під час вчорашнього судового засідання", - зазначив Кудрицький.
Він стверджує, що вже наступного дня після відмови від такої "співпраці" обох підозрюваних перевели до спеціальної камери в СІЗО.
"...Очевидно щоб вони "переосмислили" свою поведінку. Я так розумію, вони і досі там знаходяться", - написав він.
Кудрицький також заявив, що метою слідчих є отримання "хоча би одного документа, хоча би одного свідчення", яке б дозволило обґрунтувати оголошену йому підозру. За його словами, це потрібно не для перемоги в суді, а для того, щоб убезпечити самих правоохоронців у разі відкриття провадження щодо них.
Він нагадав про частину 2 статті 372 Кримінального кодексу України (незаконне притягнення до кримінальної відповідальності), яка передбачає покарання від 7 до 12 років позбавлення волі.
"Я зроблю все, щоб негідники отримали цей важливий життєвий урок", - заявив Кудрицький.
Що відомо про справу Гринкевичів
Львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича затримали працівники ДБР за спробу дати хабар в $500 тис. одному із керівників Бюро. Річ у тім, що компанії, зареєстровані на членів сім'ї Гринкевича, підозрюють в махінаціях з закупівлями для Міністерства оборони на 1,5 мільярда гривень.
Згодом стало відомо, що пов’язані з Гринкевичем компанії постачали Міноборони бронежилети й шоломи за завищеними цінами.
Варто відзначити, що голова Львівської ОВА відмежувався від імовірних протиправних дій бізнесмена.
Заступник міністра оборони України Віталій Половенко у вівторок, 9 січня, повідомив, що міністерство розірве договори з компаніями, які пов'язані з Гринкевичами: їх підозрюють в махінаціях з закупівлями на 1,5 мільярда гривень. Також цього дня львівська обласна рада розірвала меморандум з благодійним фондом Гринкевича.
Нещодавно у сім’ї Гринкевичів вперше відреагували на корупційний скандал.
Крім того, 11 січня стало відомо, що суд арештував майно і рахунки компаній бізнесмена Гринкевича. Правоохоронці також отримали висновки експертів, які встановили, що вся поставлена продукція компаніями Гринкевича на потреби МОУ у 2023 році, не відповідає якісним характеристикам та неможлива для використання військовослужбовцями ЗСУ.
АРМА знайшло в Гринкевичів та їхнього оточення елітні авто, нерухомість і зброю. За інформацією відомства, Ігор Гринкевич та його спільники обвинувачуються у заволодінні бюджетними коштами в особливо великих розмірах.
"60% бюджетних коштів, які підконтрольні фігуранту юрособи отримували від Міноборони, виводились на користь інших афілійованих компаній (найчастіше здійснювались операції щодо надання або повернення фінансової допомоги). Підприємства проводили ризикові (безтоварні) фінансові операції. Решта 40% коштів – для забезпечення виконання державних контрактів – переказувались на рахунки турецьких виробників одягу у Турецькій Республіці", – зазначили в АРМА.
Згодом Печерський суд оприлюднив подробиці затримання бізнесмена Гринкевича, а в ДБР розповіли, на якому етапі перебуває справа.
17 січня Державне бюро розслідувань оголосило підозру членам злочинної організації під керівництвом львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, які завдали збитків державі на майже мільярд гривень
ДБР оголосило у розшук Романа Гринкевича. Він є одним із п’яти підозрюваних у кримінальному провадженні про закупівлі одягу для Збройних сил. Трьом іншим підозрюваним у Печерському районному суді Києва обрали запобіжний захід.
22 січня Державне бюро розслідувань затримало в Одесі Романа Гринкевича - одного з підозрюваних у справі про закупівлю неякісного військового одягу для потреб ЗСУ. Пізніше Печерський районний суд Києва відправив його під варту на 2 місяці із можливістю застави у 500 млн грн.
У ДБР розповіли, що Роман Гринкевич був в Одесі без мобільного зв'язку, щоб його не вистежили.
"Остаточне рішення буде за судом": донька Гринкевича відреагувала на корупційний скандал.
Адвокати Романа Гринкевича подали апеляцію на ухвалу суду про запобіжний захід.
25 січня апеляцію щодо арешту бізнесмена Ігоря Гринкевича відклали на місяць.
Згодом у рослідуванні Громадському йшлося, що дружина Гринкевича, аби захистити квартири в Києві та Львові від арешту, передала їх під заставу. Такою ж схемою наче скористалася і Соня Морозюк.
12 лютого у ДБР озвучили подробиці справи Гринкевичів і розповіли, яке майно арештували.
13 лютого ДБР повідомило, що отримало ухвалу на арешт трьох квартир та земельної ділянки екснаречної Романа Гринкевича Морозюк.
ЗМІ повідомили, що імовірними співучасниками у справі Гринкевичів є два львівські підприємства зі спільним директором.
23 лютого львівському бізнесмену Ігорю Гринкевичу, який фігурує у справі про постачання неякісного одягу та білизни для ЗСУ, продовжили запобіжний захід до 29 березня. 14 березня Печерський районний суд Києва частково задовольнив клопотання прокурора і залишив Роману Гринкевичу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17 квітня. При цьому розмір застави суд зменшив до 469 млн грн. 12 квітня сина львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, Романа, якого підозрюють у корупції, Печерський районний суд Києва залишив під вартою ще на два місяці і зменшив розмір застави із 469 до 393 млн грн.
Журналісти-розслідувачі оприлюднили список арештованого майна родини львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, підозрюваного у розкраданнях на закупівлях Міністерства оборони.
На засіданні суду 28 серпня Роману Гринкевичу, якого підозрюють у постачанні неякісного одягу для ЗСУ, суд продовжив запобіжний захід у вигляді перебування під вартою. Водночас суму застави зменшено зі 160 до 112 млн грн.
- Актуальне
- Важливе