Можемо говорити про кризу монобільшості, а не парламенту: рух ЧЕСНО проаналізував голосування нардепів

Про це він розповів у етері Еспресо.

"Рух ЧЕСНО вирішив відреагувати на заяву голови монобільшості (Давид Арахамія, - ред.) та перевірити, чи справді є труднощі у Верховній Раді з кількістю голосів. Ми перевірили, в яких випадках сама монобільшість забезпечувала щонайменше 226 голосів для ухвалення рішень. З'ясувалося, що протягом останніх двох років у Верховній Раді було близько 5200 голосувань, з них лише у 17 голосуваннях "Слуга Народу" дала 226 і більше голосів, що становить близько 0,33% від загальної кількості. Ми бачимо, що Верховна Рада працює, голосування відбуваються, але монобільшість дає потрібну кількість голосів лише у незначних голосуваннях. Цікаво, що більшість таких голосувань, коли монобільшість забезпечила самостійно 226 голосів, стосувалися внесення змін до бюджету, роботи ВР в умовах воєнного стану, запровадження указу про воєнний стан і так далі", - прокоментував парламентський аналітик руху ЧЕСНО.

За його словами, одним з останніх голосувань, коли "Слуга Народу" дала 226 голосів і більше, було призначення Василя Малюка на посаду очільника СБУ. А більшість голосувань забезпечується голосами депутатів інших фракцій та груп.

"Можемо говорити про кризу монобільшості, а не кризу парламенту. Щодо компенсаторної функції, тобто хто допомагає монобільшості голосами, то рух ЧЕСНО аналізував ситуацію і в першій рік скликання, і після екватору роботи парламенту. Якщо у перший час це були депутатські групи "За майбутнє" і "Довіра", то після повномасштабного вторгнення ситуація змінилися, у Верховній Раді з'явилися дві нові депутатські групи, залишки колишньої ОПЗЖ: "Платформа за життя та мир" і "Відновлення України". Ці групи зараз системно та синхронно голосують з монобільшістю", - зауважив Олександр Саліженко.

• у грудні 2023 року голова парламентської фракції "Слуги Народу" Давид Арахамія заявив, що багато нардепів хотіли б скласти повноваження, однак їх не відпускають