"Нові дати свят мають в'їстись в мізки вірян": у ПЦУ підбили підсумки двох років календарної реформи

Про це у коментарі для Еспресо розповіли митрополит Переяславський і Вишневський ПЦУ Олександр Драбинко та голова інформаційно-видавничого центру Волинської єпархії ПЦУ протоієрей Віктор Пушко.

Питання переходу на новий календар кожна релігійна громада ухвалювала самостійно. Попри це, перехід був масовим та одностайним, а, скажімо, на Волині не залишилось жодної парафії, що відзначає свята за старим стилем. 

"Робили реформу виключно для віруючих, для їхньої зручності. Свідчення того – в нашій Волинській єпархії не залишилось жодної парафії на старому календарі. Це не була директива зверху. У нашій єпархії взагалі це питання визрівало ще задовго до рішення на всеукраїнському рівні. Наш архиєрей Михаїл ще отримував догану, що звершував Різдвяне богослужіння 25 грудня. Але вже через рік чи два ми всією церквою перейшли на новий календар", – пояснив священник Віктор Пушко.

Владика Олександр Драбинко наголосив, що календарну реформу треба було робити, хоч навіть він сам ще не звик до нових дат свят.

"Я б оцінив календарну реформу доцільною. Особисто мене не запитували, коли приймали цю реформу, наскільки вона доцільна. Та я підтримав рішення, яке було винесене Синодом. Знаєте, я ще й до сьогоднішнього дня не можу переналаштувати на нові дати свят, у пам'яті залишаються ще старі. Ця нова календарна реформа повинна в'їстись в мізки людям", – прокоментував Драбинко.

У Волинській єпархії додали, що вважають рішення про перехід на новий календар було надзвичайно своєчасним.

"Все відбулось безболісно, безконфліктно і навіть без внутрішній дискусій всередині самої церкви і духовенства", – сказав голова інформаційно-видавничого центру Волинської єпархії протоієрей Віктор Пушко.

На черзі – Великдень

Перехід українських церков на новоюліанський календар, ймовірно, є не останньою зміною дат релігійних свят. Православна та католицька церкви обговорюватимуть єдину дату святкування Великодня.

Митрополит Драбинко розповів Еспресо, що спілкувався на цю тему з нунцієм Папи Римського.

"Це повинні вирішити у Константинополі і Римі", – сказав він. Щодо вірян, то Драбинко вважає наступне: "Хто хоче єдності, той сприйме спільне святкування, а хто не хоче, відповідно – ні", – пояснив релігійний діяч.

Волинський протоієрей Віктор Пушко щодо ймовірності спільного святкування Великодня налаштований поки не надто оптимістично. Священник зазначив, що хоч поняття "церква" і означає єдність, але поки це – лише бажана перспектива. 

"Хоч це не зовсім моя компетенція коментувати такі питання, але, ясна річ, що в природі церкви є саме єдність. І якщо ми говоримо про спільну євхаристію, єдину чашу, то ми цього повинні прагнути. Відповідно, це стосується й Великодня. Але поки що є не тільки розбіжності між східною і західною гілками християнської церкви, але і великі дискусії геополітичного, практично політичного характеру, всередині самої православної церкви, між помісними православними церквами. І, навіть якби щось дуже логічне, раціональне і правильне запропонувала би котрась із церков, наприклад Константинопольська чи українська, то завжди знайдуться опоненти у промосковському таборі, зокрема російської церкви і всіх сателітів, які виступлять проти цих ініціатив. Тому особисто я би не радив давати вірянам зайвих надій з цього приводу", – резюмував Віктор Пушко.