"Одинадцятирічка – це модель характерна для РФ та Білорусі": Лісовий пояснив важливість реформи старшої школи у рамках НУШ

Про це передає кореспондентка Еспресо Катерина Галко. 

"Підкреслюю, 11-річна школа – це модель, характерна для Росії та Білорусі. І очевидно, що ми на них не орієнтуємось. І саме нам з вами випала відповідальність реалізовувати фінальний етап цієї реформи", - наголосив Лісовий. 

Він нагадав, що підготовка до запуску старшої профільної школи була розпочата у 2024 році. Першим етапом стало всеукраїнське дослідження, проведене спільно з КМІС, яке охопило понад 80 тис. респондентів з 300 територіальних громад. За його результатами, 85% батьків учнів 10-11 класів і 78% батьків учнів 5-6 класів підтримують такі зміни в старшій школі. 

"Далі. Було затверджено концептуальні засади третього етапу реформи. Розроблено та затверджено державний стандарт. Ухвалено типову освітню програму. Запущено пілотування в ліцеях. Вперше забезпечено цільове фінансування на облаштування в академічних ліцеях – сукупно 1,2 млрд гривень. Принципово змінено підхід до підвищення кваліфікації вчителів. Передбачено 150 млн грн на професійний розвиток 100 тис. учителів уже в цьому році. Окремо 4,6 млрд на шкільні автобуси – лише субвенції. Якщо рахувати розподіл спецфонду, то це сукупно 5,4 млрд грн без співфінансування громад", - продовжив Лісовий. 

Водночас, як наголосив міністр, формується мережа ліцеїв. 

"Станом на сьогодні 91% громад уже перебувають в активному процесі трансформації, ухвалюють рішення щодо структури мережі, визначають профілі, планують освітні траєкторії для учнів. 57% громад цю роботу уже завершили і лише 9% громад поки не виконали своє завдання, бо саме на рівні громад мають бути ухвалені управлінські рішення, від яких залежить доступ учнів до якісної профільної освіти", - наголосив Лісовий. 

Міністр освіти й науки акцентував, що фактично за півтора року до старту третього етапу реформи сформовано нормативну та методологічну базу, змінено систему перепідготовки вчителів та освітніх управлінців, забезпечується фінансування і розгортається мережа. 

"Тобто система активно готується до впровадження третього етапу. Водночас ми знаємо, що на рівні окремих громад залишаються відкритими практичні питання. Десь це підвезення дітей, десь це стан доріг, десь це потреба в пансіонах. Більшість із них вирішувані питання, і це лише питання ресурсів. Ми реалізовуємо цю реформу в умовах війни і обмежених можливостей і не зупиняємося, оскільки це відповідальність перед 2,5 мільйонами учнів, які 8 років навчаються за новою парадигмою і мають перейти до старшої профільної школи", - зауважив Лісовий. 

Він додав, що МОН працює з Міністерством фінансів та партнерами, щоб знаходити рішення і "робити це разом із громадами у робочому, конструктивному форматі". 

• На початку лютого у Львівській міській раді презентували ключові зміни та плани Львова щодо реформи старшої профільної школи 2027–2028 років.