Розбудив націю, але так і не став її президентом: 88 років тому народився В’ячеслав Чорновіл

Його життя стало прикладом безкомпромісної боротьби з тоталітарним режимом, а також відродження національної свідомості та захисту демократичних цінностей сучасної української держави. Чорновіл не просто мріяв про вільну Україну, він готовий був пожертвувати усім, щоб зробити її незалежною та процвітаючою країною. Більше про життя і діяльність видатного українського політика, розповість Еспресо.

Від шістдесятництва до дисидентства

В'ячеслав Чорновіл, фото: з відкритих джерел

В’ячеслав Чорновіл народився 24 грудня 1937 року в селі Єрки (тоді Київщина, а зараз – Черкащина) в родині сільських учителів. Історична пам'ять сім'ї сягала кількох поколінь, які пам’ятали своє козацьке минуле. 

Родина Чорноволів жила у радянські роки і зазнала репресій від тоталітарного режиму. У 1937 році заарештували дядька (брата батька), який не повернувся з ув'язнення. Переслідувань зазнавав і батько. Через це сім'я змушена була часто переїжджати з села в село, змінюючи місце роботи.

Попри це, юний В’ячеслав добре вчився і у 1955 році закінчив школу із золотою медаллю. Після вступив до Київського університету на факультет журналістики, де вже в студентські роки сформувалися його антикомуністичні переконання. У 1960 році з відзнакою захистив диплом про публіцистику Бориса Грінченка – забороненого на той час автора.

У 1960–1963 роках працював на Львівській телестудії, але швидко втратив роботу через політичні погляди. Ключовим моментом стала акція протесту 4 вересня 1965 року в кінотеатрі "Україна" в Києві разом з Іваном Дзюбою та Василем Стусом проти арештів української інтелігенції. Це започаткувало його шлях дисидента, адже влада почала переслідувати його діяльність та цькувати за вільнодумство.

У 1967 році Чорновіл уклав збірку "Лихо з розуму" – документальні портрети 20 репресованих шістдесятників. За це його засудили до трьох років таборів. Загалом він провів у в’язницях, таборах і на засланні понад 15 років: три ув’язнення (1967, 1972, 1980). 

У суворих таборах Якутії витримував затяжні голодування у знак протесту. У короткі роки свободи, він також видавав підпільний "Український вісник", в якому фіксував політичні репресії, порушення прав людини та розвінчував радянську цензуру. Також Чорновіл став членом Української Гельсінської групи.

За його невтомну "антидержавну" діяльність КДБ дало йому прізвисько "Неугомонный", як пише Історична правда. 

Роль у створенні сучасної України: лідер Народного Руху

В’ячеслав Чорновіл і Патріарх Мстислава в аеропорту Львова, 27 жовтня 1990 року, фото: uain.press

Після звільнення в 1985 році Чорновіл відновив активну громадську діяльність. У 1989 році став одним із засновників Народного Руху України за перебудову (пізніше – Народний Рух України), очолив його в 1992 році. Це була перша масова політичної організації, яка об’єднала мільйони українських національних активістів та демократів в часи розпаду СРСР у боротьбі за незалежність.

Саме Рух та його активісти змусили радянську владу почути голоси за суверенітет і незалежність. Чорновіл як лідер і публічний промовець пропагував ідею української мови, культури та політичної самостійності.

Також Чорновіл був одним з ініціаторів масових мітингів, а саме важливої події для пробудження української свідомості – "живого ланцюга" 1990 року від Львова до Києва. Крім цього Чорновіл був одним з ініціаторів і активно підтримував проголошення декларації про державний суверенітет, референдуму та зрештою незалежності 24 серпня 1991 року. Тому його зусилля стали фундаментом для сучасної української державності з відродженням національної ідентичності.

Своєю діяльністю Чорновіл нагадує Леха Валенсу –  так само, як лідер польської "Солідарності", він виріс з опозиційного, антиімперського руху, пройшов шлях переслідувань, тиску й боротьби з авторитарною системою та став символом національного пробудження. Як і Лех Валенса, Чорновіл апелював не до еліт, а до суспільства, поєднуючи громадянський спротив із політичною програмою.

Водночас у його постаті є риси і Вацлава Гавела – чеського інтелектуала й морального авторитета, який протистояв радянській системі та розбудовував національну державу. 

Але якщо поляк і чех стали президентами, то Чорновола українці так і не обрали.

Політична діяльність у незалежній Україні: шанси на президентство

Ще у 1990 році на перших незалежних парламентських виборах був обраний народним депутатом України, пізніше встиг попрацювати головою Львівської обласної ради.

Загалом у незалежній Україні Чорновіл був народним депутатом трьох скликань, лідером опозиції. У 1991 році балотувався в президенти, посівши друге місце з 23,3% голосів (після Леоніда Кравчука). Хоч Чорновіл користувався значною підтримкою частини суспільства (особливо на заході), але на той момент Україна ще не була готова до радикальних змін і націоналістичних програм у повному обсязі, тому він не здобув найвищої посади, адже чесно говорив, що нас чекають важкі часи, а не "золоті гори".

У 1990-х роках Чорновіл критикував владу Леоніда Кучми за корупцію та проросійський курс, виступав за радикальні реформи, євроінтеграцію та національне відродження. 

Цікава історія, що у 1991 році його обрали гетьманом українського козацтва і він вже наступного року провів хоч і символічну, але важливу для історії подію – скасував Переяславську угоду гетьмана Богдана Хмельницького, яка на 300 років фактично віддала Україну під ярмо московитів. 

Напередодні виборів 1999 року Чорновіл знову міг бути висунутий кандидатом у президенти, і мав реальні шанси скласти конкуренцію Кучмі, адже у 1998 році його Рух на парламентських виборах зайняв друге місце. Однак сталося фатальне ДТП…

Загадкова смерть: трагедія напередодні виборів

фото: колаж Еспресо

25 березня 1999 року В’ячеслав Чорновіл разом з водієм загинули в автокатастрофі під Борисполем. Тоді його автомобіль зіткнувся з КамАЗом з причепом, який чомусь розвертався посеред шосе. 

Офіційна версія – ДТП. Без висновків експертів, веж наступного дня тодішній керівник МВС Юрій Кравченко заявив, що це – нещасний випадок, і іншої версії слідство не розглядатиме.

Однак обставини викликають сумніви. Адже аварія сталася напередодні президентських виборів, де Чорновіл був серйозним конкурентом. Багато хто, включно з соратниками та експертами, вважає це політичним убивством – усуненням небезпечного опонента. Тому досі ведуться дискусії про начебто фальсифікацію доказів (є версія, що Чорновола добили кастетом) та свідків, що загадково зникли (водій вантажівки швидко вийшов на волю і наче розчинився). Справа неодноразово відновлювалася, але повної ясності немає.

Хай там як, його похорони стали справжньою маніфестацією, якої Київ давно вже не бачив. Адже понад 200 000 людей вийшли попрощатися з ним у столиці України. Це засвідчило значення Чорновола для українців та його вагомої ролі у політичному житті країни.

Тож дійсно В’ячеслав Чорновіл – Герой України (посмертно), який залишив великий слід в історії країни. Його девіз: "Україна починається з тебе!" і до сьогодні актуальний у боротьбі за справжню свободу та демократію.

Читайте також: "Лінія фронту скрізь": що означає промова нової голови MI6 Блейз Метревелі, яка має український родинний слід