"Треба заблокувати Telegram, а мовний закон – оновити і вдосконалити", – мовна омбудсманка Олена Івановська

Еспресо поговорив з уповноваженою із захисту державної мови Оленою Івановською і розпитав про ряд викликів, які все ще не дозволяють законам захищати мову на повну силу

Скарг на порушення мовного закону стало більше

Як ви оцінюєте рівень дотримання мовного законодавства в Україні зараз?

Якщо порівнювати 2019 рік, коли запрацював Закон України "Про функціонування української мови як державної", та 2025, то прогрес колосальний – українська стала домінувати в усіх сферах суспільного життя. Проте зараз ми бачимо тенденцію до зростання кількості звернень громадян щодо порушення Закону про державну мову. За три квартали 2025 року Секретаріат Уповноваженого отримав 2227 скарг на порушення мовного закону, що на 27% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Це, насамперед, свідчить про підвищення мовної свідомості громадян України та готовність відстоювати свої права. Водночас є суттєві прогалини в мовному законодавстві, особливо це відчутно в цифровому просторі, в інтернеті.

Розкажіть, яка ситуація з українською мовою в соцмережах та медіа? І загалом чи є потреба у посиленні контролю за використанням державної мови в інтернет-просторі?

Насправді ситуація динамічно покращується, але потребує значно більшої уваги та системності. Серед позитивних тенденцій: повна відсутність реклами недержавною мовою; дотримання вимог мовного законодавства представниками органів влади та місцевого самоврядування в прямому ефірі; значне збільшення кількості озвучених українською мовою програм, які раніше транслювалися російською; трансляція всіх художніх фільмів виключно державною мовою.

За три квартали 2025 року маємо 82 скарги щодо порушень в сфері медіа. Посилення контролю за використанням української мови в інтернеті є стратегічно важливим кроком. Сьогодні саме онлайн-простір формує мовні звички молоді, а також є сферою, де активно працюють зовнішні інформаційні впливи, зокрема російські. Потрібні законодавчі зміни для регулювання роботи. Нам треба перекривати канали поширення ворожих наративів, зокрема заблокувати Telegram.

Існує реальна потреба в оновленні законодавства, яке регулює використання державної мови в сфері інтернету. Чинні норми законодавства не повною мірою охоплюють сучасні форми цифрової комунікації. Тому потрібні чіткіші правила для онлайн-платформ, сервісів та цифрових медіа щодо обов’язкової доступності українською мовою і врегулювання роботи блогерів, які фактично виконують роль медіа, але не підпадають під стандартні вимоги. Також варто напрацювати механізми співпраці з міжнародними платформами, щоб українські користувачі гарантовано отримували українськомовний інтерфейс і контент.

Такі зміни мають бути спрямовані на створення чесного, захищеного і справді українського цифрового простору, який відповідатиме викликам.

До речі, в Україні можуть дозволити використання російської мови в сфері послуг. Проєкт закону передбачає можливість застосування мов нацменшин у сфері обслуговування, наукових публікаціях тощо, йшлось у повідомленні нардепа Володимира В’ятровича. Що про це можете сказати?

Уповноважений не наділений правом законодавчої ініціативи у Верховній Раді України, але подає пропозиції уряду щодо внесення змін до законодавства про захист державної мови. Ніяких звужень прав громадян України на користування державною мовою бути не може. Переконана, будь-які спроби обмежити дію мовного законодавства отримають негативну реакцію з боку громадянського суспільства.

Російська мова серед молоді: що робити

Щодо громадянського суспільства – нещодавно були оприлюднені результати опитування, де повідомити, що 66% учнів київських шкіл спілкуються російською мовою на уроках і 82% – на перервах. І не лише учнів, а й вчителів. Чому такий великий відсоток, як змінити ситуацію, хто в цьому винен і чи будуть правові наслідки?

Це комплексна проблема, і до її вирішення мають бути задіяні усі учасники освітнього процесу - від керівництва шкіл, педагогів, органів місцевої влади до батьківської спільноти. Адже батьки відіграють ключову роль у формуванні мовної поведінки дітей. Ми маємо розробити дорожню карту й поетапно рухатися, аби цю проблему вирішувати. 

Щодо правових наслідків, то Уповноважений, відповідно до Закону, може реагувати на конкретне порушення. Безпосередні порушники мовного Закону можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності із накладенням штрафу у розмірі від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 до 5100 грн) або попередження, якщо порушення вчинене вперше. За повторне протягом року порушення - штраф у розмірі від 500 до 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500-11900 грн).

А чи відстежували ситуацію у гуртках, у позашкіллі?

Станом на 19 листопада, за 2025 рік до Секретаріату Уповноваженого надійшла 44 скарга щодо можливого порушення мовного Закону в позашкіллі (всього 2610 скарг, тобто 1,7% від загальної кількості звернень). Кожне звернення ми уважно розглядаємо. З’ясовуємо обставини, надсилаємо запити до установ, де сталося порушення. Якщо факт підтверджується – представник Уповноваженої здійснює заходи державного контролю. Ми вимагаємо усунути порушення, надаємо роз’яснення або складаємо протокол про адміністративну відповідальність.

Чи плануються зміни або нові ініціативи щодо мовної політики в освіті?

Сподіваюсь на якнайшвидше ухвалення законопроєкту "Про внесення змін до деяких законів щодо використання мови в освітньому процесі", який чітко визначає, що є освітнім українськомовним середовищем, якою мовою повинні спілкуватися всі учасники освітнього процесу на території закладу освіт.

Відкат до російськомовної бульбашки

Розкажіть детальніше, які основні завдання стоять перед Уповноваженою із захисту державної мови сьогодні?

Серед першочергових завдань Уповноваженого, і це визначено мовним законом, насамперед – контроль за дотриманням мовного закону та захист права громадян на отримання інформації та послуг державною мовою. В умовах війни, коли ворог продовжує політику "денацифікації", спрямовану на знищення української ідентичності, мовне законодавство потребує адаптації до сучасних реалій і відповіді на виклики, які виникли в процесі його реалізації. Шість років тому – це був компромісний варіант і його ухвалення було великим кроком уперед. Але вже зараз, очевидно, що в законі бракує деяких положень, необхідних для забезпечення його дієвості. Саме над удосконаленням окремих його норм зараз працює робоча група при Комітеті гуманітарної та інформаційної політики ВРУ. Йдеться не про перегляд принципів, а про уточнення деяких механізмів.

Як саме відбувається перевірка дотримання мовного закону?

Щодня я розглядаю 20-30 скарг про порушення мовного законодавства. До розгляду долучаються юристи, ухвалюється колегіальне рішення щодо проведення заходів державного контролю. Інколи ми діємо без скарги, за власною ініціативою. Наприклад, коли про можливий факт порушення мовного Закону стало відомо з соціальних мереж. Якщо факт порушення підтверджується - виноситься постанова про попередження або про накладання штрафу.

Щоб прискорити швидкість та підвищити якість розгляду скарги, у ній має бути зазначена інформація: про суб’єкт (юридична особа, фізична особа-підприємець, посадова особа чи працівник тощо), дії або бездіяльність якого оскаржуються, контактні дані, відомості про конкретних посадових осіб чи працівників. Також необхідно вказати дату, час, місце (адресу) події. Рекомендуємо додати докази на підтвердження: фото-, відео-, аудіозаписи, будь-які інші фактичні дані, за допомогою яких можна встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні.

А скільки звернень громадян надходить щороку, і які з них найтиповіші?

Найбільше порушень стосувалися: відсутності української версії сайтів інтернет-магазинів та веб-сайтів (574 звернень) та мови зовнішньої реклами та вивісок,  сфери освіти та культури, порушень у медичних закладах.

Якщо по регіонах, то найбільше скарг на порушення мовного законодавства надійшло з Києва – 870 звернень. Також багато із Одеської, Харківської та Дніпропетровської областей. 

Які успішні кейси захисту прав громадян на обслуговування українською ви могли б назвати?

Переважна більшість порушень в сфері обслуговування усувається відразу, коли споживач у ввічливій формі нагадує про своє право на обслуговування державною мовою або в процесі здійснення заходів державного контролю.

Щодо успішних кейсів, то тут треба розглядати кожен випадок окремо. Для прикладу, з останнього: за грубу відмову обслуговувати державною мовою водій таксі з Харкова оштрафований на 5100 гривень. Сервіс таксі повідомив, що доступ цього водія до платформи обмежено безстроково, а всі водії отримали оновлене повідомлення з вимогою обслуговувати пасажирів виключно державною мовою.

Вперше за повторне порушення мовного законодавства протягом року, надсилання паперових рахунків для оплати житлово-комунальних послуг, оформлених недержавною мовою, керівник одеського ТОВ оштрафований на 5100 грн. Велика мережа аптек оперативно відреагувала на грубу відмову своєї співробітниці обслуговувати державною мовою, був накладений штраф 3400 гривень, а порушниця звільнена з роботи.

І насамкінець, чи помітне зростання кількості людей, які переходять на українську у побуті?

Дуже помітне і підтверджується соціологічними даними після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Це одна з найбільш виразних і сталих тенденцій у зміні української ідентичності за останні роки. 

Перехід на українську мову став ціннісним вибором і маркером громадянської позиції, протиставленням російській агресії. Проте зараз відчувається поступовий відкат – деякі повертаються до комфортної мовної бульбашки.