
"Це можуть бути паралельні процеси": Рашевська про те, як повертати вкрадених РФ українських дітей під час перемовин щодо миру
Докторка філософії у галузі міжнародного права, експертка Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська прокоментувала, як перемовини щодо миру можуть вплинути на подальший процес повернення українських дітей
Про це повідомляє кореспондентка Еспресо Юлія Зубченко.
"Це можуть бути два паралельні процеси, як рекомендує, наприклад, американська сторона. Тобто, повернення певної кількості що дітей, що військовополонених, що затриманих цивільних, які особливо перебувають у такій ситуації, що потребують репатріації. Наприклад, за станом здоров’я. Або, якщо діти перебувають під ризиком бути всиновленими. То тоді потрібно спочатку повернути певну кількість дітей. Подивитися, як це працює, наскільки добровільно діють сторони. Чи є між ними довіра. І далі переходити до інших питань, чи розширювати цю кооперацію", - зазначила Рашевська.
Вона зауважила, що не має йтися про досить широку рамкову угоду з великою кількістю зобов’язань.
"Але, вочевидь, точно не може бути так, що ми домовляємося про якусь величезну рамку, де є багато зобов’язань. Це може втратитися поряд із іншими зобов’язаннями з питань безпеки чи економічними зобов’язаннями, зобов’язаннями у сфері відновлення справедливості", - сказала експертка.
Про динаміку повернення українських дітей
За словами Рашевської, динаміка повернення дітей на підконтрольну Україні територію залишається сталою. Переважно, йдеться про дітей із тимчасово окупованих територій.
"Це дуже важливий процес, оскільки вони перебувають під ризиком бути депортованими. Але також є епізодичні випадки повернення дітей, які перебувають під контролем РФ вже 11 років – це із територій, окупованих із 2014-го. Завдяки нашим неурядовим організаціям, завдяки підтримці органів влади України, сильній ефективній співпраці, і міжнародному співтовариству – це держави-члени коаліції за повернення українських дітей, вже вдалося повернути 1243 дитини. І ми сподіваємося, що у подальшому завдяки цьому певному пушингу і тиску на російську сторону в ході цих технічних консультацій, вдасться повернути більше, особливо із тих, які були депортовані та примусово перемішені", - наголосила експертка. .
Читайте також: Держдеп США виділить короткострокове фінансування на програму відстеження викрадених українських дітей
Про імовірне видалення даних щодо депортації українських дітей Росією
"Я пошлюся на представника США, спікерку Державного департаменту Теммі Брюс, яка сказала, що інформація не була видалена. Це не відповідає дійсності. Те, що певний суб’єкт втратив доступ до даних – Єльська гуманітарна лабораторія, це справді правда. Дуже сподіваємося, що цей доступ буде відновлено, а діяльність продовжено", - зазначила Катерина Рашевська.
Про наявність цієї інформації в України
Також експертка Регіонального центру прав людини розповіла, чи могла б Україна поділитися із Єльською гуманітарною лабораторією інформацією щодо депортованих Росією дітей.
"Я не маю точного підтвердження, але з того, що можна проаналізувати з коментувань Єльської гуманітарної лабораторії, частина інформації в української сторони є. І це вагома частина. Наприклад, ті ж самі 15546 дітей, які перебувають в обох базах даних – в українському реєстрі та в базі даних, яка адмініструється США. Дуже важливо, щоб до бази даних, яка адмініструється Сполученими Штатами мала постійний доступ українська сторона, оскільки врешті-решт – це наші діти. Для США – це громадяни іноземної держави. І нам подекуди потрібно дуже оперативно подавати список дітей для повернення, що потребує регулярного доступу без жодної внутрішньополітичної складової", - розповіла Рашевська.
- Нещодавно радник президента США Дональда Трампа з нацбезпеки Майк Волц заявив, що дипломати обговорюють із Кремлем повернення українських дітей "як захід зміцнення довіри".



- Актуальне
- Важливе












