"Ця істерика виходить на новий рівень": В’ятрович про перенесення Волинської трагедії в політичну площину

Про це в етері Еспресо розповів народний депутат України Володимир В’ятрович.

"Ця Волинська істерика виходить вже на інший рівень, вчора, 16 липня, у дворі Європарламенту польські депутати-націоналісти відкрили виставку про геноцид організований українцями. Ця виставка за своєю суттю – англійською мовою російська пропаганда, яка була підготовлена польськими націоналістами для європейських парламентарів. Насправді це є дуже небезпечним, коли виноситься на такий рівень. На жаль, ми бачимо, що є низка гучних польських політиків, які готові бути в цій темі рупором російської пропаганди", - підкреслив нардеп.

За його словами, українська сторона не зможе організувати подібну виставку, бо це Європарламент, відповідно, такі повноваження мають тільки євродепутати. Але має бути реакція з боку МЗС України. До речі, під керівництвом Андрія Сибіги бачимо значно виразнішу українську політику та реакції щодо такого роду ініціатив.

"У нас дуже багато експертів, ще більше звичайних українських громадян, які вважають, - якщо є загострення у стосунках між Україною та Польщею, то, напевно, винні обидві сторони, тому українці мають шукати, що ще зробити, щоб це залагодити. Я вважаю, що Україна зробила достатньо для того, щоб залагодити. Але з польського боку є політики, яким вигідно, щоб ця суперечка залишалася, бо це для них  – джерело їхніх політичних дивідендів. Єдина правильна модель, якої мала б дотримуватися українська влада, - нам потрібен мораторій на історичні дискусії в політиці: "Як політики, ми маємо вирішувати питання сьогодення та майбутнього, а не історичні питання". З українського боку має лунати дуже тверда позиція – ми не розглядаємо цих питань на політичних майданчиках", - резюмував В’ятрович.

Що передувало

Наприкінці липня 2024 року міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що країна не має підтримувати вступ України в ЄС, поки не буде розв'язано питання щодо Волинської трагедії 1943 року.

1 вересня маршалок польського сейму Шимон Головня заявив, що Україна і Польща будуть обговорювати розбіжності щодо історичної пам’яті про Волинську трагедію і після того, як Україна вступить до ЄС.

2 жовтня голова УІНП Антон Дробович заявив, що Український інститут національної памʼяті має намір включити роботи щодо пошуку та ексгумації останків жертв Волинської трагедії до плану заходів на 2025 рік.

10 січня 2025 року прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Україна дозволила перші ексгумації жертв Волинської трагедії. Пізніше стало відомо, що ексгумація польських жертв Волинської трагедії, похованих у колишньому селі Пужники на Тернопільщині, має розпочатися після Великодня, приблизно 25 квітня.

4 квітня голова товариства "Польсько-українське примирення" Кароліна Романовська заявила, що Україна погодила проведення пошукових робіт жертв Волинської трагедії на Рівненщині.

24 квітня на Тернопільщині на старому цвинтарі колишнього села Пужники розпочали процес ексгумації тіл. Про результати робіт і самі роботи комунікуватимуть на рівні міністрів культури України та Польщі

На території старого цвинтаря в районі Збоїщ у Львові вже в серпні розпочнуть ексгумацію останків польських солдатів. Місце, де вони лежать, довгий час не вдавалось знайти