У Офісі омбудсмана не захотіли коментувати справу названого сина діяча УПЦ МП Лонгина, якого вигнали з притулку на вулицю

Крім того, в Офісі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини не захотіли коментувати загалом процедуру, за якою соцслужби й органи державної влади мають діяти щодо людей з інвалідністю після позбавлення опіки будь-яким дитячим будинком, а також не дали відповіді на питання, чи зобов'язані в дитбудинках навчати дітей державної мови.

У відповіді на офіційний інформаційний запит редакції сайту Еспресо керівник Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Іван Вервейко зазначив:

"Запитувана інформація не є публічною в розумінні Закону, бо задоволення Вашого запиту передбачає надання відповідних пояснень. У зв’язку з цим повідомляємо про відмову в задоволенні Вашого запиту на підставі пункту 4 частини першої статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації", оскільки Вами не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п’ятою статті 19 цього Закону".

Додамо, що у частині п'ятій статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розписані три пункти, які має містити запит на інформацію.

1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Цих вимог сайт Еспресо у запиті дотримався. Також зауважимо, що в офісі омбудсмана раніше вже відповідали на запити Еспресо щодо дитбудинку при Банченському монастирі. Тоді інформаційний запит був оформлений у такому ж форматі і щодо оформлення зауважень не було.

Додатково Іван Вервейко написав, що питання сайту Еспресо "наразі перебувають на розгляді у відповідному структурному підрозділі Секретаріату Уповноваженого, про результати їх опрацювання Ви будете повідомлені у порядку та строки, передбачені Законом України "Про звернення громадян".

На які питання не захотів відповідати омбудсман

Зазначимо, що редакція сайту Еспресо звернулась до Уповноваженого Верховної ради з прав людини Дмитра Лубінця з такими запитаннями:

• Чи не є порушенням закону виховання в дитбудинку дітей, не пристосованими до життя поза межами дитбудинку (незнання державної мови, незнання власних діагнозів та захворювань та повна асоціалізація)? 
• Чи можуть соціальні служби або органи державної влади вплинути на методи підготовки до життя поза межами закладу його вихованців, а також освітні програми, які використовують у дитячих будинках?
• Чи існує офіційний алгоритм дій для людей з інвалідністю після позбавлення опіки дитячим будинком? 
• Чи мають органи державної влади важелі впливу на способи взаємодії вихователів закладу з неповнолітніми, які, за словами колишніх вихованців, виходять за рамки педагогічних та юридичних норм?

Що було раніше у дитбудинку при Банченському монастирі УПЦ МП

Іван Трусов (ліворуч) та Іван Мигайчук, скриншот з відео

Наприкінці літа цього року з дитячого будинку при Банченському монастирі вигнали 20-річного хлопця зі СНІДом Івана Трусова, який, до слова, не вміє розмовляти українською мовою, лише румунською або російською.  Його товариш, інвалід ІІ групи Іван Мигайчук підтримав друга і також вирішив покинути дитбудинок. Однак вже за декілька днів місцеві черниці із погрозами просили їх повернутись. Про це у власному розслідуванні розповів місцевий активіст, автор кількох серій відеофільму, де йшлося про побиття дітей у дитбудинку Банчен - Едгар Каланча.

Він також опублікував документальний фільм, де розповідає, як настоятель і усиновлювач, діяч УПЦ МП Лонгин (у миру Михайло Жар) маніпулює вихованцями, знущається з них, однак щоразу все заперечує.

Двох хлопців – Івана Трусова та Івана Мигайчука – за допомогою поліції направили на заселення в обласний центр соціально-психологічної допомоги у Чернівцях.

"Працівники Банченського монастиря у паніці приїхали до хлопців, а вірніше до Івана, який погано ходить, щоб він негайно повертався. Та навіть шантажували Івана Мигайчука через його рідного брата, також з інвалідністю. Йому також відмовляли у допомозі і соціальних виплатах, аби він не міг покинути територію монастиря. У разі непослуху погрожували запроторити в психіатричну лікарню", – пояснює у відео Едгар Каланча.

Про психіатричну лікарню у Банченському монастирі згадують не просто так. Крім сотень усиновлених у митрополита є рідний син – Володимир Жар, який працює лікарем. У відео, яке увійшло в документальний фільм, він заявив, що вихованці дитбудинку усе вигадують, бо, мовляв, мають відповідні діагнози. А йдеться, власне, про ті відео, де діти, які раніше жили в дитбудинку, розповідають, як їм погрожували запроторити до психіатричної лікарні, залякували електрошокером, знімали штани, спідню білизну і били.

Довідково

Михайло Жар (Лонгин) – діяч Чернівецької єпархії, був намісником Банченського монастиря УПЦ (МП). Теперішнє керівництво країни називав "проклятими слугами сатани", а сам у 2008 році отримав звання Герой України. У 2004 році Жар публічно агітував за Віктора Януковича, але після виборів покаявся перед новою владою. Своїм другом цього діяча називав регіонал Юрій Бойко. 

Після початку російсько-української війни Лонгин закликав саботувати мобілізацію, а винними у кровопролитті називав США та Захід. У 2019 році Жар заявив, що не благословляє йти на війну.

Уже третій рік триває судовий процес над Михайлом Жаром у справі про розпалювання міжрелігійної ворожнечі.