Журналістів, розслідувачів та медіаюристів турбує розширення трьох прав, - ІМІ про законопроєкт щодо внесення змін до Цивільного кодексу

Про це розповів юрист ІМІ Володимир Зеленчук в етері Еспресо. 

"Це досить об’ємний законопроєкт, він в цілому покликаний змінити підхід до регулювання особистих прав людини в тому вигляді, в якому він є в цивільному комплексі. Він досить застарів, народні депутати це чудово розуміють, тому розробили комплекс нових, скажімо, положень, які змінюють наявні, додають нові права, які, зокрема, визначені Європейським судом з прав людини. Там багато нових прав, скажімо, право на цифровий образ, на цифровий приватність, захист від діпфейків, право на інформаційний спокій, постнативні права, тобто розширюється можливість для родичів людини, яка загинула, захистити її честь, гідність, там, ділову репутацію, умовно інші права, які є особистими правами. А також право на здоров'я, право на донорство та трансплантацію і ще багато нових, скажімо, прав для цивільного кодексу, однак тих, яких уже напрацьовані є практика і застосування в Європейському Союзі", - сказав він.

Володимир Зеленчук зауважив, що в цілому журналістів, розслідувачів, медійних юристів турбують розширення конкретно трьох прав. 

"Це, по-перше, розширення змісту права на використання недостовірної інформації, а також право на відповідь і введення нового права - право на забуття. Проблема в тому, що в будь-якому разі, якщо ми беремо якісь конкретні суспільні відносини, якщо одна сторона її права розширюються в межах цих суспільних відносин, то відповідно звужуються інші.І в нас так само, якщо в нас розширюються права там на приватність, на повагу, честь і гідності, і відповідно правильно суспільство знати цю інформацію, у разі потреби, ну, скажімо, суспільної важливості, воно також звужується. І певний острах є, що і в цій ситуації так відбудеться, - зазначив він.

Юрист наголосив, що найбільшою проблемою є те, що недостовірною може визнаватися інформація, яка подається з порушенням принципу презумпції невинуватості.

"Презумпція невинуватості - це принцип, який притаманний саме кримінальному праву. Він значить те, що особа не може визнаватись винною, доки її вона не буде встановлена у відповідному порядку і підтвердження рішенням суду. В результаті оце посилання досить таке загальне на практиці може вилитися в те, що суди будуть визнавати будь-яку інформацію, яка підтверджує, скажімо, вчинення особою певних злочинних дій, зокрема корупційних правопорушень, як таку, що є недостовірною. Тобто навіть, якщо у нас, скажімо, викривач повідомив через журналістів, це є можливість така у викривача повідомляти через журналістів певну інформацію, яка стала йому відома під час виконання своїх обов'язків. Ця інформація свідчить про те, що, скажімо, певний чиновник не задекларував якесь майно або вчинив інші дії, які можна вважати корупційними правопорушеннями. І журналісти повідомили цю інформацію.

По ідеї це уже, відповідно до нової редакції законопроєкту, уже може визнаватись порушенням презумпції невинуватості. І ця проблема ще пов'язана з тим, що окрім того, скажімо що, у разі поширення недостовірної інформації, порушення особистого права людини, людина може витребувати відшкодування моральної шкоди. Раніше не було такої новели, а от конкретно щодо викривачів з'явилась новела, що якщо вони поширюють цю недостовірну інформацію, з них також може бути стягнута ця моральна шкода, в разі умисного такого діяння. Це проблема пов'язана ще з тим, що в такому разі викривачі мають бути, скажімо, розсекречені, ну, по суті, як вони будуть входовувати цю моральну шкоду, залишаючись при цьому викривачами, тобто прихованими особами. Ну, тобто це ось така можливість також для них є", - розповів він.

Володимир Зеленчук підкреслив, що це створює певні суперечності і в цілому по законопроекту є також багато технічних моментів, які певним чином можуть влитись в негативну судову практику. 

"По-друге, які можуть створити загальний охолоджуючий ефект на журналістику і свободу слова в країні. І також можуть призвести до того, що особи, які цілеспрямовано використовують судові процеси журналістів, придушення свободи слова, вони також можуть в більшому випадку використовувати ці судові процеси. Оскільки їхні права були розширені, вони тепер можуть подавати в будь-якому разі право на відповідь на будь-якого поширювача інформації, тобто свої відповіді. Вони можуть їх подавати на суд на будь-якого поширювача інформації. І в цілому це досить створює загрозливу картину, особливо для журналістів там в регіонах, де в них великі конфлікти з місцевими органами влади, де вони розслідують ці факти і не мають таких достатніх ресурсів для того, аби постійно захищати і відстоювати свою позицію в судах", - додав юрист Інституту масової інформації.