Нардепка Шуляк назвала чотири ключові умови для залучення приватних інвестицій у відбудову України

Про це розповіла народна депутатка України, фракція "Слуга народу", голова Комітету з питань організації держвлади та місцевого самоврядування Олена Шуляк у проєкті "Світогляд" на Еспресо.

Вона розповіла, що значна частина із 90 млрд євро міжнародної допомоги на 2026–2027 роки буде спрямована на фінансування сектору безпеки й оборони, а також на підтримку державного бюджету. Водночас для приходу приватного бізнесу необхідно створити відповідні умови. 

"Звичайно, частина велика з цих 90 мільярдів євро, які розраховані на два роки, вони будуть стосуватися фінансування нашого оборонного сектору і український бюджет уже протягом п'яти років також направлений на те, що трильйони гривень ми направляємо саме на Cили безпеки і оборони. Це є абсолютно нормальним, тому що під час великої війни, під час повномасштабного вторгнення немає нічого важливішого, як обороняти нашу країну. Частина з грошей, які сьогодні Україна буде отримувати від наших партнерів, буде стосуватися наповнення безпосередньо українського бюджету в тому числі. І якщо ми говоримо про приватний капітал, взагалі про бізнес, який буде працювати і працює сьогодні в Україні, то їм цікаво чотири речі. Перше - це доступ до фінансування і на сьогодні в Україні потрібно створити такі умови, щоб працювали і міжнародні фінансові інституції, тому що саме міжнародні фінансові інституції будуть максимально зацікавлені в тому, щоб інвестувати, вірніше фінансувати великі інфраструктурні проєкти", - сказала вона.

Олена Шуляк наголосила, що Україна вже адаптує регуляторне середовище до європейських стандартів, а дерегуляція залишається одним із пріоритетів для створення сприятливого інвестиційного клімату. 

"Друге, в чому зацікавлений бізнес і український іноземний - це те, щоб в країні були створені такі регуляторні правила, які були б зрозумілі, які були прозорі, які були би незабюрократизовані. І більше того, всі ці правила, вони повинні бути ідентичними до правил Європейського Союзу. Для нас це є дуже важливим, тому що ми вже зараз на такому серйозному шляху до вступу, до повноправного членства до Європейського Союзу і зараз відкритий вже перший кластер перемовин, тому всі правила, які стосуються регуляторних процедур, звичайно, ми максимально імплементуємо в доречності з європейським законодавством. Але сьогодні для бізнесу ці правила повинні бути максимально спрощеними, тому для нас у фокусі залишається дерегуляція і всі правила повинні бути дуже-дуже зрозумілі кожному інвестору", - зазначила вона. 

Третє, що цікавить бізнес - це розвинута інфраструктура. 

"І якщо ми говоримо про різні компанії, які планують заходити в Україну, наприклад, працювати в тому ж самому житловому секторі чи в логістичному напрямку, звичайно, держава повинна частину своїх публічних коштів направляти саме в розвиток інфраструктури для того, щоб ця територія була привабливою для інвестування бізнесом. І четверте питання, яке цікавить весь бізнес і приватний капітал в тому числі, звичайно, воно, саме головне, стосується людського капіталу, того, які які саме люди будуть працювати, як вони будуть працювати, де брати фахівців, наскільки ці фахівці володіють тими чи іншими технологіями тощо. Тому для нас дуже важливо і це питання, створювати такі умови, щоб і українці поверталися додому для того, щоб вони були влаштовані, скажімо так, працевлаштовані в компанії, які будуть відновлювати Україну. І це є також надзвичайним завданням для всього і українського уряду, для парламенту в тому числі, тому що це стосується і систем освіти, і систем перекваліфікації, і систем доступу до різних знань. Тому над цим потрібно також працювати", - додала народна депутатка.

Окрему увагу, за словами народної депутатки, держава приділяє страхуванню воєнних ризиків, що є одним із найважливіших факторів для міжнародних компаній, які розглядають можливість роботи в Україні. 

"Ви вже сьогодні дуже гарно говорили про те, що на конференції (з відбудови України у Гданську, - ред.) також опрацьовувались питання які пов'язані з страхуванням воєнних ризиків. Питання безпеки поки йде повномасштабне вторгнення для багатьох компаній буде залишатися надзвичайно важливим, тому в цей момент, коли максимально розширюється покриття воєнних ризиків для більшості компаній на сьогодні залишається надзвичайно важливим і тут наше Міністерство економіки разом також з міжнародними фінансовими інституціями шукає найкраще рішення, наскільки це рішення може бути найкращим з відповідною і компенсацією ставок для того, щоб все ж таки бізнес міг розраховувати на домірні витрати при тому, що їх ризики будуть знижені", - розповіла вона.

Олена Шуляк нагадала, що наприкінці 2025 року Верховна Рада оновила законодавство про державно-приватне партнерство. За її словами, це дозволило розширити перелік сфер, у яких можуть реалізовуватися такі проєкти, зокрема в оборонній галузі, енергетиці та відновлюваній енергетиці. 

Вона зауважила, нові норми також передбачають можливість фінансування проєктів державно-приватного партнерства за рахунок грантів, донорських коштів та ресурсів міжнародних фінансових інституцій, що має стимулювати залучення приватного капіталу до відбудови України. 

"Ну і, звичайно, всі можливості, які стосуються приватно-публічного партнерства. До речі, український парламент в кінці 2025 року оновив законодавство, яке стосується публічно-приватного партнерства. Зараз ми суттєво розширили перелік, скажімо так, сфер, в яких таке приватно-публічне партнерство може застосовуватись. Звичайно, ці сфери розширені і на оборонний сектор, і на сектор енергетики, сектор відновлювальної енергетики тощо. І зараз в публічно-приватному партнерстві можуть приймати участь і комунальні підприємства, і державні підприємства, і максимально залучаються підприємства приватного капіталу для того, щоб знаходити найкращі рішення саме для того, щоб брати участь в проєктах PPP. І, до речі, в законодавстві ми змінили також низку норм, які говорять про те, що проекти, які стосуються публічно-приватного партнерства, вони можуть фінансуватися також за рахунок різноманітних і грантів, і донорських коштів, і коштів міжнародних фінансових інституцій для того, щоб максимально саме була можливість залучати приватний капітал до різних секторів і на різних рівнях, і на рівнях держави, і на рівні регіонів, і на рівні кожної громади, звичайно", - підсумувала вона.

• 28 червня у польському Гданську завершилася дводенна конференція з відбудови України. Скільки вдалося залучити коштів та які теми обговорювали.