Для чого Україна відкриває продаж зброї та чому собаки на фронті все більше дичавіють. Акценти світових ЗМІ 10 лютого

Про це і не тільки писали світові ЗМІ 10 лютого.

Україна не має стільки грошей, скільки українські компанії можуть виготовити зброї

безпілотники, фото: Львівська ОВА

Світові медіа звернули увагу на те, що Україна відкриває продаж зброї. Як пише New York Post, це робиться для того, щоб скористатися технологічним бумом воєнного часу, так пояснює це президент Володимир Зеленський.

Гонка озброєнь в Україні створила багато збройових компаній , які виробляють більше зброї, ніж Київ може купити, що спонукало Зеленського оголосити в неділю про відкриття 10 "експортних центрів" по ​​всій Європі цього року для залучення вкрай необхідних коштів для його країни, пишуть американські журналісти. 

Президент України зазначив, що сучасні українські безпілотники, які успішно довели свою ефективність проти російських військових, також будуть виставлені на продаж, оскільки європейські країни почнуть збільшувати свої витрати на оборону. Навіть попри те, що в бюджеті України на 2025 рік було виділено 18 мільярдів доларів на дрони вітчизняного виробництва, цього все ще недостатньо, щоб скупити всі безпілотники, що виробляються в країні.

"Сьогодні безпека Європи побудована на технологіях та дронах", – сказав Зеленський, розхвалюючи передові розробки українців у сфері безпілотних літальних апаратів.

Гендиректор Української ради зброярів Ігор Федірко заявив, що міжнародні покупці вимагають не лише українських безпілотників, але й технологій боротьби з ними.

"Безпілотники виявилися домінуючою силою в бойових діях війни в Україні, причому як Москва, так і Київ використовують їх для проведення масованих атак на великі відстані. Багато експертів попереджають, що ця війна є лише яскравим прикладом того, як виглядатимуть сучасні війни, оскільки багато країн цікавляться бойовими безпілотниками та системами глушіння безпілотників", - підкреслюють у New York Post.

Також президент Трамп висловив велику зацікавленість у українських безпілотниках у рамках минулорічних переговорів щодо "мегаугоди" щодо безпілотників , за якими США мали б скуповувати українські безпілотники в обмін на продаж американської зброї, якої Україна вкрай потребує.

Виробництво українських безпілотників має розпочатися в Німеччині в середині лютого, сказав Зеленський, а самі безпілотники вже будуються у Великій Британії в рамках спільної ініціативи.

"Сьогодні у нас є 450 компаній, які виробляють дрони, від 40 до 50 з них є провідними. Усі хочуть інвестувати. Цей рік – 2026 – буде роком інвестицій у наші технології, перш за все в дрони", - наголосив Зеленський.

У Reuters додають, що чотирирічна війна сприяла буму в оборонному секторі, і галузеві асоціації оцінюють, що в Україні є понад тисяча виробників зброї та військової техніки, більшість з яких є невеликими приватними компаніями, заснованими після вторгнення Росії у 2022 році.

"Оскільки компанії постійно намагалися виробляти нові системи озброєння та способи протидії їм, оборонний сектор зростав швидше, ніж здатність уряду купувати його продукцію, що змусило Київ звертатися за пожертвами до союзників для фінансування внутрішніх закупівель. Українські виробники, багато з яких мають досвід успішного розгортання на полі бою, сподіваються скористатися історичним бумом європейських оборонних витрат, зумовленим найбільшою війною на континенті з 1945 року", - додають у виданні.

Тим часом, необхідність більшої військової автономії Європою, щоб менше залежати від США, одна з основних тем, яка відзначена у звіті для Мюнхенської конференції з безпеки, яка відбудеться цього тижня, пишуть у The Guardian. Журналісти називають це "болючим усвідомленням". 

"Європа дійшла болісного усвідомлення того, що їй потрібно бути більш наполегливою та більш незалежною у військовому плані від авторитарної адміністрації США, яка більше не поділяє відданості ліберально-демократичним нормам та цінностям, стверджується у звіті, підготовленому Мюнхенською конференцією з безпеки. У звіті готується ґрунт для повномасштабної ідеологічної конфронтації з Білим домом Трампа на щорічній зустрічі високопосадовців з питань політики безпеки, яка розпочнеться у п'ятницю", - додають у виданні.

Українські собаки змінюються через війну

фото: Еспресо: Біла Церква

А у New York Times написали, що війна змінила навіть поведінку собак в Україні. Адже дослідники "виявили дивовижні зміни у колишніх домашніх тваринах на передовій бойових дій з Росією".

У дослідженні, опублікованому в грудні в журналі Evolutionary Applications, група дослідників виявила, що вплив конфлікту в Україні за короткий період перетворив собак, які раніше були домашніми улюбленцями, на собак, яких можна знайти в більш диких середовищах.

Вчені зібрали різноманітні дані від 763 собак у дев'яти областях України. Команда працювала з притулками для тварин, тоді як ветеринари та волонтери збирали дані від безпритульних собак у потенційно безпечних районах, а іноді й у районах, визначених як небезпечні території.

Але збір даних на передовій був складнішим. Цю роботу очолював Ігор Дикий, зоолог Львівського національного університету імені Івана Франка. Дикий служив на передовій – поблизу міста Лиман у Донецькій області, а пізніше поблизу Харкова, що на кордоні з Росією – протягом двох років, починаючи з 2022 року, як доброволець у ЗСУ.

"У селі Зарічне з нами жило багато безпритульних собак. Вони були налякані бойовими діями; деякі страждали від контузійного шоку. У одного маленького собаки був перелом лапи, який погано загоївся, через що він постійно кульгав. Інший осліп на одне око, втративши його під час вибуху", - згадує Дикий.

Він додав, що він та його побратими "годували їх усіх, давали притулок та надавали медичну допомогу, коли це було можливо".

Хоча дослідження було зосереджено на домашніх собаках, багато з них більше не перебували під опікою своїх власників і жили як бездомні.

"З початку війни ми спостерігали дуже сумну ситуацію з домашніми тваринами в Україні, – сказала Марія Марців, провідний автор статті та зоолог Львівського університету – Деякі люди брали своїх домашніх тварин із собою, а деяких просто залишали на залізничних вокзалах або на окупованих територіях". 

Більшість висновків команди свідчать про те, що собаки на передовій за надзвичайно короткий проміжок часу стали більше схожими на диких видів собак, таких як вовки, койоти чи дінго.

Приклади трансформації свідчать численні дані: собаки на передовій рідко мали морди, які були або короткими, як у французького бульдога, або видовженими, як у такси. У багатьох також зменшилася маса тіла. Навіть їхні вуха набули іншої форми, причому загострені вуха зустрічалися частіше, ніж висячі. 

"На передовій собаки з ознаками "дикого" фенотипу справді виживають частіше: прямі вуха, прямий хвіст, менше білого забарвлення", – відзначила Марців.

Малгожата Вітек, авторка дослідження та докторантка Гданського університету в Польщі, додає, що війна діє як "потужний фільтр, що сприяє розвитку рис, що покращують виживання в екстремальних умовах".

Інші характеристики, які частіше асоціюються з дикими видами собак, були виявлені в зонах конфлікту в Україні: там було менше старих, хворих та поранених собак, а собаки на передовій частіше жили групами.

Найбільше дослідників вразило, наскільки швидко проявилися ці зміни. Хоча війна тривала недовго, відмінності між собаками на передовій та іншими популяціями вже стали  очевидними. Вчені наголошують: це не прискорена еволюція, а швидкий відбір. Умови війни сприяли виживанню тварин із певними ознаками – менша вага (менше шансів підірватися на міні), краща здатність ховатися, менша вразливість до осколків. Більшість собак залишалися залежними від людей у харчуванні, хоча й доповнювали раціон рослинами, рідкісним полюванням чи навіть тілами загиблих. Деяких прихистили військові. 

Водночас окремі особини на передовій уже повністю перейшли до самостійного виживання – це ознаки фералізації, повернення до дикого стану. Таким чином дослідження собак піднімає ширше питання: війна завдає серйозної шкоди довкіллю. 

"Те, що відбувається з собаками – це тривожний сигнал для менш мобільних видів із жорсткішими вимогами до середовища та їжі", - вважає еколог Юен Річі.

Читайте також: Нас чекає отруєна гречка через "Чорнобилі", спричинені війною: еколог про нову географію України та як запобігти лиху