Єдина причина, чому Трамп не відмовиться від мирної угоди з Путіним – Китай, а Велика Британія та Україна планують продавати дрони. Акценти світових ЗМІ 18 березня

Про це і не тільки писали світові ЗМІ 18 березня.

Єдина причина, чому Трамп не відмовиться від мирної угоди з Путіним – Китай

Дональд Трамп, фото: gettyimages

Адміністрація Трампа вважає, що створення стимулів для Росії з метою припинення війни в Україні може зрештою призвести до зміщення глобального порядку на шкоду Китаю, пише Politico.

Президент Дональд Трамп часто викликав розчарування у європейських союзників своїми відвертими закликами до Путіна та різкими висловлюваннями на адресу президента України Володимира Зеленського.

Однак за цим видимим дисбалансом стоїть довгострокова стратегічна мета – протидія Китаю.

Адміністрація Трампа вважає, що заохочення Росії до припинення війни в Україні, економічне повернення її до міжнародної спільноти та щедре фінансування з боку США зрештою зможуть змістити глобальний порядок у бік від Китаю.

Це ризикований крок, який викликає занепокоєння в українців, але він підкреслює переконання адміністрації, що найбільшою геополітичною загрозою для США та Заходу є Китай, а не путінська Росія. Хоча протидія Китаю не є єдиною причиною, через яку адміністрація прагне перемир’я, це допомагає пояснити, чому після понад 15 місяців безрезультатних переговорів і численних погроз піти з процесу команда президента – спеціальний посланник Стів Віткофф і зять Джаред Кушнер – продовжує шукати прорив.

Представник адміністрації Трампа анонімно заявив, що пошук "шляху до тіснішого зближення з Росією" може створити "інший баланс сил з Китаєм, який може бути дуже, дуже вигідним".

Про бажання адміністрації використати мирні переговори щодо України для протидії Китаю раніше не повідомлялося.
Однак багато спостерігачів вважають, що цей план має мало шансів на успіх – принаймні доти, доки Путін і китайський лідер Сі Цзіньпін залишаються при владі. А ідея надання Росії економічних стимулів для зближення зі США викликає занепокоєння в Україні, заявив український чиновник.

"У минулому вже були такі спроби, і вони ні до чого не привели, – було сказано. – Німеччина проводила ["Остполітік", політику Німеччини щодо Сходу], і саме через це Росія зараз веде найкривавішу війну в Європі".

А що стосується розколу між Китаєм і Росією, то український чиновник зазначив, що обидві країни "мають одну спільну рису, яку неможливо подолати – вони ненавидять США як символ демократії".

Проте ця стратегія відповідає ширшим зовнішньополітичним ініціативам адміністрації, спрямованим, принаймні частково, на протидію китайському впливу. Усунення венесуельського лідера Ніколаса Мадуро та тиск на уряд Куби до межі колапсу – все це зменшує вплив Китаю у Західній півкулі. Адміністрація погрожувала Панамі, яка вийшла з китайської ініціативи "Пояс і шлях" лідера Сі Цзіньпіна через місяць після вступу Трампа на посаду, і назвала угоду Перу з Китаєм щодо глибоководного порту в Чанкаї "показовою історією".

А санкції проти Ірану змінили структуру імпорту нафти Китаєм, оскільки, за даними Reuters, у 2025 році Тегеран постачав Пекіну понад 13% його нафти. Дійсно, представник адміністрації Трампа зазначив, що, купуючи нафту у Венесуели, Ірану та Росії за цінами нижче ринкових, Китай субсидував своє споживання "на суму понад 100 мільярдів доларів на рік протягом останніх кількох років".

"Отже, це була величезна субсидія для Китаю, який мав змогу купувати нафту з цих країн на чорному ринку, іноді на 30 доларів за барель дешевше, ніж на спотовому ринку", – зазначив співрозмовник.

Навіть попри повідомлення про те, що Росія ділиться розвідданими з Іраном, США та Росія продовжують вести переговори. Минулого тижня Віткофф і Кушнер зустрілися з Кирилом Дмитрієвим, головним радником Путіна. Росіяни назвали зустріч "продуктивною". Віткофф заявив, що вони продовжуватимуть переговори. Ці переговори та ширші зусилля з протидії Китаю зараз відбуваються на тлі того, що Трамп просить кілька країн, зокрема Китай, про допомогу в охороні Ормузької протоки.

У Стратегії національної безпеки, опублікованій у листопаді, чимало уваги приділено Китаю, хоча Пекін часто не згадується безпосередньо. Багато американських законодавців – з обох партій – вважають Китай найсерйознішою довгостроковою загрозою для глобальної могутності Америки.

"Існує давня стратегічна лінія мислення США, згідно з якою співпраця Росії та Китаю аж ніяк не відповідає нашим інтересам, і тому слід шукати способи роз’єднати їх або принаймні тактично співпрацювати з тим партнером, який становить для нас меншу довгострокову стратегічну загрозу", – сказав керівник апарату Ради національної безпеки Трампа під час його першого терміну Александр Грей.

Грей, який наразі обіймає посаду генерального директора консалтингової фірми American Global Strategies, порівняв ці зусилля з діяльністю колишнього державного секретаря та радника з питань національної безпеки Генрі Кіссінджера, який очолював поїздку президента Річарда Ніксона до Китаю під час "холодної війни" з метою відвернути цю країну від Радянського Союзу.

Державний департамент відмовився коментувати цю інформацію. Однак раніше речник Державного департаменту заявив виданню Politico, що економічні зв’язки Китаю з країнами Латинської Америки становлять "загрозу національній безпеці" США, яку адміністрація активно намагається мінімізувати.

Ще один керівник апарату Ради національної безпеки Трампа під час його першого терміну Фред Флейц зазначив, що президент "наполягав на тому, щоб Путін припинив війну з метою нормалізації відносин Росії зі США та Європою", і хоче, щоб Росія знову приєдналася до "Великої вісімки".

Інші, однак, залишаються скептичними. Старший директор китайської програми в Фонді захисту демократій Крейг Сінглтон сказав, що мета розірвати союз Росії та Китаю є "привабливою в теорії, але на практиці партнерство між Москвою та Пекіном є непорушним".

"Звісно, немає нічого поганого в тому, щоб випробувати дипломатичні засоби, а президент Трамп – майстер укладання угод. Але, судячи з історії, це, ймовірно, не принесе особливих результатів, – додав Сінглтон. – Ймовірним результатом [у відносинах з Росією] стане обмежена тактична співпраця зі США, а не якийсь тривалий розрив із Пекіном".

А Китай прагне зберегти Росію як союзника і молодшого партнера у своїх відносинах як противагу західним державам. 

Державний секретар Марко Рубіо незабаром після свого затвердження натякнув на ширшу стратегію, заявивши в інтерв’ю, що "ситуація, коли росіяни назавжди залишаються молодшим партнером Китаю, змушені робити все, що Китай каже їм робити через свою залежність від нього", не є "хорошим результатом" для Росії, США чи Європи.

Але Рубіо, як і чиновник адміністрації Трампа, якому було надано анонімність для обговорення поточних переговорів, визнали, що повністю розірвати ці зв’язки буде важко.

Директор з питань політики щодо Китаю в Інституті політики "Америка понад усе" Адам Савіт стверджував, що "Росія має певне значення, але не буде вирішальною змінною у конкуренції між США та Китаєм", і що  "центр тяжіння – це Східна Азія".

Велика Британія та Україна планують продавати дрони

фото: Getty Images

Під час візиту президента Володимира Зеленського Велика Британія та Україна домовилися співпрацювати задля продажу технологій безпілотників за кордон. Ця ініціатива покликана посилити підтримку Києва в умовах, коли стрімке зростання цін на нафту через війну в Ірані стало справжнім подарунком для Москви, повідомляє Reuters.

Європейські лідери прагнуть зберегти увагу до України, оскільки глобальний інтерес переключився на Близький Схід. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте долучився до перемовин, щоб обговорити питання безпілотників, пов’язаних з ними технологій та євроатлантичної безпеки.

Через чотири роки після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Київ став світовим лідером у галузі технологій безпілотників та засобів протидії їм.

Велика Британія, близький союзник України, прагне допомогти їй використати цю позицію для підтримки країн Перської затоки, які регулярно зазнають атак з боку Ірану, зокрема з використанням безпілотників "шахед", які Тегеран надав Москві і які стали одним із ключових видів озброєння Росії.

Зеленський зазначив, що понад 200 українців розгорнулися на Близькому Сході та в регіоні Перської затоки, куди їх було відправлено на прохання партнерів, зокрема США. Він додав, що це є частиною ширшої угоди щодо дронів, запропонованої США, і що Україна готова запропонувати схожі домовленості всім своїм партнерам.

У понеділок Стармер заявив, що союзники не повинні відволікатися від підтримки України через ескалацію конфлікту на Близькому Сході, зазначивши, що війна та подальше зростання цін на енергоносії не повинні стати "несподіваним подарунком для Путіна".

Україна та її європейські союзники виступили з критикою тимчасового винятку, наданого США минулого тижня, який дозволив країнам купувати російську нафту та нафтопродукти, що потрапили під санкції та застрягли в морі.

На зустрічі в Лондоні Стармер і Зеленський домовилися про нове військово-промислове партнерство, спрямоване на збільшення поставок дронів та забезпечення ефективного використання штучного інтелекту на полі бою, йдеться в заяві Даунінг-стріт.

У заяві зазначено, що досвід України у сфері дронів буде поєднаний із виробничою базою Великої Британії для збільшення поставок дронів.

Велика Британія є одним із найбільших союзників України з часу російського вторгнення у 2022 році, послідовно підтримуючи Зеленського та надаючи військове обладнання й боєприпаси. Сторони шукатимуть можливості співпраці з третіми країнами у сфері безпілотників, заявила Велика Британія. Вона також оголосила про невелику інвестицію у розмірі 500 тисяч фунтів (660 тис. доларів) у новий центр штучного інтелекту в Україні для вивчення його використання на передовій.

Під час переговорів з Рютте також буде розглянуто прогрес у створенні так званої "Коаліції охочих", яка могла б надати підтримку Україні у разі припинення вогню та необхідності збереження санкційного тиску на Росію.

В окремій заяві Великобританія зазначила, що співпрацює з Фінляндією, Нідерландами та іншими країнами над створенням спільного механізму фінансування та закупівель у сфері оборони, щоб стимулювати попит, прискорити інвестиції та збільшити доступність боєприпасів.