Європейці вважають США більшою загрозою, ніж Китай, а американці ігнорують докази співпраці Росії та Ірану. Акценти світових ЗМІ 9 квітня

Про це і не тільки писали світові ЗМІ 9 квітня.

Дедалі більше європейців вважають США серйознішою загрозою, ніж Китай

Дональд Трамп, фото: gettyimages

Згідно з новим опитуванням, проведеним у шести провідних країнах ЄС, США за часів Дональда Трампа сприймаються скоріше як загроза, ніж як союзник, пише Politico.

З моменту повернення до влади в січні 2025 року Трамп ставив під сумнів прихильність Вашингтона до НАТО, погрожував анексувати Гренландію та Канаду, обклав союзників митами та розпочав війну з Іраном, до якої європейські країни відмовилися приєднатися.

Лише 12% опитаних у березні в Польщі, Іспанії, Бельгії, Франції, Німеччині та Італії вважали Америку близьким союзником, тоді як 36% бачили в ній загрозу. Натомість Китай вважали загрозою 29% опитаних у цих шести країнах.

На національному рівні загроза з боку Вашингтона випередила Пекін у чотирьох країнах, і лише респонденти у Франції та Польщі вважали загрозу з боку Китаю більшою.

Опитування, яке свідчить про жорсткість поглядів на США, також вказало на поглиблення суперечності в основі європейської політики безпеки. Виборці хочуть, щоб Європа була краще озброєною та більш самодостатньою, оскільки довіра до США підривається, але їхнє бажання зникає, якщо оборона означає особисті жертви, більші бюджети або безстрокову підтримку України.

Росія є явним ворогом – її як загрозу сприймали 70% усіх респондентів.

Опитування "European Pulse", проведене компанією Cluster17 для Politico та beBartlet, охопило 6 698 європейців у Іспанії, Німеччині, Франції, Італії, Польщі та Бельгії в період з 13 по 21 березня.

Найбільш негативно до Сполучених Штатів ставилися жителі Іспанії: 51 % з них заявили, що Вашингтон становить загрозу для Європи, що є найвищим показником серед опитаних. Мадрид очолив опозицію війні, яку Трамп розпочав у лютому проти Ірану, і зазнав докорів від президента за низькі видатки на оборону.

В Італії 46% опитаних заявили, що США становлять загрозу; цю позицію поділяють 42% бельгійців, 37% французьких респондентів та 30% німців.

Польща, яка межує з Росією і вважає союз зі США своєю головною гарантією безпеки, стала винятком: лише 13% опитаних заявили, що США становлять загрозу.

Опитування також засвідчило підтримку більшої стратегічної автономії.

У шести країнах 76% респондентів заявили, що підтримають відправку збройних сил своєї країни на захист союзника у НАТО у разі нападу. Підтримка зросла до 81%, коли сценарій передбачав захист іншої країни-члена ЄС.

У кожній країні, де проводилося опитування, прихильники військової допомоги значно переважали тих, хто був проти.

Однак цей консенсус різко послабився, коли мова зайшла про особисту участь.

Лише 19% респондентів заявили, що готові "взяти до рук зброю і воювати", якщо їхня країна зазнає нападу. Майже половина – 47% – зазначили, що воліли б брати участь у небойових ролях, таких як логістика, медична допомога чи цивільний захист. Ще 16% заявили, що підтримуватимуть свою країну, не беручи безпосередньої участі, тоді як 12% сказали, що розглянуть можливість виїзду з країни.

Розрив між політичною підтримкою оборони та індивідуальною готовністю воювати підкреслює виклик, що стоїть перед європейськими урядами, які розширюють свої військові амбіції та борються з нестачею рекрутів.

Опитування також показало, що виборці в цілому визнають необхідність зміцнення оборонної позиції Європи, хоча їхні думки щодо її фінансування залишаються розділеними.

Опитування також показало, що виборці в цілому визнають необхідність зміцнення оборонної позиції Європи, хоча їхні думки щодо її фінансування залишаються розділеними.

У шести країнах 86% опитаних погодилися з тим, що Європа повинна розвивати власний оборонний потенціал, причому 56% висловили повну згоду з цим твердженням. Особливо високою підтримка була в Польщі та Бельгії (по 95%) і Німеччині (89%).

Також була широко поширена підтримка глибшої військової інтеграції: 69% респондентів підтримали створення спільних європейських збройних сил, які діятимуть поряд із національними арміями. Рівень підтримки коливався від 60% у Франції до 83% у Бельгії.

Однак думки розходилися, коли йшлося про видатки.

За результатами опитування, 37% заявили, що їхня країна витрачає на оборону "приблизно потрібну суму", тоді як така сама частка вважала, що витрат "недостатньо". Водночас 22% заявили, що їхня країна вже витрачає занадто багато.

Відмінності на рівні країн були вираженими. У Німеччині (40%), Франції (44%) та Іспанії (43%) респонденти заявили, що витрати на оборону слід збільшити. В Італії 39% вважають, що витрати занадто високі – це найвищий показник серед опитаних країн. Польща виділяється: більшість (56%) вважає, що нинішній рівень витрат є приблизно правильним.

Ці погляди загалом відповідають нинішньому рівню витрат. Цього року Польща планує витратити на оборону 4,8% ВВП – це найвищий показник у НАТО і значно більше, ніж в інших опитаних країнах.

Дані продемонстрували розбіжності в поглядах на підтримку України з боку Європи.

У шести країнах 34% опитаних заявили, що Європа не надає Україні достатньої підтримки, 31% вважає, що нинішній рівень підтримки є прийнятним, а 30% вважають, що Європа робить занадто багато.

Знову проявилися національні відмінності. У Німеччині, яка є найбільшим європейським донором допомоги Україні, 45% опитаних вважають, що Європа робить недостатньо. В Італії, яка, за даними Kiel Support Tracker, виділяє найменшу частку ВВП на цивільну та військову допомогу Україні серед шести опитаних країн, 42% опитаних вважають, що Європа надає занадто багато підтримки. Іспанія та Бельгія схилялися до думки, що "недостатньо", тоді як у Франції думки розділилися більш рівномірно.

Попри ці розбіжності підтримка зобов’язань щодо колективної оборони залишалася високою в усіх країнах, які брали участь в опитуванні, особливо в країнах НАТО. Ці висновки також підживлюють дискусії щодо призову та громадянської служби, оскільки уряди шукають шляхи розширення військового потенціалу.
У Німеччині підтримка тієї чи іншої форми обов’язкової служби була особливо високою. Понад три чверті німецьких респондентів (78%) висловилися за відновлення призову або обов’язкової громадянської служби, які були призупинені у 2011 році.

Однак, зіткнувшись із опором у своїй коаліції, канцлер Фрідріх Мерц минулого року відмовився від планів щодо відновлення повного призову і натомість провів законопроект, спрямований на збільшення набору до 203 тисяч військовослужбовців до 2031 року.

Підтримка також була високою в Бельгії (76%), тоді як думки були більш розділеними в Італії, де 53% висловилися "за", та в Іспанії, де 54% виступили проти цієї ідеї.

Американці ігнорують докази співпраці Росії та Ірану

фото: gettyimages

Президент України Володимир Зеленський заявив, що США ігнорують переконливі докази того, що Росія допомагає Ірану завдавати ударів по американських базах на Близькому Сході, оскільки "довіряють" Володимиру Путіну, пише The Guardian.

В інтерв’ю з Аластером Кемпбеллом у подкасті The Rest is Politics Зеленський сказав, що намагався привернути увагу Білого дому до тісної співпраці між Москвою та Тегераном.

Він зазначив, що російські військові супутники сфотографували об’єкти критичної енергетичної інфраструктури в країнах Перської затоки та в Ізраїлі, а також розташування американських військових баз у цьому регіоні. За його словами, Кремль передав ці дані та знімки іранському режиму, щоб полегшити йому здійснення атак.

"Я говорив про це публічно. Чи чули ми реакцію США на адресу Росії з вимогою припинити це? – риторично запитав Зеленський. Він додав: – Проблема в тому, що вони довіряють Путіну. І це шкода". 

Зеленський підкреслив, що команда Дональда Трампа не змогла "справді зрозуміти деталі того, чого хоче Росія".
На запитання, чому так сталося, відповів, що двоє переговорників Трампа – Стів Віткофф і Джаред Кушнер – "провели занадто багато часу" з Путіним та його високопосадовцями.

Минулого року ця пара п’ять разів відвідувала Москву, але досі не побувала в Києві. Адміністрація Трампа чинила тиск на Україну, щоб та віддала східний регіон Донбас, де точаться запеклі бої. Путін натякнув, що погодиться на перемир’я, якщо Україна віддасть цю територію.

Зеленський заявив, що краще розуміє психологію російського лідера та його справжні військові цілі, ніж Білий дім. Президент України зазначив, що Путін не зупиниться на Донбасі, а спробує захопити обласні центри – Дніпро та Харків.

"Ми маємо визнати, що американці частково вважають, ніби [Донбас] для нас нічого не означає", – сказав Зеленський. – Вони не хочуть визнавати, що Путін буде їм брехати і що він може продовжувати окупацію навіть після таких кроків. Американці впевнені, що можуть довіряти Путіну".

Зеленський назвав поїздку віцепрезидента США Джей Ді Венса до Будапешта у вівторок і середу з метою агітації за президента Угорщини Віктора Орбана "некорисною".

Але він зазначив, що не має наміру втручатися у недільні вибори, додавши, що саме угорський народ має вирішити, яку партію підтримати.

Український президент також висловив думку, що Європі потрібно максимально збільшити свою силу в той час, коли США погрожують вийти з НАТО. Він сказав, що ЄС має об’єднати сили з Україною, Великою Британією, Туреччиною та Норвегією, щоб створити військовий блок, достатньо великий для стримування Росії.

"Без України та Туреччини Європа не матиме армії, яка б могла зрівнятися з російською. З Україною, Туреччиною, Норвегією та Великою Британією ви контролюватимете безпеку на морях, а не лише на одному морі", – пояснив він, додавши, що впевнений: Київ одного дня приєднається до ЄС.