Європі доведеться самотужки захищати Україну та себе, а росіяни зайшли у Дніпропетровську область. Акценти світових ЗМІ 27 серпня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 27 серпня.

Європі доведеться самотужки захищати Україну та себе

фото: Getty Images

Після аномального серпня, насиченого геополітичними самітами, стає очевидним, що Європа самотужки захищає суверенітет України, а отже, і власну безпеку від російської агресії, і не може розраховувати на значну підтримку з боку США, пише на шпальтах The Guardian старший науковий співробітник Європейського політичного центру Пол Тейлор.

Експерт переконаний, що "почуття стратегічної самотності в умовах дедалі жорстокішої боротьби за світову владу" є наслідком літа поступливості, під час якого ЄС погодився на явно незбалансовану торгівельну угоду, нав'язану Дональдом Трампом, і пообіцяв неймовірно великі інвестиції в США, а європейські члени НАТО пообіцяли збільшити свої видатки на оборону до амбітних 5% валового внутрішнього продукту – все це для того, щоб заспокоїти Трампа в надії зберегти участь США в європейській безпеці.

Звичайно, могло бути й гірше, все ж зауважує Пол Тейлор. Супроводжуючи українського президента Володимира Зеленського до Білого дому минулого тижня, лідери Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, Фінляндії та Європейської комісії продемонстрували свою єдність у відхиленні вимог Путіна щодо територіальних поступок для закінчення війни, які Трамп майже повторив. Їм вдалося пом'якшити частину політичної шкоди, заподіяної червоною доріжкою, якою Трамп зустрів російського президента на Алясці, і домогтися від Трампа нечіткої обіцянки, що США нададуть певну підтримку європейським силам безпеки для України в разі укладення угоди про припинення вогню.

Однак Трамп, окрім того, що знову виключив можливість членства Києва в НАТО і відмовився від вимоги до Росії негайного припинення вогню, він також не отримав від Путіна жодних взаємних поступок, і пропустив черговий самопроголошений термін для введення жорсткіших санкцій проти Москви, не вживши жодних заходів.

Щобільше, підкреслює Тейлор, міністр фінансів Трампа заявив, що США стягуватимуть 10% націнку на всі європейські закупівлі американської зброї для України – фактично, це військовий податок на власних союзників.

Білий дім чітко дав зрозуміти, що будь-яка підтримка США для сил безпеки, які збирають Велика Британія та Франція для України, не передбачатиме "boots on the ground".  Також незрозуміло, наскільки європейці зможуть покладатися на обмін важливою розвідінформацією з США, не кажучи вже про підтримку США, якщо європейські сили зазнають нападу в Україні.

Це означає, що європейські уряди, які зважують, чи направляти на підтримку післявоєнної України сухопутні війська, повітряні сили, протиракетну оборону, військово-морські підрозділи або інструкторів, не можуть бути впевнені, що США раптово не позбавлять їх важливої інформації, приховуючи життєво важливі розвіддані, дані спостереження та розвідки, якщо Росія почне нове військове нарощування або відновить бойові дії.

Фактична група лідерів Європи також стикається з політичними та економічними викликами всередині своїх країн, намагаючись збільшити військову та фінансову підтримку Києва та скласти надійний план "гарантій" безпеки після війни.

Попри вражаючий ефект, продемонстрована Білому дому єдність і рішучість Європи вже починає розпадатися. Віце-прем'єр-міністр Італії Маттео Сальвіні висміяв заклик президента Емманюеля Макрона розмістити європейські війська в Україні. А канцлер Німеччини Фрідріх Мерц піддається критиці всередині власної коаліції за пропозицію про те, що Берлін надасть війська для сил безпеки, які формує "коаліція охочих".

Також виникали питання щодо відсутності Польщі, непохитного союзника та сусіда України і найсильнішої держави Центральної Європи, на саміті в Овальному кабінеті, що, очевидно, було пов'язано з протистоянням між проєвропейським прем'єр-міністром Дональдом Туском і новим протрампівським президентом Каролем Навроцьким. Варшава заявила, що не надаватиме війська для європейських сил, оскільки вони потрібні їй для захисту власних кордонів з Росією та Білоруссю.

Все це піднімає фундаментальне питання: чи може коаліція держав під керівництвом Європи дійсно надати Україні надійні гарантії безпеки в разі припинення вогню? Якою буде визначена місія та правила застосування сил безпеки, і яку підтримку нададуть США або НАТО у разі російської атаки? Чи мають ключові європейські держави, які не можуть розраховувати на надійну підтримку США, політичну волю і витривалість, щоб стримати Путіна, метою якого є саме витіснення США з європейської безпеки і розкол європейців між собою?

Спогади про провали європейських миротворчих операцій у Боснії в 1990-х роках і боягузливу реакцію Європи на захоплення Росією Криму у 2014 році не вселяють оптимізму, зауважує експерт.

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн чітко дала зрозуміти, що більша частина тягаря й надалі лягатиме на саму Україну, яка "має стати сталевим дикобразом, неперетравним для потенційних загарбників". Зміцнення України за допомогою зброї, торгівельних пільг та фінансової підтримки є на сьогодні найкориснішим внеском, який можуть зробити європейці. Оскільки Путін не виявляє жодних ознак припинення війни або початку серйозних мирних переговорів, а Трамп не бажає чинити реальний тиск на Росію, здатність європейців забезпечити будь-яке перемир'я навряд чи буде випробувана.

І це добре, оскільки ми все ще далекі від того, щоб мати надійні політичні та військові можливості для стримування Росії без надійної підтримки США, підсумовує Пол Тейлор.

Росіяни зайшли у Дніпропетровську область

фото: gettyimages

Українські сили підтвердили, що російські військові перетнули кордон і вторглися в східний промисловий регіон Дніпропетровщини, де намагаються закріпитися, повідомляє BBC.

"Це перша атака такого масштабу в Дніпропетровській області", – сказав BBC Віктор Трегубов із Дніпровської оперативно-стратегічної групи військ, хоча він чітко дав зрозуміти, що їхнє просування було зупинено.

Як нагадує BBC, протягом усього літа Росія заявляла, що увійшла в цей район, оскільки її війська намагаються просунутися глибше в українську територію з Донецької області. На початку червня російські офіційні особи заявили, що в Дніпропетровську розпочалася наступальна операція, хоча останні повідомлення України свідчать, що вони ледь перетнули межу області.

Будь-яке просування Росії в Дніпропетровську буде ударом по моральному духу України, оскільки дипломатичні зусилля США, спрямовані на припинення війни, здаються марними, попри зустріч президента Дональда Трампа з Путіним на Алясці.

У вівторок DeepState оцінив, що Росія зараз окупувала два села в цьому регіоні, Запоріжське та Новогригорівку.
Однак генеральний штаб Збройних сил України заперечив це. У заяві зазначено, що військові "продовжують контролювати" Запоріжське, а "активні бойові дії також тривають в районі села Новогригорівка".

Москва не висунула претензій на Дніпропетровську область, на відміну від Донецької та чотирьох інших східних областей України, але, зауважує BBC, вона атакувала її великі міста, зокрема обласний центр Дніпро.

До війни на Дніпропетровщині проживало понад три мільйони людей, і це був другий за величиною центр важкої промисловості в Україні після Донбасу, що складається з Донецької та Луганської областей.

Хоча російські війська повільно просуваються в захопленні території і зазнають дуже великих втрат, останнім часом вони досягли успіхів на Донбасі. На початку цього місяця невелика група піхоти раптово просунулася на 10 км за межі оборонних ліній України поблизу Добропілля, але останні дані свідчать про те, що їхнє просування було зупинено.

За повідомленнями, Путін сказав Трампу, що готовий припинити війну, якщо Україна передасть йому території Донецької області, які вона контролює, але багато українців вважають, що російський лідер має інші плани.

Полковник Павло Паліса, заступник глави Адміністрації Президента України, в червні попередив журналістів у США, що Кремль хоче окупувати всю Україну на схід від річки Дніпро, яка розділяє Україну навпіл.

Глава зовнішньої політики ЄС Кая Каллас також попередила, що передача української території Росії в рамках мирної угоди є "пасткою".

Після зустрічі з Путіним на Алясці, а потім з президентом України Володимиром Зеленським у Вашингтоні, Трамп минулого тижня заявив, що розпочав підготовку до саміту між двома лідерами. Але наприкінці минулого тижня надії на прорив згасли. Лавров наголосив, що "порядок денний [саміту] ще зовсім не готовий" і що жодної зустрічі не планується.

Пізно ввечері у вівторок американський посланець Стів Віткофф повідомив Fox News, що він зустрінеться з українськими чиновниками в Нью-Йорку наприкінці цього тижня і що "ми щодня спілкуємося з росіянами". Тим часом президент Зеленський закликав своїх західних союзників активізувати зусилля, спрямовані на узгодження майбутніх гарантій безпеки в разі укладення угоди.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив у вівторок, що гарантії безпеки для України насамперед дадуть змогу українській армії захищати свою країну в довгостроковій перспективі. Мерц зазначив, що Зеленський чітко дав зрозуміти, що готовий сісти за стіл переговорів з Путіним, і тепер черга за Москвою.

"Якщо російський президент серйозно налаштований покласти край вбивствам, то він прийме цю пропозицію", – сказав канцлер.

Тим часом Україна оголосила, що чоловіки віком від 18 до 22 років можуть виїжджати за кордон, що є пом'якшенням закону, який вимагав від усіх осіб віком попри 60 років отримання дозволу. Прем'єр-міністр Юлія Свириденко зазначила, що ця зміна також стосується тих, хто зараз перебуває в інших країнах, тобто вони тепер можуть повернутися в Україну і виїхати знову, якщо захочуть.