Пентагон хоче, щоб Європа взяла на себе більшу частину допомоги Україні, поки Росія намагається знову втягнути Білорусь у війну. Акценти світових ЗМІ 18 квітня

Про це і не тільки писали міжнародні медіа зранку 18 квітня. 

Пентагон хоче, щоб Європа взяла на себе більшу частину допомоги Україні

фото: gettyimages

Головний політичний чиновник Пентагону застерігає, що майбутня військова підтримка України не може залежати від Сполучених Штатів, посилюючи тиск на європейських союзників, щоб ті взяли на себе провідну роль, пише Politico.

У виступі на засіданні Контактної групи з питань оборони України, що відбулося цього тижня в Берліні, Елбрідж Колбі зазначив, що підтримка Вашингтона значною мірою базувалася на "використанні обмежених запасів США", і наголосив, що такий підхід більше не є стійким.

"Європа повинна прискорити процес прийняття на себе основної відповідальності за конвенційну оборону континенту, – сказав Колбі. – Це не питання вибору, а стратегічної необхідності".

Він додав, що продовження допомоги Києву "не має залежати від значних внесків США", закликавши союзників натомість збільшити фінансування та виробництво.

За часів Дональда Трампа нова військова допомога США Україні скоротилася майже до нуля. Однак Вашингтон готовий продавати Києву зброю, що фінансується іншими союзниками в рамках програми "Перелік пріоритетних потреб України" під егідою НАТО, яка минулого року зібрала 3,7 млрд євро на закупівлю озброєння.

Військова допомога США Україні скоротилася на 99% у 2025 році, повідомляє Kiel Support Tracker, який відстежує допомогу Києву. 

"Водночас Європа різко збільшила обсяги допомоги: на 59% – фінансову та гуманітарну допомогу і на 67% – військову допомогу порівняно із середнім показником за 2022–2024 роки. У результаті загальний обсяг допомоги у 2025 році залишився близьким до показників попередніх років", – йдеться у повідомленні.

Цього тижня віцепрезидент Джей Ді Венс заявив, що пишається тим, що США припинили військову допомогу Україні.

"Одне з досягнень цієї адміністрації, яким я пишаюся найбільше, – це те, що ми сказали Європі: якщо ви хочете купувати зброю, ви можете це робити, але США більше не купують зброю і не відправляють її в Україну", – заявив він на заході Turning Point USA.

Попри перехід до продажу зброї, США та їхні союзники в Перській затоці також перебувають під тиском через війну проти Ірану, розпочату Трампом та Ізраїлем, і лунають заклики зосередитися на відновленні запасів ракет протиповітряної оборони, яких також потребує Київ.

Колбі наголосив на необхідності надати пріоритет "серйознішим загрозам для американців", підкресливши ширше перебалансування, яке вже відбувається.

Ця заява пролунала на тлі того, як європейські союзники оголосили про нову хвилю підтримки України в рамках берлінської зустрічі, зосередивши увагу на безпілотниках, протиповітряній обороні та засобах удару на великі відстані.
Німеччина оголосила, що профінансує додаткові ракети ППО Patriot, які будуть вироблятися всередині країни, а також системи ППО IRIS-T та фінансування безпілотників дальнього радіусу дії, що виробляються в Україні. 

Велика Британія пообіцяла 120 тисяч безпілотників у рамках свого щорічного пакету військової підтримки, тоді як Нідерланди виділили сотні мільйонів євро на безпілотні засоби. Бельгія та Іспанія також виділили нові кошти, спрямовані на підтримку систем ППО, артилерії та винищувачів.

Ці оголошення підкреслюють як динаміку, так і обмеження. Хоча європейські внески зростають, Україна продовжує стикатися з гострою нестачею систем протиповітряної оборони для збивання російських балістичних ракет, а виробничі потужності ледве встигають за попитом.

Колбі наголосив, що для усунення цього розриву знадобиться більше зусиль. 

"Європа повинна поставити оборону континенту і, як наслідок, свою військову підтримку України на справді стійку основу", – додав він, закликаючи до зміцнення оборонної промислової бази.

Росія намагається знову втягнути Білорусь у війну

фото: gettyimages

Президент Володимир Зеленський заявив, що, за даними України, Росія веде підготовку, яка свідчить про те, що вона знову спробує залучити свого союзника Білорусь до війни, пише Reuters.

Зеленський опублікував ці коментарі в месенджері Telegram у відповідь на, як він зазначив, розвідувальний звіт, оприлюднений головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським.

"За даними розвідки, у прикордонній зоні Білорусі триває будівництво доріг у напрямку України та розгортання артилерійських позицій", – написав він. – Ми вважаємо, що Росія знову спробує втягнути Білорусь у свою війну".

Зеленський зазначив, що Україна видала вказівки попередити білоруське керівництво про "готовність України захищати свою землю та незалежність".

Він також додав, що, за даними розвідки, Росія "намагається... провести перегрупування сил – найімовірніше, щоб компенсувати нестачу особового складу".

"У цьому контексті стає більш очевидним, чому збройні сили активізували свою діяльність на території Білорусі",– зауважив Зеленський.

Президент Білорусі Олександр Лукашенко, один із найближчих соратників лідера Кремля Володимира Путіна, дозволив використовувати свою територію для частини російського вторгнення у лютому 2022 року до своєї меншої сусідки.

Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, заявив, що не має наміру направляти війська на війну в Україні.
Однак Білорусь, яка межує з членами НАТО Польщею, Литвою та Латвією, згодом погодилася розмістити на своїй території російську тактичну ядерну зброю та російські гіперзвукові ракети "Орешник".

Лукашенко вже давно перебуває під західними санкціями за підтримку війни в Україні та звинувачення у порушенні прав людини.  

Проте США прагнуть покращити відносини з Білоруссю та домагаються звільнення затриманих, яких на Заході вважають політичними в’язнями. Зокрема, минулого місяця було звільнено 250 осіб.

США заявили, що погодилися скасувати деякі санкції, але чітко дали зрозуміти білоруському керівництву, що воно не повинно сприяти іншим формам ухилення від санкцій або підтримці війни в Україні.