Путін вже чотири роки блефує, а проблема України не у втраті територій, а людей. Акценти світових ЗМІ 23 лютого

Про це і не тільки писали світові ЗМІ 23 лютого.

Чотири роки війни не принесли Путіну нічого 

Путін в формі (27.12.2025), фото: стопкадр з відео преслужби Кремля

Перед четвертою річницею початку повномасштабної війни, чимало світових медіа написали оглядові тексти про ситуацію в Україні, на фронті та примарні надії про закінчення цього найбільшого конфлікту після Другої світової війни. 

В Aljazeera проаналізували війну через призму кількості втрат, територій та витрачених грошей. 

Про людей: 

Офіційні дані Росії та України сильно відрізняються: кожна сторона сильно завищує втрати ворога та применшує власні. Загалом війна спричинила близько 2 млн військових втрат (загиблих, поранених, зниклих). За оцінками CSIS (станом на грудень 2025):

• Росія зазнала близько 1,2 млн втрат, з них 275–325 тис. загиблих (найбільші втрати держави після Другої світової у війні);
• Україна – 500–600 тис. втрат, з них 100–140 тис. загиблих.

Генштаб ЗСУ каже, що у 2025 році було 418 тис. російських втрат, а загалом понад 1,25 млн. У січні 2026 додатково ще 32 тис. 

Зеленський у лютому 2026 року відзначив, що загинуло 55 тис. українських військових.

Втрати Росії зростають (до 35 тис. на місяць у грудні 2025), що аналітики пояснюють поганою тактикою, корупцією, низьким моральним духом та сильною українською обороною.

Стосовно цивільних жертв (за даними ООН та CIT), мова йде про 15–16 тис. загиблих мирних жителів України, а також десятки тисяч поранених. Власне, що крайній 2025 рік став найсмертоносніший для цивільних (близько 2,9 тис. загиблих, переважно від дронів).

Крім цього Україна втратила близько четвертини довоєнного населення, яке становило 42 млн – частина під окупацією, десь 6 млн виїхали за кордон, десятки тисяч загинули, також тисячі дітей викрадено (понад 19 тис. за оцінками Єля, повернуто лише 1,2 тис.). 

Про території: 

Війна Росії проти України супроводжується повільними, але кривавими змінами на карті. На піку вторгнення, у березні 2022 року, Росія контролювала близько 26% території України – включно з анексованим Кримом (з 2014-го) та значними частинами Донецької й Луганської областей, де сепаратисти під керівництвом Кремля воювали з 2014 року. 

Вже у квітні того ж року Україна звільнила північ – Київщину, Харківщину, Сумщину, Чернігівщину, – і російський контроль скоротився до 20%. Восени 2022-го блискучі контрнаступи ЗСУ вигнали окупантів за Оскіл на Харківщині та з правобережжя Херсонщини – окупована площа впала до 17,8%.

Останні три роки фронт майже завмер, відзначають у Aljazeera. Росія намагається просуватися метр за метром, несучи величезні втрати. До грудня 2025-го контроль зріс до 19,3% – це приблизно 116 тис. км² (майже розміром з Болгарію). З початку 2026-го темпи російських просувань залишаються повільними, а Україна вже повернула частину території на півдні завдяки вдалим контрдіям після відключення росіян від системи Starlink. Війна перетворилася на війну на виснаження, де кожен відсоток коштує тисяч життів, наголошують журналісти.

Про гроші:

Війна змусила обидві сторони різко наростити військові бюджети, але з різними тенденціями. За даними SIPRI, витрати Росії на оборону стрибнули з 66 млрд $ у 2021-му до 102 млрд у 2022-му, 109 млрд у 2023-му та 149 млрд $ у 2024-му – це рекордний рівень (38% зростання за останній рік). У 2025-му оцінки розходяться: деякі аналітики (наприклад, Яніс Клюге) прогнозували подальше зростання (екстраполяція на понад 150 млрд $), але інші (як Крейг Кеннеді) вказували на скорочення на 15% через бюджетні проблеми, дефіцит і падіння кредитування ОПК. 

На 2026-й Москва планує зменшити оборонні витрати щонайменше на 7%.

Україна теж суттєво збільшила витрати: з 6,9 млрд $ у 2021-му до 41 млрд у 2022-му та близько 65 млрд у 2023–2024 роках. У 2025-му бюджет оборони підняли до рекордних 70–71 млрд $ (після жовтневого коригування). Це стало можливим завдяки допомозі союзників – понад 300 млрд $ військової та бюджетної підтримки з 2022 року (переважно ЄС і США).

Після інавгурації Трампа в січні 2025-го США майже повністю (на 99%) припинили допомогу, перекинувши тягар на Європу. За даними Кільського інституту, у 2025-му Європа різко наростив внесок – військова допомога зросла на 67%, фінансова та гуманітарна – на 59%. Загальний обсяг допомоги Україні залишився відносно стабільним, хоч і дещо нижчим, ніж у попередні роки, бо Європа компенсувала американський відхід.

Додатково Росія втратила доступ до 300 млрд $ заморожених своїх резервів (переважно в ЄС), відсотки з яких пішли на військову допомогу Україні та на її відновлення. Ще 33 млрд $ російських приватних активів під санкціями заблоковано.

Війна перетворилася на гонку бюджетів: Росія витрачає величезні суми, але стикається з обмеженнями, тоді як Україна тримається завдяки західній солідарності, яка тепер майже повністю європейська, наголошують у виданні.

А у New York Post у своїй редакційні колоні пишуть, що через чотири роки після початку війни Росії проти України позиції Путіна за столом переговорів аж ніяк не такі сильні, як він хоче, щоб світ вірив, тому він блефує. 

"Війська його країни захопили лише 0,8% території України за весь 2025 рік. І вони заплатили приголомшливу ціну за ці незначні здобутки: 92 жертви на кожен захоплений квадратний кілометр", - наголошують у виданні і додають, що в Росії все менше охочих воювати, а великих грошей для заманювання солдат, все менше. 

У CNN, пишучи про ці чотири роки, називають дії Путіна його фатальним прорахунком в якому він застряг. 

"Останні чотири роки конфлікту викрили не одне хибне припущення, не в останню чергу поширену раніше думку навіть серед союзників Києва, що Україна буде занадто слабкою, занадто дезорганізованою, щоб протистояти повномасштабному вторгненню. Так само постраждала репутація непереможності величезної російської армії. Згідно з дослідженням одного аналітичного центру, Королівського інституту об'єднаних військ (RUSI), коли Кремль розпочав так звану "Спеціальну військову операцію", він очікував, що його війська візьмуть під контроль Україну всього за 10 днів. Більш ніж через 1450 днів ці часові рамки виглядають безнадійно наївними та виявилися фундаментальним прорахунком, який завдав нищівних наслідків у вигляді болю, руйнувань та кровопролиття", - підкреслюють у виданні. 

А AP нагадали про ці чотири роки війни фоторепортаж, ілюструючи важливі моменти цього кривавого конфлікту.  Також там написали, що після 4 років війни Росії в Україні мир все ще недосяжний, незважаючи на прагнення США до врегулювання. 

"І на відміну від Червоної Армії, яка вісім десятиліть тому просунулася аж до Берліна у тому, що вона називала Великою Вітчизняною війною, чотирирічне тотальномасштабне вторгнення Росії на сусіда досі намагається повністю захопити східний промисловий центр України", - нагадують у виданні, порівнюючи часові відрізки Другої світової і тепер.

В Україні катастрофа з народжуваністю 

фото: ЛМР

Тим часом Україна перетворюється на країну вдів та сиріт, стикаючись з демографічною катастрофою, як пишеCNN. У виданні наголошують, що за чотири роки війни в Україні народжуваність дуже впала, зростає кількість людей, які борються з фертильністю або відкладають рішення мати дітей. Водночас зростають втрати на передовій, і мільйони людей, які втекли як біженці, тепер оселилися за кордоном. Результатом стала одна з найгірших демографічних криз у світі.

"Це катастрофа, – сказала CNN Елла Лібанова, провідний український демограф. – Жодна країна не може існувати без людей. Навіть до війни щільність населення України була низькою і дуже нерівномірно розподіленою".

Лібанова також сказала, що з початку війни Україна втратила близько 10 мільйонів людей – серед тих, хто загинув, покинув країну або проживає на територіях, окупованих Росією. І хоча народжуваність у країні знижується вже багато років – поширена тенденція по всій Європі – зараз вона практично зруйнована. Рівень народжуваності в Україні, або кількість дітей, яких народжує в середньостатистична жінка протягом свого життя, зараз впав нижче одиниці, порівняно з 1,4 в Європі та 1,6 в США.

В Україні виданню розповіли, що солдати живуть одним днем: щоб дочекатися вечора, щоб дочекатися наступного дня. 

"У них є нагальні потреби – де взяти гроші на дрони, на ремонт автомобілів. Вони нічого не планують на майбутнє, – сказала Олена Білозерська, яка раніше служила у війську і додала – Я вважаю своїм моральним обов’язком сказати (військовослужбовцям) жінкам, що якщо вони хочуть дітей у майбутньому, я б порадила їм пройти обстеження та заморозити яйцеклітини. Я ділюся своєю історією, щоб менше жінок опинялося в такому скрутному становищі".

А у Guardian відзначили, що за словами українських матерів, народження дітей під час війни – це тепер також і патріотичний вчинок. Бо країні потрібні люди. 

Читайте також: Підсумки 4-го року широкомасштабної війни. Як змінився фронт та нові загрози 2026 року