Росія наближається до ключового міста на сході України, а ЄС шукає шлях знищити прибутки Путіна з добрив, не вдаривши по фермерах. Акценти світових ЗМІ 31 січня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 31 січня.

Росія наближається до ключового міста на сході України

Російські війська повільно затягують зашморг навколо східноукраїнського міста Покровськ, ключового логістичного вузла, основні шляхи постачання якого перебувають під загрозою майже через три роки після вторгнення Москви на територію України, пише Reuters.

Видання зауважує: хоч Україна непохитно захищає місто, його оточення або падіння може поставити Росію в сильну позицію для наступу на кількох напрямках на сході та посилити тиск на Київ у критичний момент війни.

Усередині Покровська життя похмуре. За словами губернатора області, з довоєнного населення у 60 тисяч мешканців залишилося лише 7 тисяч. Нещодавно зачинили останнє поштове відділення – пошту тепер доставлятимуть броньованою вантажівкою.

По обидва боки від міста російські війська розташувались у межах досяжності артилерії і безпілотників над важливою автомагістраллю, яка проходить зі сходу на захід через всю Україну. Наразі більшість автомобілів об'їжджають Покровськ окружними дорогами заради своєї безпеки.

За останні кілька днів війська Росії підійшли до головної залізничної магістралі, що веде до Покровська з найважливішого логістичного вузла на сході України – Дніпра.

"Ситуація загалом складна, ворог постійно атакує у пішому порядку", – сказав заступник командира 59-ї штурмової бригади із позивним Фенікс. Бригада воює на фронті під Покровськом.

За словами офіцера, ворог має набагато більшу кількість піхоти, атакує невеликими групами, готовими зазнавати втрат, і вміло використовує ландшафт та погодні умови з поганою видимістю, щоб сховатися від безпілотників.

Автомобільне та залізничне сполучення Покровська зробили його важливим центром постачання для значної частини української лінії фронту, хоча в останні місяці загроза російської артилерії та безпілотників обмежила цю функцію.

Старший науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир у Вашингтоні Майкл Кофман сказав, що транзитні шляхи Покровська означають, що в разі падіння Покровська російські війська можуть використати його як плацдарм для просування на північ або захід.

"Це готує російські війська до потенційного просування у Дніпропетровську область ... далі за лінією фронту вони будують і ремонтують залізничні колії, – каже Кофман. – Потім вони можуть покращити власну логістику, і це дозволить їм просунутися далі на захід".

Дніпропетровська область - це велика область, східний край якої межує з Покровськом, а російські війська наразі перебувають на відстані близько 5 км (3 миль) від її кордону. Це не одна з чотирьох українських областей, на які претендує Росія, зазначає Reuters.

Оскільки президент США Дональд Трамп тисне на сторони для досягнення мирної угоди, окупація Москвою частини цього регіону може посилити її позиції у майбутніх переговорах.

Речник українського військового відомства Віктор Трегубов заявив, що росіяни намагаються обійти й оточити Покровськ з заходу. За його словами, це відрізняється від їхнього підходу до захоплення попередніх великих міст, де вони обирали дорогі лобові атаки та вуличні бої.

Троє аналітиків, з якими поспілкувався Reuters, сказали, що у випадку захоплення міста у Росії є два основних варіанти просування на Покровській ділянці фронту. Перший – просуватися на захід, у малонаселені райони Дніпропетровської області, які слабо укріплені і мають мало природних чи міських перешкод, які Київ міг би використати в обороні. Другий – просуватися на північ, у густу мережу промислових міст, через які буде важче прорватися, але які дозволять Росії чинити тиск на Краматорськ і Слов'янськ, два найбільші міста, що залишилися під українським контролем у східній частині Донецької області.

У неділю Зеленський призначив одного з найвищих українських генералів, командувача Сухопутних військ Михайла Драпатого, відповідальним за стратегічне командування, яке контролює значну частину фронту, включно з Покровськом.

"Він є авторитетним командиром, і його призначення може призвести до покращення командування і контролю та координації між підрозділами на фронті, що залишалося проблемою для України протягом останнього року", – сказав старший науковий співробітник базованого в США Інституту зовнішньополітичних досліджень Роб Лі.

Заступник командира 59-ї бригади Фенікс повідомив, що росіяни нещодавно почали використовувати нову тактику – засилати вглиб території противника піхотні підрозділи по три-чотири людини, щоб за допомогою протитанкових мін влаштовувати засідки на українських солдатів і техніку. Однак він додав, що загалом за останній місяць атаки стали дещо менш інтенсивними, і що Росія застосовує менше артилерії, ніж пів року тому.

Аналітик фінської аналітичної групи Black Bird Group Пасі Паройнен сказав, що Україна намагається відбивати невеликі піхотні атаки Росії, тому що їй не вистачає власної живої сили, щоб повністю прикрити лінію фронту.

Київ зіштовхнувся з довготривалими проблемами з набором і мобілізацією, а минулого року зросла кількість солдатів, які дезертували і втекли з виснаженої, втомленої армії.

ЄС шукає шлях знищити прибутки Путіна з добрив, не вдаривши по фермерах

Дилема ЄС щодо добрив полягає у тому, як знищити прибутки Путіна, не вдаривши по фермерах, пише Politico.

Останній крок Європейської комісії щодо запровадження тарифів на російські добрива мав стати потрійною перемогою: перекрити потік доходів для московської військової машини, допомогти європейським виробникам, що потерпають від проблем, і уникнути підвищення цін, яке може ще більше розлютити фермерів Європейського Союзу, що вже перебувають на межі відкритого бунту. Натомість, це більше схоже на потрійний промах, зауважує Politico.

Європейські виробники добрив вже кілька місяців попереджають, що в умовах скорочення експорту природного газу до Європи Москва перетворює свій дешевий газ на дешеві добрива і постачає їх до ЄС. Ця хитрість дозволила Росії зберегти цінний грошовий потік, попри західні санкції, спрямовані на те, щоб заморити голодом військову економіку Кремля.

Зараз Єврокомісія нарешті почала діяти, запропонувавши ввести тарифи на російські та білоруські добрива. Але ретельно розроблений план, що передбачає багаторічні перехідні періоди і обережне поетапне введення мит, може в підсумку нікого не задовольнити. Він ризикує не завдати суттєвого удару по доходах Росії, залишивши європейських виробників добрив на мілині; тим часом фермери, які покладаються на дешеву російську продукцію, щоб знизити свої витрати, кажуть, що не можуть дозволити собі додаткові витрати.

Copa та Cogeca, головні лобісти аграрного сектору ЄС, попередили, що нові тарифи можуть призвести до зростання витрат у наступному сезоні, що створить додатковий тиск на сектор, який і без того перебуває у скрутному становищі. Група стверджує, що плану Комісії бракує гарантій того, що внутрішнє виробництво добрив зросте достатньо швидко, щоб компенсувати дефіцит.

Фермерське лобі закликало Брюссель пом'якшити наслідки, скасувавши чинні мита на імпорт добрив з неросійських джерел, попереджаючи, що без таких заходів фермери ЄС можуть відчути катастрофічний фінансовий удар.

Брюссель наполягає на тому, що тарифи, які мають зрости з приблизно 40 євро за метричну тонну спочатку до 430 євро через три роки, послаблять російську військову економіку і водночас захистять "стратегічну автономію" ЄС.

Але критики стверджують, що вони з'явилися занадто пізно і занадто розмиті, щоб стимулювати реальні зміни. Навіть з чинними тарифами російські добрива можуть продовжувати вільно надходити до ЄС щонайменше до 2026 року.

Фермери ЄС вже виходили на вулиці через зростання витрат і нові жорсткі "зелені" правила. Черговий стрибок цін на добрива може спричинити нові хвилі протестів – уявіть собі трактори, що перекривають дороги і паралізують столиці. Це політичний кошмар, якого Брюссель хоче уникнути, підкреслює Politico.

Водночас повільне розгортання розчаровує європейських виробників добрив, які кажуть, що Москві дають більше часу для того, щоб продовжувати заповнювати ринок. Минулого року ЄС імпортував 6,17 мільйона метричних тонн російських добрив на суму 2,12 мільярда євро – найбільший обсяг з моменту вторгнення Росії в Україну у 2022 році, згідно з даними Євростату та митниці.

Для європейських виробників добрив проблема полягає не лише в російському імпорті, а й у тому, що Брюссель так довго зволікав з відповідними діями.

"Ми цінуємо те, що Єврокомісія вживає заходів для скорочення імпорту російських добрив, але, на жаль, цього занадто мало і занадто пізно", – сказала віцепрезидентка норвезької компанії Yara, одного з найбільших світових виробників добрив, Тіффані Стефані.

Вона попередила, що, відкладаючи серйозні дії до 2026 року або пізніше, ЄС ризикує поставити під загрозу власну галузь добрив, дозволяючи російській продукції продовжувати надходити на ринок.