США хочуть відкласти тристоронні переговори з Україною і РФ, а Норвегія позиціонує себе як енергетичного рятівника Європи. Акценти світових ЗМІ 14 березня

Про це і не тільки писали світові ЗМІ 14 березня.

США хочуть відкласти тристоронні переговори з Україною і РФ

фото: соцмережі

Володимир Зеленський заявив, що США домагалися перенесення чергового раунду тристоронніх переговорів щодо врегулювання конфлікту між Україною та Росією, який триває вже чотири роки, пише Reuters.

Зеленський зазначив, що американська сторона повідомила про те, що її переговорникам не дозволено виїжджати зі США з огляду на обставини на Близькому Сході.

Він порівняв обговорення щодо наступного раунду переговорів із мильною оперою "через війну на Близькому Сході".

"Американці заявили, що готові до зустрічі, але лише в Америці, оскільки війна та ситуація з безпекою не дозволяють їм виїжджати за межі США", – сказав президент України.

За його словами, українська делегація була готова зустрітися в Маямі або Вашингтоні, але Росія відхилила цю пропозицію і запропонувала зустрітися в Туреччині або Швейцарії, що було відхилено США.

"Ми відразу сказали, що готові до зустрічі наступного тижня, готуємося до зустрічі в Америці, у Швейцарії, у Туреччині і навіть, якщо вони не бояться, в Еміратах", – підкреслив Зеленський.

Зрештою, за його словами, проведення наступного раунду переговорів залежить від американської сторони. Переговорну делегацію Вашингтона очолюють спеціальний посланник Стів Віткофф та Джаред Кушнер, зять президента Дональда Трампа.

Білий дім не відразу відреагував на запит про коментар щодо висловлювань Зеленського.

З початку року Україна та Росія провели два раунди переговорів за посередництва США в Об'єднаних Арабських Еміратах, а минулого місяця – ще один раунд у Женеві.

Головною суперечливою точкою залишається територія та вимога Росії до України відмовитися від частин Донбасу, які не були захоплені московськими військами.

Норвегія позиціонує себе як енергетичного рятівника Європи

 фото: gettyimages

Норвегія ще більше зміцнює свою роль енергетичного рятівника Європи на тлі воєн та геополітичних потрясінь, що розхитують світові ринки, пише Politico.

Прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре заявив, що розширення конфлікту на Близькому Сході, яке вже призвело до зростання цін на нафту та скорочення поставок, підкреслює, чому Європі потрібні стабільні енергетичні партнери.

Прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре заявив, що розширення конфлікту на Близькому Сході, яке вже призвело до зростання цін на нафту та скорочення поставок, підкреслює, чому Європі потрібні стабільні енергетичні партнери. 

"Це війна, яка, здається, не має плану, – заявив Стьоре на щорічній конференції Offshore Norge в Осло у четвер, маючи на увазі атаки США та Ізраїлю на Іран. – У такі непередбачувані часи Норвегія має бути надійною".

З моменту повномасштабного вторгнення Москви в Україну Норвегія стала найбільшим постачальником трубопровідного газу в Європу, замінивши значну частину палива, яке раніше надходило з Росії.

"Весь газ, який ми видобуваємо в Норвегії, йде до Європи, а також близько 90–95% нафти, яку ми видобуваємо", – повідомив Politico генеральний директор норвезької нафтогазової компанії Equinor Андерс Опедал.

Але хоч й Осло позиціонує себе як опору енергетичної безпеки Європи, норвезькі чиновники заявляють, що країна не може швидко наростити видобуток, навіть якщо геополітична напруга призведе до скорочення світових поставок.
Міністр енергетики Норвегії Тер'є Асланд заявив, що його країна вже працює на межі максимальної потужності.

"Зараз ми досягли піку виробничих потужностей", – сказав він.

Збільшення поставок вимагатиме нових розвідок та інвестицій, зазначив Асланд, оскільки його уряд працює над уповільненням очікуваного спаду виробництва після 2030 року шляхом розробки додаткових ресурсів на норвезькому континентальному шельфі.

"Наша мета – бути стабільним, довгостроковим та передбачуваним постачальником енергії на європейський ринок", – відзначив міністр енергетики.

Водночас Норвегія виступає проти закликів Брюсселя зупинити розробку нафтових і газових родовищ в Арктиці на тлі перегляду ЄС своєї арктичної стратегії.

Нинішня політика ЄС зобов’язує блок домагатися введення міжнародного мораторію на видобуток нафти та газу в Арктиці, але зараз ця стратегія переглядається: громадські консультації завершуються 16 березня, а оновлену версію планується оприлюднити до літа.

Норвезькі чиновники, галузеві групи та профспілки лобіюють у Брюсселі відмову від цієї ідеї, аргументуючи це тим, що Європі й надалі буде потрібен норвезький арктичний газ у міру відмови від російських поставок.

Асланд захищав досягнення Норвегії в цьому регіоні, вказавши на Баренцове море – де країна запустила нафтове родовище "Йоган Кастберг" у серпні минулого року – як приклад відповідальної розробки.

"Ми постачаємо нафту та газ на європейський ринок з Арктики вже кілька десятиліть, – сказав він. – І ми будемо розвивати цю галузь".

Лідери галузі заявляють, що видобуток в Арктиці вже відіграє роль у заміні російських поставок.

Норвегія постачає приблизно третину імпорту газу в ЄС, хоча на арктичний газ припадає набагато менша частка – близько 3% імпорту блоку.

Проте норвезькі лідери стверджують, що мораторій послав би неправильний сигнал, поки Європа залишається залежною від зовнішніх поставок енергоносіїв.

Лідерка консервативної партії Норвегії Іне Еріксен Сьорейде заявила, що заклики зупинити освоєння Арктики суперечать поточним пріоритетам Європи в галузі енергетичної безпеки. 

"Це надсилає дуже негативний сигнал, коли Європейська комісія заявляє, що нам потрібно зупинити видобуток нафти та газу в Арктиці, адже саме на цьому розвитку покладається ЄС", – підкреслила вона.

Експерти зазначають, що загальна енергетична ситуація в Арктиці визначається Росією, яка має масштабні плани щодо розширення виробництва скрапленого природного газу за допомогою таких проектів, як "Ямал СПГ" та "Арктик СПГ 2".

Засновник і старший науковий співробітник Арктичного інституту Мальте Хумперт каже, що кліматичні зміни стрімко трансформують цей колись недоступний регіон.

"Якби не було кліматичних змін, ми б не говорили про геополітику Арктики, – зауважив він. – Кліматичні зміни активно перекроюють карту, і раптом з'являються нові торговельні маршрути, яких не існувало навіть 10–15 років тому".

У всіх політичних таборах Осло думка, загалом, однакова: Європі й надалі потрібні надійні постачальники викопного палива, і Норвегія має намір залишатися одним із них.

Лідерка опозиції Сільві Лістхауг із правоцентристської Партії прогресу заявила, що Європа повинна заохочувати Норвегію до збільшення видобутку нафти та газу, аби зменшити залежність від авторитарних режимів. "Чим більше газу зможе видобувати Норвегія, тим меншою буде залежність Європи" від недемократичних виробників, – вважає вона.

Лістауг також попередила, що високі ціни на енергоносії можуть підірвати європейську конкурентоспроможність. 

Навіть попри розширення Норвегією використання відновлюваних джерел енергії, лідери наполягають, що викопне паливо залишатиметься ключовим для європейської енергетичної системи під час тривалого переходу до екологічніших альтернатив.