Україна стає потрібною США, а у Польщі триває дискусія про кошти на армію. Акценти світових ЗМІ 9 березня

Про це і не тільки писали світові ЗМІ 9 березня.

Україна має шанс диктувати свої умови США

Зустріч Зеленського та Трампа, фото: GettyImages

Війна на Близькому Сході показала, що Захід потребує українськи технологій боротьби з дешевими іранськими дронами. Тому Україна вже відправила своїх спеціалістів на допомогу США. Як пише The New York Times, у міру поширення війни в Ірані, Київ охоче пропонує свій важко здобутий досвід та передові технології для протидії іранським безпілотникам.

Сполучені Штати звернулися з проханням про допомогу у четвер, і українська команда вирушила наступного дня, сказав президент Зеленський. 

Американські журналісти відзначають, що війна США та Ізраїлю проти Ірану відволікає увагу світу від України, але дає Києву шанс застосувати досвід боротьби з іранськими дронами (Shahed), які Росія використовує вже роки. Україна пропонує допомогу США та країнам Близького Сходу (Йорданія, ОАЕ, Бахрейн, Кувейт, Катар, Саудівська Аравія) – експертів, перехоплювачі-дрони та дешеві методи знищення БПЛА замість дорогих Patriot. За це Київ сподівається отримати взамін Patriot чи інші системи ППО, а також дипломатичну підтримку для тиску на Росію щодо припинення вогню. Деякі країни регіону мають міцні зв’язки з Москвою, тож можуть вплинути на переговори, вважають у The New York Times.

Також там додають, що відносини з Трампом напружені: він знову назвав Зеленського перешкодою для миру більше, ніж Путіна. Тим часом Росія постачає Ірану розвідку (супутникові знімки цілей США), а дрони з іранськими атаками мають російські компоненти (за словами Зеленського). 

"Україна знищує близько 87% російських "Шахедів" дешевими засобами: кулемети, F-16, глушилки, власні перехоплювачі. Адже Patriot коштує мільйони, а Shahed – до $50 тис. За перші дні війни на Близькому Сході витратили понад 800 Patriot проти понад 2000 дронів та 500 ракет, а це більше, ніж Україна отримала за 4 роки. Тому Зеленський балансує: допомога не повинна послабити оборону України, де війна триває п’ятий рік", - наголошують у виданні.

А в AP написали, що дешеві українські дрони перехоплювачі дійсно привертають увагу США та країн Перської затоки, але "заборона воєнного часу блокує продажі". 

"Україна, яка за роки війни стала лідером у виробництві недорогих дронів-перехоплювачів (вартістю $1–2 тис., деякі моделі – як Kuliya від General Cherry, P1-SUN від SkyFall чи Sting від Wild Hornets), пропонує цей досвід та обладнання США та партнерам у Затоці. Київ готовий надіслати експертів, інструкторів і дрони (виробництво дозволяє десятки тисяч на місяць, з надлишком для експорту без шкоди власній обороні), інтегрувати їх у системи ППО, навчити екіпажі, бо має унікальний бойовий досвід (серійне виробництво, перевірено на тисячах Shahed від Росії)", - кажуть у виданні.

Але й застерігають, що є перешкоди: заборона експорту зброї з 2022 року ще діє, потрібне державне регулювання та дипломатія (ринок зброї контролюють США). Аналітики попереджають, що успіх залежить не лише від технологій, а від політики та дій уряду. Якщо співпраця вдасться, Україна може стати ключовим гравцем у сучасній протидії дронам, посилити геополітичний вплив і отримати життєво важливі системи ППО.

У BBC написали, що озброєні роботи виходять на поле бою у війні в Україні. Адже з початку повномасштабного вторгнення Росії війна в Україні стала високотехнологічним конфліктом: небо заповнили дрони, Чорне море – безпілотні човни, а тепер на землі масово розгортають озброєні наземні роботи (UGV – uncrewed ground vehicles, або "наземні роботизовані системи").

UGV вже довели ефективність: відбивають атаки, беруть полонених, захищають позиції тижнями. Бригада K2 має перший у світі батальйон UGV. На цих роботів монтують кулемети Калашникова, гранатомети, вибухівку для камікадзе. Роботи ризикують собою там, де піхота не може, і діють безшумно.

Зіткнення українських і російських роботів-вбивць уже відбуваються (навіть без людей на полі бою). Росія розробляє "Кур'єр" (з вогнеметом, кулеметом, автономність 5 годин) та камікадзе "Лягушка". Хоча більшість UGV спроєктиввані для логістики, евакуації поранених, мінування. Натомість озброєні роботи частково автономні (рух, спостереження), але рішення про вогонь приймає оператор (через етику та міжнародне право).

Раніше ексголовнокомандуючий ЗСУ Валерій Залужний прогнозував, що майбутнє війни – це рої дешевих ШІ-дронів, що атакують з повітря, землі та моря одночасно. Піхоту не замінити, але її підтримуватимуть такі роботи. Виробники, а це Tencore, зробили понад 2000 UGV у 2025, натомість мають план на 40 000 у 2026 (з яких 10–15% роботів будуть озброєних).

Також у The Guardian відзначили, що конфлікт на Близькому Сході одночасно створює "ризики та можливості" для України. Адже війна США та Ізраїлю проти Ірану відволікає увагу Білого дому від мирних переговорів між Україною та Росією, підкріплюючи світогляд Путіна про "право сильного" атакувати слабших безкарно. 

Колишній міністр оборони Олексій Резніков зазначив виданню:

"Коли Вашингтон розпочав цю війну, Путін посміхався в Кремлі. Він може показати, що його доктрина "права сили" працює. Світ змінюється".

Для України – це ризики та можливості: новий попит на українські дрони-перехоплювачі та досвід протидії Shahed, але й конкуренція за системи ППО на світовому ринку. Резніков сподівається на інвестиції країн Перської затоки в українське виробництво. Натомість Москва обережно реагує на удари по союзнику Ірану. Тривалий конфлікт може підняти ціни на нафту, підтримавши слабку економіку Путіна (залежну від нафти попри санкції). 

У Польщі невідомість стосовно американської зброї та грошей на армію 

фото: gettyimages

Тим часом війна в Перській затоці може вплинути і на постачання зброї до Польщі, пишуть у Rzeczpospolita. Адже у США у Польщі є контракти на танки Abrams, літаки F-35, а також батареї та ракети Patriot, серед іншого. Наразі існує ризик затримки поставок цих ракет і до Польщі. 

Крім цього, у польському політикумі знову розбіжності щодо фінансування армії, пише Polskie Radio.  У вівторок, 10 березня, президент Кароль Навроцький має зустрітися з прем'єр-міністром, міністром оборони та президентом Національного банку Польщі, щоб обговорити програму "SAFE 0 відсотків". Запропонована президентом альтернатива програмі ЄС "SAFE" (близько 43,7 млрд євро під відсотки) гарантує 185 мільярдів злотих на оборону. Кошти надійдуть з Національного банку Польщі.

Однак речниця Громадянської коаліції Дорота Лобода критикує пропозицію президента: деталей мало, пресконференція влади нічого не пояснила. Тим більше, що джерело коштів – "знайдені невідомо звідки" головою NBP Адамом Глапінським гроші. 

Читайте також: "Це наче вічність". Репортаж другого дня великого обміну: додому повернулися 300 українських захисників