Україна йде наперекір Трампу, виключивши можливість виборів у 2026 році, а саміт у Брюсселі продемонстрував безсилля Європи. Акценти світових ЗМІ 20 березня

Про це і не тільки писали світові ЗМІ 19 березня.

Україна йде наперекір Трампу, виключивши можливість виборів у 2026 році

фото: YouTube

Виборча комісія заявляє, що чесні вибори неможливі раніше ніж через шість місяців після встановлення перемир’я, що ставить Київ на курс на конфлікт із Вашингтоном, пише The Times.

Члени офіційної робочої групи з питань виборів мали представити законопроєкт у парламенті наприкінці минулого місяця, але повідомили газеті The Times, що їм ще належить вирішити ключові питання щодо забезпечення чесних виборів, вільних від російських атак чи втручання.

Вони планують продовжувати обговорення цього питання щонайменше до кінця травня. Однак група дійшла згоди, що Україна має розпочати передвиборчу кампанію лише через щонайменше шість місяців після обговорення та ухвалення необхідного законодавства і встановлення перемир’я, що фактично виключає проведення президентських виборів цього року.

"Усі, включаючи депутатів, згодні з тим, що активна фаза бойових дій має припинитися, має бути встановлено чітку лінію розмежування, і лише після цього знадобиться шестимісячний період для організації виборів, – заявив заступник голови Центральної виборчої комісії України Сергій Дубовик. – Термін вже було перенесено. Безсумнівно, що робота триватиме протягом квітня та травня, оскільки ми ще не вирішили всіх питань".

 Президент Трамп наполягав на тому, щоб президент Зеленський розробив план проведення виборів у рамках будь-якої мирної угоди з Росією.

Росія також вимагала від України провести вибори. Іноді Трамп повторював позицію Кремля щодо легітимності Зеленського як лідера, натякаючи, що Україна має провести вибори попри війну, та називаючи його "диктатором без виборів".

Зеленський та нинішній склад Верховної Ради України перебувають при владі з 2019 року. Вибори в Україні мали відбутися у 2024 році, але Конституція країни забороняє проведення парламентських виборів у період дії воєнного стану.

За словами Дубовика, президентські вибори можна провести без внесення змін до Конституції, скоригувавши положення про воєнний стан та виборче законодавство. Однак робоча група виключила можливість проведення голосування під час бойових дій. Члени групи посилалися на ризик масових жертв у разі удару по виборчій дільниці. Крім того, Дубовик зазначив, що обмеження свободи слова та пересування, введені в умовах воєнного стану, можуть завадити проведенню передвиборчої кампанії.

Він додав, що опозиційні партії не бажають погоджуватися на електронне голосування, яке уряд потенційно може сфальсифікувати і яке буде закритим для міжнародних спостерігачів.

Під тиском з боку США Адміністрація Президента України у грудні створила робочу групу, до складу якої увійшли представники комісії, депутати та представники громадянського суспільства. За словами Дубовика, проблема, з якою вона має справу, є "безпрецедентною".

Група вивчає, як забезпечити можливість голосування для близько шести мільйонів біженців за кордоном, приблизно трьох мільйонів українців, які проживають під російською окупацією, та майже мільйона військовослужбовців, багато з яких перебувають на фронті. Вибори також мають відповідати міжнародним стандартам, щоб не зірвати плани України щодо вступу до Європейського Союзу.

"Немає прецедентів проведення такого голосування, принаймні за чинними міжнародними стандартами, такими як норми Ради Європи. Немає прикладів, на які ми могли б спиратися", – зазначив заступник голови ЦВК.

Радники адміністрації Трампа порівняли цю ситуацію з президентськими виборами 1864 року, що відбулися під час Громадянської війни в США. Дубовик був здивований тим, що вони не усвідомлювали ризиків, на які наражаються українці, таких як авіаудари, кібератаки чи інформаційна війна в цифровому просторі.

"Я не називатиму прізвищ, але чи знаєте ви, який приклад вони нам навели? Громадянську війну в США. Вони сказали, що під час Громадянської війни ми проводили вибори, то чому ви не можете? Це було від адміністрації Трампа", – сказав він.

Британська рекомендація, яка, за його словами, виявилася кориснішою, полягала в тому, щоб звернути увагу на те, як голосували на виборах польські громадяни, які проживають у Великій Британії. Виборці повинні зареєструватися заздалегідь, але голосувати можуть не тільки в посольствах чи консульствах, а й у британських школах або громадських центрах.

Однак у деяких країнах, де проживають біженці з України, уряди країн, що їх приймають, повинні будуть змінити законодавство, щоб це стало можливим. 

"Наприклад, у Чехії існують законодавчі обмеження, згідно з якими виборчий процес іншої країни може відбуватися лише в її консульстві, а не на території країни. Тепер наше міністерство закордонних справ має вести переговори з такими країнами, щоб переконати їх змінити свої закони", зазначила депутатка опозиційної партії "Голос" Таміла Ташева, яка бере участь у роботі робочої групи.

За словами Ташевої, багато депутатів хочуть провести вибори якомога швидше. Вона стала депутатом у 2024 році, коли її попередник пішов у відставку.

Середня місячна зарплата українського депутата становить близько 1 200 фунтів стерлінгів, хоча вони мають право на значно більші виплати на відрядні витрати. Для багатьох це набагато менше, ніж вони могли б заробляти у бізнесі, який залишили, щоб балотуватися на посаду.

Зеленський поступово втратив здатність просувати закони у парламенті. З початку війни 54 депутати пішли у відставку, а ще 11 – померли. З-поміж тих, хто покинув парламент, 28 є членами партії Зеленського "Слуга народу". Ташева зазначила, що багато з тих, хто залишився, відмовляються голосувати за урядові законопроєкти.

Минулого тижня Зеленський бурхливо відреагував на падіння своєї популярності, погрожуючи опонентам призовом до армії. 

"Члени парламенту повинні або виконувати свої обов’язки у парламенті відповідно до українського законодавства, або я готовий обговорити з представниками парламенту законодавчі зміни щодо мобілізації, щоб депутати могли вирушити на фронт", – заявив він.

В основі кризи лежать навантаження на управління в умовах війни, спричинені тривалим воєнним станом. Україна є парламентською республікою, але Зеленський використовував свої президентські повноваження в умовах війни, майже не зважаючи на своїх власних депутатів, за словами голови "Опори" Ольги Айвазовської.

У результаті Зеленський змушений покладатися на консенсус з опозиційними партіями для ухвалення законів. За словами Айвазовської, законодавство про вибори виявиться особливо складним питанням, оскільки опозиційні партії з обережністю ставляться до будь-яких заходів, які, на їхню думку, можуть надати перевагу чинному президенту.

Саміт у Брюсселі продемонстрував безсилля Європи

 фото: відкриті джерела

На тлі конфліктів, що вирують на Близькому Сході та в Україні, саміт у Брюсселі лише продемонстрував безсилля Європи, пише Politico.

Рідко коли нездатність блоку взяти на себе лідерство у міжнародних справах була такою очевидною. Фрідріх Мерц із Німеччини, Еммануель Макрон із Франції та Джорджія Мелоні з Італії – глави трьох із 10 найбільших економік світу – та інші 24 учасники саміту могли лише відвертати погляд, сваритися між собою або пропонувати лише порожні слова, поки тривали бомбардування, ракетні обстріли та вбивства.

"У ці дуже неспокійні часи, в яких ми живемо, як ніколи раніше, вирішальне значення має підтримка міжнародного порядку, заснованого на правилах, – заявив журналістам президент Європейської ради Антоніу Коста, який головував на зустрічі в Брюсселі. – Альтернативою є хаос. Альтернативою є війна в Україні. Альтернативою є війна на Близькому Сході".

І на цьому все й закінчилося. Поки Тегеран бомбардував своїх сусідів, порушуючи енергопостачання Європи, Київ атакував російські заводи, що ремонтували військові літаки, а Дональд Трамп у Вашингтоні жартував про напад на Перл-Харбор у присутності прем’єр-міністра Японії, європейські лідери використовували свої переговори для того, щоб налагодити систему квот на викиди вуглецю – систему торгівлі викидами. Це не зовсім відірване від глобального енергетичного шоку, але навряд чи є питанням, де континент міг би продемонструвати свою геополітичну міць.

Щодо Ірану лідери виявили, що мають мало важелів впливу або волі для будь-якого значного втручання. Щодо України, через понад чотири роки після повномасштабного вторгнення Росії – конфлікту, де вони мають і важелі впливу, і волю – вони не змогли подолати внутрішні розбіжності, щоб схвалити надання Києву 90 млрд євро.

"Не було бажання брати участь у переговорах" щодо конфлікту в Ірані, сказав високопоставлений європейський урядовець, якому, як і іншим, цитованим у цій статті, було надано анонімність для обговорення переговорів за закритими дверима.

За словами трьох чиновників, німецький канцлер Мерц навіть поскаржився, що зосередження уваги на Ірані ризикує відвернути увагу від заходів для стимулювання слабкої європейської економіки – першочергової мети саміту до того, як на заваді стали світові події.

Це не означає, що Іран було повністю проігноровано. Відновилися дискусії щодо відправлення французьких військових кораблів для захисту Ормузької протоки – життєво важливого нафтового транзитного шляху, який Тегеран фактично заблокував, погрожуючи атакувати судна, можливо, за підтримки Ради Безпеки ООН.  

"Ми розпочали попередні переговори, і найближчими днями побачимо, чи є у них шанси на успіх", – заявив Макрон.

Однак у підсумковій заяві саміту не було жодних обіцянок щодо нових місій, а йшлося лише про посилення існуючих військово-морських операцій ЄС у цьому регіоні.

Наприкінці переговорів лідери ЄС дійшли до сумного висновку: Європа має мало сил і бажання впливати на хід подій.

"Близький Схід має на нас великий вплив, але чи є ми гравцем у цій грі, – поставив запитання чиновник ЄС, який брав участь в обговоренні лідерів. – Вони намагаються знайти своє місце в цій дискусії, а ми маємо багато заяв і позицій, [але] чи є у європейців роль у вирішенні цього процесу?"

Очевидно, що ні, за словами Каї Каллас, глави зовнішньої політики ЄС, яка попередила лідерів, що "розпочати війну схоже на роман – легко зануритися, але важко вийти", як повідомили двоє дипломатів, ознайомлених з її зауваженнями.

Переклад: Це не війна Європи – і не буде нею.

"ЄС залишилося робити "те, що ми завжди робимо", – зауважив чиновник ЄС, маючи на увазі написання "гарних заяв".

Європа вже викликала роздратування Трампа на початку цього тижня, коли її провідні дипломати відхилили його заклик щодо забезпечення безпеки в Ормузькій протоці. У підсумкових висновках саміту значну частину склали звичні заклики до "деескалації" та "стриманості", без пропозицій щодо конкретних дій, що свідчить про збереження попередньої позиції.

І це попри те, що Катар у четвер попередив, що не зможе виконати свої контракти на постачання скрапленого природного газу з Бельгією та Італією після того, як Іран спрямував свій гнів і свої балістичні ракети на удари США та Ізраїлю по цій країні Перської затоки, вивівши з ладу майже п’яту частину її потужностей з експорту СПГ.

Однак замість того, щоб прямо боротися з енергетичним шоком, що швидко поширюється, європейські лідери годинами обговорювали кліматичну політику блоку, включаючи систему торгівлі викидами (ETS), яку група країн прагне реформувати.

Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що наслідки війни виходять далеко за межі Близького Сходу, додавши, що найвідчутніший вплив вони мають на енергопостачання та ціни. Вона оголосила про низку надзвичайних заходів для зниження витрат: від зниження податків до збільшення інвестицій у систему торгівлі викидами.

Якщо вже на щось, то цей саміт продемонстрував, у чому перетинаються війни в Ірані та на Україні.
На зустрічі, яка може стати для нього останньою в ЄС за 16 років, якщо він програє вибори наступного місяця, угорський прем’єр Орбан різко розкритикував підхід Європи до енергетичної кризи, що розгортається.

Орбан заблокував кредит ЄС у розмірі 90 млрд євро для Києва через суперечку щодо пошкодженого трубопроводу, яким російська нафта транспортується через Україну до Угорщини та інших країн Центральної Європи.

З цієї причини блок також не зміг запропонувати нічого, крім запевнень щодо війни в Україні. А Орбан не змінив своєї позиції і навіть здобув симпатію Мелоні, яка заявила лідерам, що розуміє його позицію.

Разом із тим, за словами прем’єр-міністра Швеції Ульфа Крістерссона, коли розчарування в залі досягло апогею, багато лідерів різко розкритикували угорського прем’єра. Мерц погодився, що лідери були "глибоко обурені" Орбаном. 

"Я твердо переконаний, що це залишить тривалий слід", – відзначив він. 

Але тиск з боку колег не зміг переконати Орбана, і питання щодо позики ЄС перенесуть на наступний саміт наступного місяця – до того часу в Угорщині може з'явитися новий лідер або, принаймні, старий, який не буде відчайдушно потребувати голосів.

Щодо Ірану та України ЄС нічого не досяг. Раніше дипломати прогнозували, що лідери можуть продовжувати обговорення всю ніч або навіть зібратися на другий день, оскільки терміновість ситуації у світі, що перебуває у хаосі, змусила їх зіткнутися з викликами, що стоять перед ними, але ці прогнози не справдилися. Усе було вирішено ще до півночі.

Після 12 годин, протягом яких було прийнято мало рішень, лідерам залишилося мало новин, щоб повідомити своїм громадянам.