Військові заводи у Європі стрімко нарощують виробництво зброї, а вторгнення дронів у Бельгію пов’язують з переговорами щодо передачі заморожених російських активів Україні. Акценти світових ЗМІ 10 листопада

Про це і не тільки писали світові ЗМІ 10 листопада.

Європа вже на початку 2030-х може зітнутись з перевиробництвом зброї

“Чи чекає на нас надлишок боєприпасів 155-го калібру?". Статтю з такою назвою опублікувало польське видання Rzeczpospolita.

"У Європі швидко зростають потужності виробництва артилерійських боєприпасів і до 2027 року виробництво може досягти 2 мільйонів одиниць щорічно. Якщо не вибухне чергова війна з Росією, пропозиція, ймовірно, перевищить попит на початку 2030-х років", – пише Rzeczpospolita.
У  2023  Європейський Союз ухвалив так званий Закон про сприяння виробництву боєприпасів (ASAP), який передбачав фінансування у розмірі 500 мільйонів євро на розширення потужностей виробництва боєприпасів. Однак ключем до розвитку було зростання попиту на снаряди, що спонукало оборонні компанії інвестувати.

Закладення заводу Rheinmetall у містечку Байсогала у Литві на початку листопада 2025, фото: Rheinmetall

За даними видання, Rheinmetall інвестує до 300 млн євро у завод у Литві, який розпочне виробництво уже в 2027, а також 500 мільйонів євро у завод в німецькому Унтерлюсі, який з  2027 року вироблятиме 350 000 снарядів на рік. Також Rheinmetall інвестує у виробництво боєприпасів у Румунії (500 мільйонів євро) та Латвії (300 мільйонів євро). Британська BAE Systems також збільшує інвестиції у виробництво і збільшення своїх потужностей у кілька разів. Також  Rzeczpospolita відзначає, що виробництво боєприпасів в Україні також зростає.

"Якщо врахувати також потенціал американців, які нещодавно оголосили, що до середини наступного року вироблятимуть приблизно 100 000 снарядів на місяць, то, схоже, до 2027 року виробничі потужності 155-мм артилерійських снарядів у Західній Європі, Україні та США досягнуть приблизно 4 мільйонів штук на рік", – повідомляє видання. Якщо не розпочнеться повномасштабна війна Росії з НАТО, то до кінця десятиліття країни Європи поповнять свої запаси, а далі підприємства можуть зіткнутись з проблемами зі збутом.

"Якщо через кілька років постачання артилерійських снарядів справді перевищить попит, західні країни зіткнуться з дилемою: чи підтримувати фінансово невигідні заводи, чи дозволити їм збанкрутувати. Урок війни в Україні чітко показує, що держави повинні підтримувати виробничі потужності в збройовій промисловості, навіть якщо це щорічно коштує грошей. Однак у політиків і виборців коротка пам'ять, і через кілька років, коли війна в Україні вщухне, такі рішення будуть набагато менш очевидними, ніж сьогодні", – підсумовує Rzeczpospolita.

Велика Британія, Франція та Німеччина розгортають групи боротьби з дронами у Бельгії

"Велика Британія наслідує приклад Франції та Німеччини, надаючи персонал та обладнання для допомоги Бельгії у протидії вторгненням дронів навколо чутливих об'єктів, повідомив у неділю BBC начальник Генерального штабу оборони Великої Британії Річард Найтон", – пише Politico.

Будівля Європарламенту у Брюсселі. фото: Getty Images

Минулого тижня аеропорти Брюсселя та Льєжа призупиняли польоти через те, що у повітряному просторі помітили неідентифіковані дрони. Тако дрони пролітали над портом Антверпена і навіть військовими базами Бельгії.

"Вторгнення безпілотних літальних апаратів (БПЛА) на критично важливі об'єкти інфраструктури ЄС загострилися в останні місяці. Європейська комісія назвала їх частиною гібридної війни, яку Росія веде проти блоку. Росія заперечує ці звинувачення", – повідомляє Politico.

Міністр оборони Бельгії Тео Франкен повідомив, що Національний центр повітряної безпеки Бельгії буде повністю функціональним до 1 січня 2026 року. Тим часом уряд Бельгії звернувся по допомогу до Берліна, Парижа та Лондона, які направляють експертів ВПС.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що вторгнення дронів пов'язані з переговорами щодо використання заморожених російських активів для фінансування зусиль України щодо захисту від тотального вторгнення Москви. Йдеться про 140 мільярдів доларів Ці активи здебільшого зберігаються в бельгійському об'єкті Euroclear.