Зеленський та його адміністрація замкнулися в собі: як західні ЗМІ описують протести в Україні та послаблення незалежності НАБУ та САП

Такі нетипові події в умовах повномасштабної війни привернули увагу не лише українського суспільства, яке в різний спосіб висловило обурення через відчуття згортання євроінтеграції та посилення влади в руках президента Зеленського й його оточення. Їх також не оминули увагою західні медіа: десятки видань повідомили про послаблення антикорупційних органів в Україні на користь глави держави. Адже відтепер НАБУ і САП втратили незалежність і підпорядковуються Генеральному прокурору, який перебуває під контролем президента.

Еспресо переповість головні тези, які звучали на шпальтах провідних західних ЗМІ стосовно ситуації довкола НАБУ та САП.

Перші масові протести: в українців зростає гнів на Зеленського

Акція проти законопроєкту, що обмежує НАБУ та САП, фото: Ірина Михайленко\Еспресо

У The New York Times назвали статтю: "Протести воєнного часу в Україні вперше спрямовані проти Зеленського". Вони відзначають, що демонстрантів обурили дії влади щодо "ліквідації антикорупційних зусиль та придушення інакомислення". 

Американські журналісти пишуть, що тисячі людей зібралися на вулицях Києва, а також у Львові та інших містах у вівторок увечері на знак протесту проти дій Зеленського щодо послаблення антикорупційних інституцій. 

"Це була перша велика антиурядова демонстрація в країні за три з половиною роки війни. Протест біля офісу президента в центрі Києва, в якому взяли участь цивільні та солдати, став найбільш значним розколом на сьогодні у національній єдності, яка допомогла Україні пережити виснажливу та криваву боротьбу проти російського вторгнення", - наголошують у медіа. 

У The New York Times додають, що активісти та аналітики розглядають ці зміни законодавства як частину ширших репресій проти незалежних новинних ЗМІ, які висловлюють критику уряду та урядових наглядових груп, як державних, так і приватних.  

"В Україні поширилася думка, що пан Зеленський та його адміністрація замкнулися в собі, втративши зв'язок з народом", - підсумовують у The New York Times.

У Politico пишуть, що в Україні "зростає гнів після підписання Зеленським закону, спрямованого проти правоохоронних органів". Вони подають думки протестувальників, які вийшли на площі міст, а також про занепокоєння з боку європейських партнерів.

Наприклад, Європейська комісія заявила, що вона "серйозно стурбована" голосуванням в українському парламенті, що ілюструє глибину занепокоєння в Брюсселі, де критика Києва є надзвичайно рідкісною, відзначають у Politico. Кілька європейських комісарів також написали застереження у соціальних мережах. Зокрема, комісар з питань розширення ЄС Марта Кос заявила, що провела "відверту розмову" з прем’єркою Юлією Свириденко та Тарасом Качком, віцепрем'єр-міністром з питань європейської інтеграції. Кос сказала, що "висловила серйозну стурбованість щодо останніх подій у сфері верховенства права". А комісар оборони ЄС Андрюс Кубілюс більш відверто попередив:

"Під час війни довіра між країною, що воює, та її керівництвом важливіша за сучасну зброю – її важко створити та зберегти, але легко втратити через одну суттєву помилку керівництва".

Меган Моббс, донька спеціального посланника США з питань України Кіта Келлога, назвала рішення законодавців "неймовірно дурним" та подарунком критикам подальшої військової допомоги Україні.

"Боротьба з глибоко вкоріненою корупцією має вирішальне значення для прагнення України вступити до Європейського Союзу та зберегти доступ до мільярдів доларів західної допомоги. Ухвалення законопроєкту викликало громадське обурення в Україні, деякі стверджують, що це виглядає більшим моральним ударом, ніж звичайні російські атаки безпілотниками та ракетами", - відзначають у виданні AP. 

Читайте також: У Києві, Львові, Одесі й Дніпрі відбуваються акції проти законопроєкту, який обмежує повноваження НАБУ та САП

Хто винен в цьому: антикорупціонери добралися до оточення Зеленського 

Володимир Зеленський, фото: V_Zelenskiy_official

Видання Axios прямо звинуватило Володимира Зеленського у цих протестах, написавши, що він "нейтралізує діяльність антикорупційних органів".

"Відносини між Києвом і Вашингтоном різко потеплішали останніми тижнями, але Зеленський, можливо, грається з вогнем, враховуючи попередні заяви Трампа про те, що Україна дуже корумпована, а Зеленський – "диктатор без виборів", оскільки в Україні діє воєнний стан", - різко пишуть у Axios.

У виданні також наводять офіційну позицію президента на основі слів джерел близьких до Зеленського. Мовляв, що два антикорупційні агентства працюють вже кілька років без особливих результатів. "Більшість випадків корупції були виявлені службою внутрішньої безпеки", – заявило джерело. 

Тобто нібито неефективність роботи стала головною причиною такої різкої зміни повноважень структур, які виникли після Майдану. 

Але кардинально іншу думку мають у видані The Economist, припускаючи, що розслідування НАБУ підійшло дуже близько до членів найближчого оточення Зеленського, тому влада діяла так швидко, щоб загасити пожежу ще до її початку.

Першою ластівкою стало блокування призначення керівника Бюро економічної безпеки Олександра Цивінського. Потім були звинувачення висунуті антикорупціонеру Віталію Шабуніну, судовий процес над яким розпочався недавно. Перестановки в уряді теж мали на меті посилити вплив Офісу президента. Фінальним акордом цієї "багатоходівки" стали обшуки СБУ та Офісу генпрокурора проти працівників НАБУ та САП. 

"Президент Зеленський посилює свій контроль. Голосування за підрив найважливіших антикорупційних реформ України кидає тінь на майбутній курс країни", - кажуть у виданні. 

У The Economist додають, що "атака на антикорупційну інфраструктуру України шокувала багатьох у команді самого Зеленського". Один з посадовців навіть припустив, що поспішність і масштабність законопроєкту нагадують сумнозвісні закони 16 січня 2014 року проти протестувальників Революції гідності, а це "одна з останніх дій уряду Віктора Януковича, перш ніж диктатор був змушений втекти з Києва на гелікоптері".

Що далі: чи є загроза для вступу у ЄС

Західний дипломат, знайомий з реформаторськими зусиллями України, у коментарі Reuters назвав ці події "найнебезпечнішим моментом" для незалежності антикорупційних органів.

"Українська сторона дедалі більше випробовує свої можливості, терпіння союзників Києва", - відзначив він. 

У Reuters додають, що викорінення "поширеної корупції є вимогою для вступу Києва до Європейського Союзу, а також для отримання мільярдів допомоги від Заходу". Тобто послаблення НАБУ та САП може поставити на паузу подальшу євроінтеграцію України. 

Як пише Bloomberg, Зеленський продовжує захищати суперечливе рішення, зокрема, у своєму вечірньому зверненні він заявив, що антикорупційні розслідування мають бути очищені від "російського впливу", і додав, що багато справ залишилися недоторканими, зокрема ті, що стосуються колишніх чиновників, які втекли з країни. 

"Антикорупційна інфраструктура працюватиме, – сказав Зеленський, але так і не звернув уваги на протести, – Тільки без російського впливу її потрібно від цього очистити. І має бути більше справедливості". 

Та це не заспокоїло людей. Адже, як відзначають у Bloomberg, протести спалахнули навіть попри те, що столиця майже щодня зазнає шквалу смертельних ударів безпілотників та ракет, що "підкреслює зростаюче почуття громадського гніву щодо спроб Зеленського зосередити владу у вузькому колі своїх близьких соратників". Це також відбувається на тлі спроб України переконати своїх західних союзників, особливо в Європейському Союзі, постачати та оплачувати постачання зброї та продовжувати фінансову допомогу. 

"Україна має історію масових демонстрацій, які переросли в успішні революції, скидаючи корумповані та авторитарні уряди", - додають у Bloomberg.

У BBC теж відзначають, що на думку критиків, нові зміни суперечать більш ніж десятирічним зусиллям щодо підтримки демократії та боротьби з корупцією.

"Саме такі прагнення призвели до повстання на Євромайдані та падіння проросійського президента Віктора Януковича у 2014 році, а потім до вторгнення Росії та загибелі сотень тисяч людей", - нагадують у виданні. 

ЄС надає значну фінансову допомогу Україні за умови прогресу в прозорості, судовій реформі та демократичному управлінні, пишуть у BBC, тому викорінення корупції також є ключовою вимогою для подання заявки України на вступ до ЄС.

Те саме зауважують у The Guardian, що заявка України на вступ до ЄС залежить від прогресу, якого вона досягне у боротьбі з корупцією.

"Дії українського президента викликали широкий спротив і можуть стати перешкодою для надій країни колись вступити до ЄС", - підсумовують у виданні.

Читайте також: Усе почалося зі справи Чернишова, НАБУ дуже близько добралось до оточення президента, - аналітик Несходовський